< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Сутнісна характеристика менеджменту

У зарубіжній і вітчизняній літературі можна знайти безліч авторських визначень менеджменту, що пояснюється багатозначністю цього поняття. Але всі вони об'єднання однією основою – людськими відносинами в процесі праці, організаторськими здібностями керівників, побудовою органів управління організаціями.

У фундаментальному Оксфордському словнику англійської мови "менеджмент" трактується як:

  • 1) спосіб, манера спілкування з людьми;
  • 2) влада і мистецтво управління;
  • 3) особливого роду вмілість і адміністративні навички;
  • 4) орган управління, адміністративна одиниця.

Незважаючи на понад столітню історію науки менеджменту, велику кількість досліджень теоретики і практики ще й досі не досягли консенсусу щодо визначення категорії "менеджмент". Щоб отримати найбільш повне уявлення про сутність менеджменту, його слід охарактеризувати з різних аспектів:

  • 1) самостійний вид професійної діяльності;
  • 2) система наукових знань, яка складає теоретичну базу практичної діяльності з господарського управління;
  • 3) мистецтва управління;
  • 4) процеси і функції управління.

Будь-якою організацією потрібно управляти. Сьогодні керівників організацій дедалі все частіше називають "менеджер", а ту діяльність, яку вони здійснюють – "менеджмент". Раніше англійці вживали ці слова при управлінні кіньми. Слово "менеджмент" означає "мистецтво верхової йди".

У сучасному значенні слова "менеджер" і "менеджмент" з'явилося лише тоді, коли власники зрозуміли, більш вигідно не самим здійснювати управління власним капіталом, а залучати до цього професіоналів. Саме їм, фахівцям, які працюють за наймом, стали доручати головне завдання підприємницької діяльності – отримання прибутку. На підставі зазначеного менеджмент і розглядається як вид професійної діяльності.

Менеджмент як самостійний вид професійної діяльності, направлений на досягнення визначених цілей організації шляхом раціонального використання матеріальних, фінансових і трудових ресурсів з обов'язковим застосуванням економічних методів управління. Головним є підвищення ефективності діяльності, що забезпечується накопиченим професійним досвідом менеджера.

Менеджмент як самостійний вид професійної діяльності передбачає, що менеджер не може бути власником організації, в якій він працює (може мати акції, працювати за контрактом). Менеджмент забезпечує зв'язок та єдність усіх працівників організації у виробничому процесі з метою отримання прибутку. Таким чином, категорія "менеджмент" застосовується тільки до комерційних організацій.

Для розуміння сутності менеджменту з точки зору професійної діяльності важливою є характеристика менеджера, необхідно знати, чим їх діяльність відрізняється від діяльності інших категорій працівників. Цей аспект буде розглянуто в п'ятому питанні теми.

Професіоналізація менеджменту почалася в 30-х роках минулого століття.

Менеджмент – це не лише свідома діяльність людей, але й наука. Менеджмент є складним соціально-економічним явищем, яке відбивається практично в усіх аспектах життя суспільства.

У діяльності всіх менеджерів, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, в якій вони працюють, є дещо спільне. Це принципи, якими вони керуються у своїй діяльності, способи, механізми та інструментарій, які вони застосовують для здійснення системного управління організацією. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів і становить фундаментальну основу менеджменту. Наукові основи менеджменту є методологічною базою управлінської діяльності.

Складність явищ, котрі вивчаються в менеджменті, передбачає використання цілісної сукупності методів, основою яких є конкретно-історичний, плановий, оптимізаційний, структурно-функціональний, процесний та інші підходи.

Менеджмент як науку можна розглядати з різних сторін: економічної, соціальної, організаційної, політичної тощо. Такий підхід дозволяє охопити сукупність аспектів, які відображають зміст процесу управління. Сучасний менеджмент є результатом світового розвитку науки про організацію й управління виробництвом.

Сьогодні теорія менеджменту є своєрідною філософією бізнесу. У навчальних закладах більшості країн світу менеджмент визначається як одна з найважливіших навчальних дисциплін. Викладання менеджменту розпочав у 1881 році Джозеф Вартон в одному з коледжів США. Сьогодні менеджмент розглядається як найважливіший елемент підготовки будь-якого фахівця.

Успішний розвиток процвітаючих організацій спонукає вчених і практиків різних країн уважно вивчити механізм та причини, які забезпечують високу ефективність виробництва цих організацій.

Унаслідок цього було з'ясовано, що в центрі концепції управління знаходиться людина. При цьому слід зауважити, що менеджеру знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування організації. Стверджують що, той хто ставить діагноз за книгою, або намагається управляти, вивчивши на пам'ять принципи менеджменту, рідко коли досягає успіху. Відомо, що за всіх рівних умов кінцевий результат діяльності різних менеджерів не є однаковим. В управлінській діяльності завжди має місце дещо таке, що не піддається кількісному аналізу і що прийнято називати мистецтвом управління. Проте це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер покладається тільки на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління – це вміння менеджера пристосовувати досягнення менеджменту до особливостей власного характеру; особливостей підлеглих; особливостей відповідної сфери бізнесу. Менеджеру необхідні знання психології, етики ділового спілкування.

Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одного. Мистецтво менеджменту завжди спирається на наукові положення, які покладені в його основу.

Узагальнюючи багатозначність поняття "менеджмент", можна виділити такі його передумови:

  • 1. Менеджмент як управлінська діяльність притаманна організаціям, які функціонують у певному ринковому середовище. Будь-якій організації для досягнення своїх цілей потрібен менеджмент, а останній не може існувати поза організацією.
  • 2. Потреба в менеджменті виникає у зв'язку з необхідністю координувати діяльність персоналу організації, кожен член колективу організації виконує певний вид роботи.
  • 3. Для досягнення цілей організації завжди доводиться використовувати певну кількість обмежених ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, інформаційних, природних). Менеджмент і є тією ланкою, яка забезпечує ефективне використання зазначених ресурсів. Самі ж ці ресурси менеджери отримують від їхніх власників для відповідного розпорядження.
  • 4. Раціональний менеджмент грунтується на балансуванні між успіхом (результатом) і ефективністю.

З урахуванням вищевикладеного можна запропонувати таке визначення. Менеджмент – це цілеспрямований вплив на діяльність усіх працівників організації для успішного досягнення цілей шляхом ефективного використання наявних ресурсів. Це процес координації діяльності працівників з метою отримання результату діяльності і підвищення її ефективності.

Менеджери сприяють результативній і ефективній діяльності організації, виконуючи чотири основні функції менеджменту: планування, організацію, мотивацію, контроль.

Ключові аспекти процесу менеджменту показано на рис 1.8.

Ключові аспекти процесу менеджменту

Рис. 1.8. Ключові аспекти процесу менеджменту

За твердження П. Друкера, менеджмент – це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп на ефективну і продуктивну групу [3]. Саме менеджмент створює економічний і соціальний розвиток. Розвиток – справа швидше людської енергії, ніж економічного багатства. Генерування людської енергії і надання їй напрямку є головним завданням, задачею менеджменту. З наведених вище визначень менеджменту можна зробити висновок, що це поняття є багатомірним.

Таким чином, узагальнюючи визначення та складові менеджменту, можна стверджувати, що менеджмент забезпечує організацію роботи колективу згідно з метод його діяльності. Менеджмент – це складова процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу організації на всіх його рівнях з раціонального використання ними явних ресурсів із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних норм керівництва.

На підставі викладеного вище можна зробити певні узагальнення:

  • 1) між поняттями "управління" та "менеджмент" існує відмінність, яка базується на домінуванні людського фактора в останньому;
  • 2) менеджмент – це складова процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу організації на всіх його рівнях з раціонального використання ними наявних ресурсів із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних норм керівництва;
  • 3) менеджмент передбачає ієрархічну побудову підприємства (організації), використання відповідних функцій в управління ними (нею) та підготовкою керівників з високими професійними знаннями та морально- психологічними якостями;
  • 4) основним завданням менеджменту вважається забезпечення існування (домінування) організації на ринку;
  • 5) найціннішим капіталом організації менеджмент справедливо вважає працівника (людину), тому одне із найпріоритетніших його завдань є вирішення його проблем. Створення умов для його всебічного розвитку.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >