Сутність та форми прояву внутрішньоособистісних конфліктів

Враховуючи вищерозглянуті різноманітні підходи до розуміння внутрішньоособистісних конфліктів можна дати наступне його визначення. Внутрішньоособистісний конфлікт – це гостре, критичне самовідчуття та переживання людини, викликане боротьбою структур внутрішнього світу особистості, що відображає суперечливі зв'язки із соціальним середовищем і заважає прийняттю адекватного ситуації рішення і активним діям щодо його реалізації.

Інакше кажучи, внутрішньоособистісний конфлікт – це завжди боротьба двох протилежних тенденцій у свідомості одного індивіда.

Причини виникнення внутрішньоособистісних конфліктів

Ставлення людини до світу, до інших людей і до себе самої носить суперечливий характер, що обумовлює й суперечливість внутрішньої структури особистості. Людина як частина суспільства не може "вискочити" із цілісної системи суперечливих суспільних відносин, які в остаточному підсумку детермінують її свідомість, психіку та увесь внутрішній світ.

При більш конкретному розгляді причин внутріошньособистісного конфлікту їх можна розділити на три види:

• 1) внутрішні причини, обумовлені протиріччями самої особистості;
• 2) зовнішні причини, обумовлені положенням особистості в соціальній групі;
• 3) зовнішні причини, обумовлені положенням особистості в суспільстві.

Варто мати на увазі, що всі ці види причин внутрішньоособистісного конфлікту є взаємозалежними, а сама їхня диференціація досить умовна. Мова йде по суті про одиничні, особливі й загальні причини, між якими, як і між категоріями, що їх відображають, існує діалектичний взаємозв'язок. Наприклад, внутрішні причини конфлікту є результатом взаємодії особистості як із групою, так і з суспільством, а не виникають самі по собі, нізвідки.

В основі будь-якого внутрішньоособистісного конфлікту лежить проблема вибору. Індивідові практично завжди задані кілька варіантів дій, моделей поведінки в одній і тій же соціально значимій ситуації: багатство чи любов, особисте життя або кар'єра, родина чи робота.

Для внутрішньоособистісного конфлікту характерні деякі особливості, які важливо враховувати при його діагностиці. Такими особливостями є:

• – незвична структура конфлікту: у ньому немає суб'єктів конфліктної взаємодії;
• – специфічність форм перебігу і прояву: такий конфлікт часто проходить в формі важких переживань; супроводжується страхом, депресією, стресом, може переходити в невроз;
• – не завжди явний характер внутрішньоособистісного конфлікту: про його існування іноді можна робити висновки тільки за непрямими ознаками.

Діагностика внутрішньоособистісних конфліктів стає можливою, якщо знати певні ознаки даного виду конфлікту та їх прояв в різних сферах особистості, а саме:

• – в когнітивній сфері: зниження самооцінки, усвідомлення свого стану як психологічної безвиході, затримка ухвалення рішення, глибокі сумніви в істинності принципів, якими раніше керувалися;
• – в емоційні сфері: психоемоційна напруга, часті й значні негативні
• – в поведінковій сфері: зниження якості та інтенсивності діяльності, зниження задоволеності діяльністю, негативний емоційний фон спілкування;
• – в інтегральних показниках: погіршення механізму адаптації, посилення стресу.

Основні форми прояву внутрішньоособистісних конфліктів представлені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Основні форми прояву внутрішньоообистісних конфліктів