< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

Питання:

  • 10.1. Сутність фінансового аналізу діяльності банків.
  • 10.2. Аналіз фінансового стану банків.
  • 10.3. Аналіз фінансових результатів діяльності банків.
  • 10.4. Аналіз ефективності діяльності банків
  • 10.5. Економічні нормативи регулювання діяльності банків.

Сутність фінансового аналізу діяльності банків

Першочерговим завданням суб'єкту ринку банківських послуг є вибір для подальшої співпраці такого банку – фінансового посередника, який відповідав би заздалегідь визначеним вимогам. Це передусім потребує проведення аналізу фінансового стану банку передбачає глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у діяльності банку.

Фінансовий стан банку – це характеристика його фінансової конкурентоспроможності (тобто спроможності та стійкості) використання фінансових ресурсів і капіталу, виконання зобов'язань державою, клієнтами банку (фізичними та юридичними особами) та іншими банками. Рух будь-яких банківських ресурсів супроводжується утворенням і використанням коштів. Тому фінансовий стан банку відбиває всі аспекти його діяльності.

Метою аналізу є визначення фінансового стану та результатів діяльності банку, доцільності та перспектив подальшої його діяльності

Основним об'єктом аналізу є комерційна діяльність. Водночас суб'єктами можуть бути як банки, так і їхні контрагенти, зокрема інші кредитні установи, аудиторські фірми, реальні і потенційні клієнти та кореспонденти, інші фізичні та юридичні особи (рис. 10.1). Завдання аналізу банківської діяльності надані на рис. 10.2, напрями та критерії – на рис. 10.3.

Об'єкт та суб'єкт аналізу банківської діяльності

Рис. 10.1. Об'єкт та суб'єкт аналізу банківської діяльності

Завдання аналізу банківської діяльності

Рис. 10.2. Завдання аналізу банківської діяльності

Аналіз фінансового стану банку передбачає:

  • 1) оцінку стану і результатів діяльності банку за звітний період;
  • 2) порівняння фінансового стану і результатів діяльності банку з результатами діяльності його окремих підрозділів;
  • 3) узагальнення результатів аналізу і підготовку рекомендацій для прийняття управлінських рішень, спрямованих на покращення діяльності банку.

Напрями та критерії аналізу банківської діяльності

Рис. 10.3. Напрями та критерії аналізу банківської діяльності

Аналіз фінансового стану здійснюється з використанням таких основних методів: порівняння, зведення та групування, ланцюгових підставок і різниць. Також можна залучати методи економіко- математичного моделювання.

У законі України "Про банки і банківську діяльність" в главі 10 "Банківська таємниця та конфіденційність інформації" проголошено, що "інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню", а також "інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю".

Отже, внутрішній та зовнішній аналіз мають кілька суттєвих відмінностей. Ці види аналітичної роботи різняться за цілями, складом інформаційної бази, суб'єктами аналізу, спрямованістю та інструментарієм досліджень (табл. 10.1).

Для аналізу банківської Діяльності використовуються наступні групи показників: показники прибутковості, показники ділової активності, показники фінансової стійкості, показники ліквідності і платоспроможності (рис. 10.4).

Таблиця 10.1

Порівняльна характеристика зовнішнього та внутрішнього аналізу діяльності банку

Ознака

Зовнішній аналіз

Внутрішній аналіз

1

Суб'єкти

НБУ, партнери, клієнти, фінансові органи

Менеджери різних рівнів

2

Об'єкти

Банк у цілому

Структурні підрозділи, окремі проекти і операції

3

Цілі

Оцінка фінансового стану банку

Аналітичне забезпечення управлінського процесу та виявлення резервів

4

Типологія

Ретроспективний

Перспективний, стратегічний, оперативний

5

Доступність інформаційної бази та результатів

Загальнодоступні

Комерційна таємниця

6

Періодичність проведення

Періодично відповідно до інтервалів складання публічної фінансової звітності

Постійна

Показники аналізу банківської діяльності

Рис. 10.4. Показники аналізу банківської діяльності

На рис. 10.5 представлені інформаційні потоки для суб'єктів аналізу.

Інформаційна складова для для суб 'єктів аналізу

Рис. 10.5. Інформаційна складова для для суб 'єктів аналізу

Аналізуючи фінансовий стан банку, необхідно звернути увагу на його фінансову стійкість. Фінансово стійким вважається такий банк, який з власних коштів покриває кошти, вкладені в активи, не припускає невиправданої дебіторської та кредиторської заборгованості й розплачується в належний строк за своїми зобов'язаннями.

Підтримання банком фінансової стійкості – шлях збереження конкурентоспроможності на кредитному ринку. Фінансова стійкість банку зумовлюється багатьма аспектами його діяльності й має певну структуру.

Розглянемо її елементи:

Капітальна стійкість банку – це обсяг валового капіталу, що забезпечує суму коштів, яку в разі потреби можна використати для повернення депозитів і формування резерву для погашення непередбачуваних збитків чи боргів. Власний капітал є також джерелом фінансового розвитку банку, подолання негативної ситуації, спричиненої форс-мажорними обставинами, запорукою необхідного реагування на кон'юнктуру кредитного ринку.

Комерційна стійкість банку – цей елемент відбиває:

  • – рівень зв'язків банку з іншими суб'єктами ринкової інфраструктури;
  • – розвиненість і міцність взаємовідносин з державою;
  • – інтегрованість у систему міжбанківських відносин;
  • – якість співробітництва з кредиторами, дебіторами, клієнтами та вкладниками;
  • – залежність банківської сфери від стану економіки загалом;
  • – міцність зв'язку між обсягом грошового капіталу банку та його реальним капіталом;
  • – концентрацією частки активів і приватних вкладів у розпорядженні однієї фінансово-кредитної установи.

Організаційна стійкість банку – визначається наявністю функціонально-технічної документації, що регламентує всі аспекти діяльності банку, які стосуються як організаційної структури, так і специфічних банківських операцій.

Функціональна стійкість банку – залежить від рівня спеціалізації банку в обмеженому колі послуг і продуктів, що дає змогу спеціалізованому банку раціональніше та ефективніше управляти власними та залученими коштами, а також від універсалізації банку.

З метою захисту інтересів клієнтів і забезпечення фінансової стійкості банків НБУ встановлює для всіх банків обов'язкові нормативи.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >