< Попер   ЗМІСТ   Наст >

ВИКОРИСТАННЯ ТАЄМНИЦЬ ПРИРОДИ В ПРОЕКОЛОГІЧНІЙ ОСВІТІ ДІТЕЙ

Природа просить захисту

Екологічна освіта – це безперервний процес навчання, виховання і розвитку особистості, спрямований на формування системи наукових і практичних знань, ціннісних орієнтації, поведінки і діяльності, що забезпечують відповідальне ставлення до соціального і природного довкілля. Мета екологічної освіти – полягає у формуванні відповідальності за збереження природного середовища, відповідальності за своє здоров'я і здоров'я інших людей; активної творчої діяльності по вивченню і охороні довкілля.

Екологічна культура – особистісна якість. Її компоненти:

  • – інтерес до природи і проблем її охорони;
  • – знання про природу і способи її захисту та стійкого розвитку;
  • – моральні й естетичні почуття щодо природи;
  • – екологічно грамотна діяльність у природному середовищі;
  • – мотиви, що визначають діяльність і поведінку особи в природному довкіллі. Отже, екологія – це наука про житло живих організмів – нас з вами, звірів, птахів, комах, жаб, черв'яків і молюсків, дерев, трав, кущів і грибів...

Екологічні зв'язки невидимі. їх образно називають “невидиме павутиння природи”. Дошкільникові важко усвідомити ці зв'язки, щоб на їх основі будувати свою власну поведінку в природному довкіллі. Ось він бачить, як по весні уздовж доріг і залізничних насипів горить суха торішня трава... Найчастіше це весняне спалювання – справа рук якраз і підлітків. Адже їм видається, що, спалюючи стару жорстку траву, вони допомагають паросткам молодої зелені швидше виклюнутися і прикрасити непоказну природу ранньої весни.

Однак, дітям невідомо, що ділянки землі, обпалені полум'ям вогню – це житло для безлічі живих істот: комах, черв'яків, птахів, що гніздяться на землі; що у вогні пожежі згорають не лише вони і їхнє житло, а й корені багаторічних трав, насіння багатьох квіткових рослин, що попіл забруднює повітря, що грунт втрачає органічні речовини – гумус... Ах, якби дитина знала про це – хіба б вона наважилася бути палієм чужого будинку?!

На жаль, здебільшого жителі нашої планети сьогодні, живучи в містах, втратили відчуття екологічної загрози унаслідок еконеграмотності. Не випадково, коли екологічні проблеми стали погрожувати здоров'ю і життю усього людства, постало питання про необхідність масової екологічної освіти населення, а, особливо, дітей дошкільного віку і учнів загальноосвітньої школи на усіх її рівнях і етапах.

І в цьому процесі педагогічні працівники вдаються до усіх можливих засобів, форм і методів, за допомогою яких можна ефективно вирішувати завдання екологічної освіти. Це – традиційні і нетрадиційні, які найбільше відповідають рівню вікових особливостей дітей і специфіці освіти в галузі природи довкілля.

І бесіда як одна із важливих форм діяльності педагога з вихованцями створює універсальні можливості для екологічної освіти дошкільників і молодших школярів. Особливо на початковому етапі навчання. Бесіда широко використовується під час навчальної і позанавчальної діяльності. Для її проведення можна використовувати цілий комплекс методів і методик: ігри, драматизації, обговорення ситуацій, фрагментів творів письменників-натуралістів, матеріали фольклору, музичні твори, репродукції творів живопису та ін.

Загалом це сприяє не лише формуванню екологічних знань, а й становленню особистісно! позиції, вихованню емоцій, почуттів, налагодженню стосунків з довкіллям. І цьому багато сприяє довірлива і доброзичлива атмосфера бесіди, свобода самовираження учнями своїх думок, оцінок під час її проведення. Домогтися цього дозволяє обрана методика і зміст порушеної проблеми під час бесіди.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >