ФІНАНСОВА БЕЗПЕКА БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ

Питання:

16.1. Сутність фінансової безпеки банківського сектору.
16.2. Методичний інструментарій забезпечення фінансової безпеки банків.
16.3. Моральні ризики й асиметрія інформації в банківській діяльності та методи їх мінімізації.

Сутність фінансової безпеки банківського сектору

Банківська система є головною складовою фінансово-кредитної сфери держави. Стан і розвиток банківського сектора визначає рівень фінансово-кредитної безпеки країни. Фінансова безпека охоплює усі складові фінансово-кредитної сфери держави, а саме:

– безпеку бюджетного сектора;
– безпеку грошово-кредитного сектора;
– безпеку банківського сектора;
– безпеку валютного сектора;
– безпеку фондового сектора;
– безпеку інвестиційного сектора;
– безпеку страхового сектора.

Функціонально банківська безпека охоплює усі ланки сфери грошово-кредитних відносин і розглядається у двох аспектах:

– з погляду результатів діяльності банків для країни;
– з погляду усунення загроз фінансовому стану всієї банківської системи країни (НБУ й окремих банків).

Фінансова безпека окремого банку тісно пов'язана з безпекою інших банків, а також банківського сектору в цілому. Це обумовлено функціонуванням банків у єдиному законодавчому та нормативно- правовому полі, індикативним регулюванням банківської політики з боку держави.

До ключових характеристик фінансової безпеки банків відносять:

– забезпечення стабільного фінансового стану банку;
– сприяння ефективній діяльності банку;
– визначення на ранніх стадіях проблем та вплив на їх усуненню;
– нейтралізація кризових ситуацій та запобігання банкрутству.

Основними завданнями фінансової безпеки банків є:

– забезпечення достатньої фінансової стійкості й незалежності банку;
– підтримка конкурентоспроможності , розвиток високого технічного та технологічного потенціалу;
– постійна оптимізація організаційної структури, удосконалення функцій менеджменту;
– правове супроводження всіх видів діяльності банку;
– захист інформаційного середовища та комерційної таємниці;
– формування належних умов для продуктивної праці співробітників банку;
– збереження й ефективне використання фінансових, матеріальних та інформаційних ресурсів банку.

Фінансова безпека банку є важливою складовою національно- економічної безпеки, та характеризується можливістю банківської установи протидіяти впливу як зовнішніх так і внутрішніх загроз.

До зовнішніх загроз безпеки банків відносять загрози, які містять у собі негативний вплив навколишнього середовища, діяльність держави, економічна кон'юнктура в країні і світі, конкуренти (табл. 16.1).

Внутрішні загрози пов'язані з забезпеченістю фінансовими ресурсами, структурою активів і пасивів, діяльністю вищого керівництва і персоналу банку, інформаційною безпекою (табл. 16.2).

Таблиця 16.1

Основні види зовнішніх загроз банку

Види зовнішніх загроз	Можливі прояви
1. Нормативне регулювання банківської діяльності	– недосконалість законодавства та нормативно-правової бази; – зміни умов ліцензування; – відкликання ліцензії на здійснення банківської діяльності
2. Грошово-кредитна політика НБУ	– ставки обов'язкового резервування;. – розмір облікової ставки; – обсяг рефінансування; – пропозиція грошей в обігу; – обсяг операцій з ОВДП;
3. Нестабільність зовнішнього середовища	– фінансові кризи (глобальні, локальні); – обмеження доступу до зовнішніх фінансових ресурсів; – банківські ризики (валютний, процентний); – блокування активів банку за кордоном; – державний дефолт
4. Ступінь довіри до банківської системи	– недовіра з боку інвесторів; – недовіра з боку кредиторів; – недовіра з боку населення; – вилучення одноразово великого обсягу коштів; – інформаційне провокування кризи банківської системи; – банкротство великого банку
5. Конкурентне середовище	– не конкурентоспроможність банку; – різке зростання ринкових ставок за депозитами; – різке зниження ринкових ставок за кредитами; – непередбачена діяльність конкурентів; – економічні збитки підприємств-контрагентів банку
6. Злочинна діяльність	– шахрайські дії третіх осіб; – крадіжка майна та цінностей банку; – рейдерські атаки на банк; – махінації з акціями банку.
7. Негативні макроекономічні умови	– високий рівень інфляції; – низький рівень інвестиційної активності; – економічна криза в країні; – падіння попиту на кредитні ресурси
8. Діяльність держави	– недосконалість податкової, кредитної й страхової політики; – політична нестабільність; – військові та міжнаціональні конфлікти

Таблиця 16.2

Основні види внутрішніх загроз банку

Види внутрішніх загроз	Можливі прояви
1. Якість кредитного портфеля	– неповернення кредитів; – рівень проблемних кредитів – незбалансована кредитна політика; – зростання простроченої заборгованості.
2. Рівень банківського менеджменту	– неповернення кредитів; – неефективна діяльність потенціалу банку; – помилки в плануванні стратегії банку; – нераціональна структура банку.
3. Структура активів	– дефіцит власних коштів; – нестача ліквідних активів; – завищений рівень ризикових активів; – нестача капіталу; – збільшення активів низької якості; – розбіжність активів і пасивів за строками.
4. Залежність від інсайдерів	– пільгове кредитування засновників; – прийняття непопулярних рішень під тиском власників; – перевищення інтересів власників над інтересами самого банку
5. Злочинні дії персоналу	– шахрайство; – неефективна робота персоналу; – розголошення закритої інформації; – низький рівень кваліфікації персоналу; – перехід кваліфікованих працівників до конкурентів.
6. Неефективна діяльність банку	– зниження рівня прибутків; – низькій рівень прибутковості активів; – недооцінка кредитних ризиків; – низький рівень маркетингу та диверсифікації банківського портфеля