Гіповітамінози

Етіологія. Захворювання, що виникають внаслідок недостатнього надходження в організм вітамінів або поганого їх засвоєння. Частіше реєструють серед молодняку молозивного та молочного періодів через незбалансованість вітамінів у раціоні вагітних і лактаційних маток, а також у дорослих, що перехворіли на інфекційні, інвазійні й деякі незаразні хвороби.

Клінічні прояви. За будь-якого гіповітамінозу спостерігають млявість, загальну слабкість, схуднення, зниження продуктивності, відставання у рості та розвитку, блідість вовняного покриву, а також характерні ознаки нестачі конкретного вітаміну. За А-гіповітамінозу спостерігають кон'юнктивіт, ксерофтальмію (сухість кон'юнктиви та рогівки ока), кератомаляцію (розм'якшення і розпад рогівки очей), ослаблення зору, ентероколіт, ураження дихальних шляхів; за D-гіповітамінозу – порушення кісткоутворення (рахіт), за Е-гіповітамінозу у самців – зниження статевої активності, у самиць – порушення овуляції, у молодняку – розлад функції кори головного мозку через розм'якшення мозку (енцефаломаляції); за К-гіповітамінозу – зниження згортання крові й геморагічний діатез; за гіповітамінозах вітамінів групи В переважно спостерігають ураження центрального й периферичного відділів нервової системи (паралічі, парези, конвульсії, судоми), дерматити, екземи, анемії, ураження внутрішніх органів.

Діагноз підтверджується дослідженням кормів, крові тварин.

Лікування. Лікування та профілактика спрямовані на забезпечення маточного поголів'я худоби та молодняку повноцінними за вмістом вітамінів кормами (зелень, вітамінне сіно, трав'яне борошно, морква, картопля, буряк, хвойне борошно, пророщене зерно, дріжджі, бобові культури, макухи, люцерна, висівки, кропива тощо), уведення в раціон вітаміновмісних концентратів і вітамінів промислового виробництва (риб'ячий жир, концентрати вітамінів A, D, Е, К, рибофлавін, тіамін, піридоксин тощо), своєчасне лікування різних хвороб у разі появи специфічних і неспецифічних симптомів.

Диспепсія молодняку

Етіологія. Патологія виникає внаслідок недостатнього годування самиць (особливо щодо каротину), призводячи до неповноцінності молозива, недорозвитку органів травлення у новонароджених (після народження гіпотрофіки (телята з низькою вагою) не здатні перетравлювати добову кількість молозива понад 1/10 їхньої маси). Також диспепсія молодняку відзначають внаслідок випоювання першої порції молозива пізніше ніж за 2 год після народження, давання молозива з брудного посуду, від корів, хворих на мастити, ендометрити, за відсутності ветеринарно-санітарних норм утримання новонароджених.

Клінічні прояви. Гострий розлад травлення в перші 10 днів життя, що супроводжується токсикозом, некомпенсованою втратою через пронос води, калію, натрію, кальцію, магнію та інших елементів. Розрізняють дві форми хвороби – просту і токсичну. У разі простоїдиспепсії у тварин Спостерігається зменшення апетиту, пригнічення. Хворі лежать у грудному положенні, здригаються періодично, обнюхують живіт, намагаючись вдарити по ньому. За 1–2 дні з'являється діарея. Кал водянистий, жовтого кольору, з різними відтінками. Прогноз сприятливий.

Токсична диспепсія частіше спостерігається в перші 3 дні життя, характеризуючись повного втратою апетиту, зниженням ректальної температури, похолодінням шкіри вух, кінцівок, слизової порожнини рота, втратою сил. Тварина до кінця захворювання обирає вимушене бічне положення. Розвивається постійний пронос водянистої консистенції зі Смердючим запахом, іноді зі слизом білястого або оранжевого кольору. Прогноз захворювання несприятливий.

Лікування. Виключити якомога більше похибок у годуванні маткового поголів'я, випоювання новонароджених. Основний напрям лікування – заповнення втрат, спричинених діареєю, давання сольових розчинів, а за токсичної форми – інтравенозне крапельне введення або внутрішньочеревно ізотонічних розчинів бікарбонату натрію і хлориду натрію. Рекомендовано також антибіотики, сульфаніламіди та нітрофуранові препарати з урахуванням чутливості до них виділеної з шлунково-кишкового тракту мікрофлори, а також вітаміни, засоби для відновлення мікрофлори та ін.

Профілактика. Передбачає оптимізацію умов утримання та годування вагітних тварин, створення належних умов утримання та молозивного вигодовування новонароджених і загальногігієнічні заходи.