БАНКИ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

ОПЕРАЦІЇ БАНКІВ ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ ПЛАТІЖНОГО ОБІГУ

Питання:

• 4.1. Основи організації грошових розрахунків та порядок оформлення розрахункових документів.
• 4.2. Форми безготівкових розрахунків та їх характеристика.
• 4.3. Порядок відкриття рахунків у банках.
• 4.4. Організація готівкових грошових розрахунків.

Основи організації грошових розрахунків та порядок оформлення розрахункових документів

Основою взаємовідносин між суб'єктами в процесі діяльності є розрахунки і платежі.

Платіжна система країни – це сукупність законодавчо- закріплених інструментів, що забезпечують обіг грошових коштів та інших активів у процесі економічної діяльності.

Грошовий оборот – це процес безперервного руху грошових знаків у готівковій та безготівковій формах.

Платіжний оборот – процес безперервного руху засобів платежу, існуючих в даній країні. Він включає не тільки рух грошей, а й засобів платежу (чеків, депозитних сертифікатів, векселів).

Під грошово-платіжним оборотом розуміють частку грошового обороту, де гроші функціонують як засіб платежу, незалежно від того безготівковий це оборот чи готівковий.

Обертаються тільки готівкові гроші. Вони знаходячись в обороті здійснюють три функції:

• – платежу;
• – оберту;
• – накопичення.

Грошовий оборот складається з окремих каналів руху грошей:

• – НБУ та комерційними банками;
• – комерційними банками;
• – підприємствами та організаціями (установами);
• – банками, підприємствами, установами;
• – банками і населенням;
• – підприємствами, установами і населенням;
• – фізичними особами;
• – банками і фінансовими інститутами різного призначення;
• – фінансовими інститутами різного призначення і населенням.

По кожному із наведених каналів гроші здійснюють зустрічний рух.

Структуру Грошового обороту можливо визначити по різним признакам. Найбільш вагомою є класифікація грошового обороту в залежності від форми функціонування в ньому грошей. Розрізняють безготівковий та готівковий оборот. Поряд з даною ознакою використовують і іншу – характер відносин, що обслуговує та чи інша частина грошового обороту. За цією ознакою грошовий оборот складається з трьох частин:

• – грошово-розрахунковий оборот за товари та послуги, нетоварні зобов'язання;
• – грошово-кредитний оборот (обслуговуючий Кредитні відносини);
• – грошово-фінансовий оборот (обслуговуючий фінансові відносини).

Для організації платіжного обороту використовуються:

• – гроші-готівка (банкноти, монети);
• – безготівкові гроші (кошти на рахунках, депозити, цінні папери);
• – замінники грошей (чеки, векселі);

У платіжній системі використовуються електронні гроші.

Електронні гроші – вартість, яка зберігається в електронному вигляді на спеціальних пристроях і може використовуватись для здійснення платежів без використання банківських рахунків на пред'явника.

Грошові розрахунки здійснюються за допомогою готівкових грошей і в безготівковому порядку.

Основну частину сукупного грошового обігу (понад 80%) складає безготівковий обіг.

Організаціями та основними виконавцями розрахункових операцій є банки.

Безготівкові розрахунки розрізняються за способом платежу і формою.

Способи платежу представлені на рис. 4.1.

Рис. 4.1. Можливі способи платежу

Форма безготівкових розрахунків визначається платіжним інструментом, за допомогою якого здійснюються розрахунки.

Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися із застосуванням платіжних інструментів у формі:

• – меморіальний ордер (перерахування в межах банку);
• – платіжного доручення;
• – платіжної вимоги-доручення;
• – платіжної вимоги;
• – розрахункового чека;
• – акредитива;
• – векселя;
• – банківської платіжної картки.

Здійснюючи безготівкові розрахунки, банки можуть використовувати такі форми:

• – банківський переказ;
• – інкасо (доручення на дебетування);
• – акредитивна форма;
• – розрахунки з використанням чеків та векселів.

Умови здійснення розрахунків визначені інструкцією №7 "Про безготівкові розрахунки у господарському обороті України".