Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів

Відомий психолог Курт Лєвін (1890 – 1947), спираючись на досягнення психоаналітичної концепції, виділив три основних типи внутрішньоособистісного конфлікту (Табл. 2.3).

Конфлікт "зближення-зближення" – з наявних двох цілей або об'єктів, що мають позитивні характеристики, людина повинна вибрати один. Ця ситуація нагадує відомого з філософії "буриданового віслюка", що так і не зміг вирішити, яку низку сіна з'їсти, ту, що зліва, або ж ту, що була від нього справа, і помер від голоду. Чим рівнозначніші об'єкти вибору, тим глибше внутрішньоособистий конфлікт, що виникає і людина може надовго опинитися на половині шляху між ними.

Конфлікт "уникнення-уникнення". Це ситуація, коли необхідно вибирати між двома приблизно рівними негативами, або, як говорять англійці, вибір "між дияволом і пучиною морською". Звичайно в таких ситуаціях справа вирішується втручанням третьої сили.

Конфлікт "зближення-уникнення". Це і є конфлікт у повному розумінні слова, в усякому разі, він викликає найбільші переживання. У основі конфлікту може лежати те, що мета сама по собі має як позитивні, так і негативні сторони.

Таблиця 2.3.

Класифікація внутрішньоособистісних конфліктів за К. Левіним

Враховуючи змістовну сторону внутрішньоособистісного конфлікту, необхідно розглянути наступну його класифікацію (Табл.2.4.)

Таблиця 2.4.

Класифікація внутрішньоособистісного конфлікту залежно від змісту конфлікту

Мотиваційний конфлікт – це зіткнення мотивів або компонентів психологічної структури особистості.

Моральний конфлікт – це зіткнення між сьогочасним бажанням і моральною нормою; між почуттям любові і почуттям обов'язку; між різними моральними цінностями.

Конфлікт нереалізованого бажання – це зіткнення сильного бажання, особистості, з дійсністю, що не дозволяє це бажання реалізувати. Можливе виникнення такого конфлікту також у випадку фізичної неможливості людини його здійснити. Причиною даного виду конфлікту може бути незадоволення людиною своєю зовнішністю, фізичними здібностями.

Рольовий конфлікт – виявляється у формі переживань, що виникають із приводу неможливості або труднощів реалізовувати одночасно кілька різних ролей, а також з різним розумінням самою особистістю і її соціальним оточенням вимог до однієї ролі (внутрішньорольовий конфлікт).

Адаптаційний конфлікт. Причина такого конфлікту полягає в порушенні рівноваги між особистістю та навколишнім соціальним середовищем. Проявляється, як правило, у соціальній дезадаптації, відсутності здібності пристосування до змінних умов життя.

Конфлікт неадекватної самооцінки виникає через розбіжність рівня домагань особистості та її оцінок своїх можливостей. Існує декілька варіантів такого конфлікту:

• – конфлікт між завищеним рівнем домагань і реальними можливостями особистості;
• – конфлікт між заниженим рівнем домагань і об'єктивним усвідомленням здібностей людини;
• – конфлікт між прагненням підвищити домагання, щоб досягти успіху, і понизити домагання, щоб уникнути невдачі.

Особливо яскраво такого роду конфлікт виявляється в талановитих людей із завищеним рівнем домагань. Як правило, їх поведінка характеризується підвищеною тривожністю, при цьому будь-який успіх вони приписують собі, невдачу ж – обставинам або недоброзичливцям.

Невротичний конфлікт – психогенний розлад, в основі якого лежить протиріччя між особистістю і значимими для неї сторонами дійсності, який супроводжується виникненням хворобливо-тяжких переживань невдач, незадоволених потреб, недосяжністю життєвих цілей. Виявляється в різних фобіях, страхах, підвищеній тривожності, відчутті неповноцінності.

Невротичний конфлікт як вища стадія розвитку внутрішньоособистісного конфлікту може виникнути в будь-якому віці. Але в більшості випадків він закладається в дитинстві в умовах порушення відносин з навколишнім соціальним мікросередовищем і в першу чергу з батьками. В результаті ускладнень з пошуком виходу з переживань можуть з'являтися психічна (і фізіологічна) дезорганізація особи, формування неврозів.

Виділяють три основні форми клінічних неврозів:

• 1) неврастенія. Основні її симптоми: підвищена дратівливість, нестійкість емоцій і настрою, який часто є зниженим, депресія. В деяких випадках з'являються тривога і страх, розлад сну, різні порушення вегетативної, нервової системи;
• 2) істерія. Істеричні форми неврозу вельми різноманітні і нерідко маскуються під різні захворювання. Найбільш часті з них: рухові розлади, паралічі, порушення координації рухів, розлади мови і так далі;
• 3) невроз нав'язливих станів. Крім загально невротичних симптомів цей невроз характеризується появою після важкої психотравми різних за змістом нав'язливих станів, особливо часто у вигляді фобій – неадекватних переживань, страхів.

Неврастенічний тип характеризується протиріччям між об'єктивними можливостями особистості і завищеними вимогами до себе.

Існує також такий різновид внутрішньоособистісного конфлікту, що називається неусвідомлений внутрішній конфлікт, основу якого складають не повністю вирішені в минулому конфліктні ситуації особистості, про які вона забула. Однак ці ситуації продовжують жити в ній на несвідомому рівні, і будь-які обставини, схожі з минулою невирішеною ситуацією, можуть стати приводом для поновлення неусвідомленого внутрішньоособистісного конфлікту.

До основних різновидів такого конфлікту звичайно відносять:

• – конфлікт потреб;
• – конфлікт між соціальною нормою і потребою;
• – конфлікт соціальних норм;
• – конфлікт цінностей;
• – конфлікт між цінністю і нормою;
• – конфлікт між цінністю і потребою;
• – рольовий конфлікт та ін.

Відповідно до іншої класифікації основними різновидами внутрішньособистісного конфлікту є;

• – конфлікт між "хочу" і "хочу";
• – конфлікт між "можу" і "можу";
• – конфлікт між "хочу" і "не можу";
• – конфлікт між "потрібно" і "потрібно";
• – конфлікт між "хочу" і "потрібно";
• – конфлікт між "потрібно" і "не можу".

Таким чином, внутрішньоособистісний конфлікт відрізняється тим, що він переживається у формі психоемоційної напруги, виникає в ситуації, що усвідомлюється особистістю як важка, і являє собою процес вибору, сумніву і боротьби.