< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Забій кроля

Підготовка до забою

Найліпший строк забою кролів – це інтервал часу (10- 15 діб) між першим і другим віковим линянням. У випадку, якщо цей час припадає на теплий сезон, то кролячі шкурки будуть рідковолосими й не одержать оцінки, вищої за II сорт.

Процес линяння у кролів залежить від багатьох факторів: харчування, утримання кролів; через це й терміни линяння змінюються в той чи інший бік. За 1–2 тижні перед початком масового забою кролів їх систематично оглядають, аби визначити час завершення линяння.

У випадку, коли на спині шкірний покрив пігментований, до завершення линяння залишається близько 30– 40 днів; якщо спина чиста, а пігментовані боки та огузок, – 10–15 днів; за пігментованого огузка – 5-10; за чистого огузка – теж 5–10 днів; у цей період кріль підлягає забою.

Економічно доведено збитковість вирощування молодняку, який з'явився на початку календарного року, до осені. Тривала перетримка поголів'я веде до перевитрати кормів, непропорційного використання кліток і певного зниження смакових якостей м'яса кролів. Тому кроленят зимових або ранньовесняних окролів найкраще залишити на ремонт стада або продати у віковій групі 3–4 місяці на завід.

Враховуючи вікове та Сезонне линяння, раціональніше тримати на шкурку молодняк весняних окролів у віковій групі 6 місяців, а літніх та осінніх – 4–5. При цьому від кролів трьох останніх окролів, яких забивають у рекомендовані терміни, виходять шкурки високих кондицій – їх оцінюють не нижче як І сорт.

Перед забоєм упродовж 20–30 діб кролів відгодовують. Весь процес відгодівлі умовно ділиться на 3 періоди: для зрілих кролів – підготовчий, що триває 5 днів; головний – 8 днів; заключний – 7 днів; у разі відгодівлі молодняку тривалість кожного терміну – 10 діб.

Для відгодівлі кролів великих порід можна порадити такі орієнтовні раціони (г):

  • • у підготовчий період часу.– облиствлене сіно – 115; коренеплоди – 180; концентровані корми – 115;
  • • в основний час – облиствлене сіно – 60; картопля варена – 180; концентровані корми – 120;
  • • у заключний етап – картопля варена – 140; концентровані корми –г 150 (доцільно комбікорм або зернову суміш); молочні відходи – 50; віники листяних і гілки хвойних дерев.

У літню та ранньовесняну пору зелені корми (доцільно використовувати різноманітні) треба згодовувати досхочу. Кролям середніх і дрібних порід норми харчування потрібно зменшити на 15–20 %.

Приблизно за день до забою кролеві не треба давати ні корму, ні води, для того щоб звільнилися від вмісту кишечник і сечовий міхур.

Забій і зняття шкурки

Для забою кроля беруть за задні кінцівки й наносять палицею енергійний удар по потиличній частині голови.

Деякі кролівники забивають кроля в інший спосіб: кладуть його на рівну поверхню на бік або живіт і в такому положенні завдають удару (за такої маніпуляції тварина не видає крику).

Аби уникнути переломів, синців на тушці кроля, на палицю надягають гумовий шланг або обгортають її матерією.

Потім підвішують убитого кроля за задні ноги на вішала на рівні грудей людини. Щоби спростити зняття шкурки та подальше обробляння тушки, кролівники використовують різноманітні вішала. На рисунку рекомендовано найпростіший пристрій вішалки-розпірки (рис. 33).

Вішалка-розпірка для післязабійного обробляння кролячих тушок: і – металева трубка; 2 – гак із сталевого дроту (в основі нарізна різьба М5), 3 – гайка з різьбою М5; 4 – гачки

Рис. 33. Вішалка-розпірка для післязабійного обробляння кролячих тушок: і – металева трубка; 2 – гак із сталевого дроту (в основі нарізна різьба М5), 3 – гайка з різьбою М5; 4 – гачки

Знекровлення тушки забирає близько 5 хвилин. Гостро- різальним предметом проколюють стінку носової порожнини або видаляють ножем очне яблуко: Кров збирають у тазик (вона є чудовою підгодівлею для свинарства

і сільськогосподарської птиці). Після знекровлення із сечового міхура кроля забирають урину, натискаючи рукою на пахову частину або погладжуючи її зверху вниз.

Для зняття шкурки роблять кругові підрізи трохи вище від скакальних суглобів задніх кінцівок, а потім поздовжні – по задньому краю стегна др нижньої частини (основи) хвоста. Далі обережно, уникаючи порізів і розривів, знімають шкірку із задніх кінцівок і очищають хвіст від хребців.

Захопивши руками шкурку, зняту від хвоста та із задніх кінцівок, стягують її (як панчоху) до голови і, якщо можливо, без використання ножа. Потім по зап'ястний суглоб відрізають передні кінцівки, вивільняють їх зі шкурки, стягують шкурку до голови (рис. 34).

Тушка, підвішена для знімання шкурки (а); лінії надрізів (вказані пунктиром) для знімання шкурки панчохою (б)

Рис. 34. Тушка, підвішена для знімання шкурки (а); лінії надрізів (вказані пунктиром) для знімання шкурки панчохою (б)

Підрізаючи хрящі та шкірний покрив навколо вух, очей та ротової порожнини за допомогою ножа, обережно знімають шкірку з голови. Зі знятої шкурки видаляють вуха. У знятої таким чином шкурки хутро розташоване всередині.

Іноді шкурки знімають із кролів пластом, розсікаючи їх посередині живота.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >