Способи нарахування відсотків за кредитами
Нарахування відсотків за кредитами здійснюється у такий спосіб. Припустимо, що банк надає кредит у сумі грошей (Р). Виникає питання, якою буде сума грошей (S) через (п) років (тобто, позика з відсотками при поверненні) з умови, що річна відсоткова ставка складає (г%). У випадку простого відсотка щорічно нараховується сума, яка дорівнює:
(6.7)
Через (п) років загальна сума дорівнюватиме:
(6.8)
У випадку складного відсотка, тобто "відсотка від відсотка", після першого року майбутня вартість позики з відсотками, що має бути повернута, становитиме:
(6.9)
На наступний рік відсотки будуть нараховуватися вже від цієї суми і розмір вкладу дорівнюватиме:
(6.10)
Через (п) років загальна сума позики з відсотками визначатиметься за формулою:
(6.11)
Відсотки, як це визначено НБУ, нараховуються за календарне число днів, щомісячно в розмірі, передбаченому кредитним договором. Суму відсотків (СВ) можна вирахувати за такою формулою:
(6.12)
де n – кількість днів нарахування;
Т – максимальна кількість днів у році.
Суму складних відсотків за період (п) визначають за формулою:
(6.13)
Інколи виникає необхідність не тільки у визначенні майбутньої вартості, але і зворотні дії, тобто в обчисленні початкової суми виходячи із відомої її вартості в майбутньому.
Процес обрахунку початкової вартості інвестицій, на яку вже нараховані складні проценти, називають дисконтуванням. Якщо майбутня вартість (MB):
(6.14)
то теперішня вартість (ТВ) майбутнього доходу:
(6.15)
Відсоткові ставки та сума нарахованих відсотків записуються у відомості нарахованих відсотків, виводиться загальний підсумок за відомістю. Відомість нарахованих відсотків зберігається у документах дня за внутрішньобанківськими операціями разом із стрічками підрахунку залишків.
Банки зобов'язані проводити регулярний контроль за правильністю нарахування відсотків та віднесення їх на відповідні рахунки, а також правомірність віднесення сум нарахованих відсотків на доходи банку.
Формування та використання резерву на покриття можливих витрат за позиками банків
З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банки формують резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності. Створення резерву за кредитними операціями – це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.
З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників (контрагентів банку) оцінка кредитних ризиків банків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках як у національній, так і в іноземній валюті.
Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників та вартість застави, що приймається в забезпечення кредиту в межах чинного законодавства.
Постановою Правління НБУ від 25.01.2012 р. № 23 було затверджено Положення "Про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями". Згідно з його вимогами банки мають розрахувати та сформувати у повному обсязі резерви для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями. Цей нормативно-правовий акт визначає порядок та методичні підходи до формування банками резервів за всіма активними операціями, зокрема й кредитними. Для кредитів процедура формування резервів надана в таблиці 6.2.