< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Не втомлюйтеся дивуватися!

Мета: зацікавити дітей відкриттями таємниць і загадок природи, учити бачити незвичайне і прекрасне у звичному і, наперший погляд, непримітному; виховувати пізнавальні інтереси й естетичні почуття.

Обладнання: набір дидактичних карток про об'єкти природи, які можна використати для фрагментів бесіди про квітковий годинник, природні барометри, природні орієнтири із рослинного світу.

Методичні рекомендації

Природа – невичерпне джерело краси, таємниць і загадок. Однак, діти – вчорашні чомучки – зазвичай втрачають інтерес до найближчого природного оточення. Вважають, що вони вже усе знають, вивчили і що нічого цікавого поряд з собою вони не побачать.

А, між тим, вони глибоко помиляються! І відкрити їм нові таємниці, побачити красу в звичайній сніжинці, бурульці, засніженій кроні дерева допоможе бесіда, яку можна провести у будь-яку пору року (краще у весняному – літньому часі, коли розпускається лимонно-зелене листя на деревах і кущах, пуп'янки кольорових квітів чи на лугах і в лісі, коли всюди лунає голосний хор пташиних голосів, коли краса природи – її звуки, фарби, лінії – не залишають нікого байдужим).

Важче це зробити в зимовий час; але тим важливо почати цю роботу саме тоді, коли об'єктів для спостереження мало і педагогу легше звернути увагу на їх форми, лінії, фарби. На фон білосніжного снігу.

Запланована бесіда про дивовижний світ природи проводиться в лютому – у першій половині березня. Під час підготовки до неї треба використати можливості екскурсій у природу, цільових прогулянок і прогулянок для відпочинку, звертаючи увагу дітей на сухі високі стебла, що височіють над сніговим покривом; на суцвіття зонтичних, форми і колір хмар на небосхилі; тіні на снігу; крони кущів і дерев; снігові замети, подушки на лапах ялини; забарвлення птахів...

Можна зібрати зимові букети із сухих трав (зонтичних, злаків) і поставити їх у вазі: із зеленою гілкою вони радуватимуть зимою очі анітрохи не гірше, ніж букети з квітучих трав улітку! Під час снігопаду загадати загадки про сніжинки і розглянути їх форму, коли вони падають та на яскравому фоні рукавичок – нехай діти здивуються їхній симетрії, різноманітності та примхливості форм!

Таким чином, поволі готується обстановка для відкриттів незвичайного у звичайному. І відкрити їх дітям багато в чому можуть допомогти твори народного фольклору, зокрема загадки, прислів'я, прикмети. Вони в алегоричній формі розповідають про об'єкти природи або явища. Як припускають учені, у давнину малі форми фольклору були засобом навчання, виховували поетичне бачення світу, учили дітей мислити і приймати вірні рішення.

Наприклад, загадки знайомили дитину із різноманіттям навколишнього світу, його закономірностями і зв'язками; з людиною, її фізичним і зовнішнім виглядом (твори підберіть самостійно).

Загадки допоможуть дітям в ігровій формі упізнати світ живих істот навкруги – Хто є хто? Чи що є що? і відповісти на безліч запитань – Чому? Як відноситися до цих істот або предметів? Як поводитися в умовах природного оточення – на лузі, в лісі, біля водойми? Маючи запас загадок на різноманітні теми, можна з їхньою допомогою організувати гру, запрошуючи дітей у дивовижну подорож – пізнання навколишнього світу людини. Із відгадування загадок про зимову природу можна розпочати бесіду про дивовижний світ!

Хід бесіди

Сьогодні ми спробуємо уявити світ природи, яка оточує нас взимку, у загадках. Що ми можемо сьогодні побачити в природі? Сніг, снігові хмари, бурульки, лід, зимуючих птахів, сліди звірів і птахів на білосніжному покривалі... А почути? Цвірінькання горобців, каркання ворон, хрускіт снігу під ногами, завивання вітру, звуки снігу, що падає... Які загадки про ці предмети і явища природи ви знаєте? Давайте загадуватимемо і відгадуватимемо їх! (доберіть самостійно).

Відгадування загадок про знайомі предмети і явища, з використанням барвистих порівнянь про їхню форму, функції, фарби, стане першим кроком на шляху до дитячих відкриттів. Ще цікавішим для них буде повідомлення про те, що за допомогою багатьох знайомих нам істот можна дізнатися про зміни погоди. Звичайно, для цього існує спеціальна метеослужба, але іноді і вона помиляється в прогнозі погоди. А ось тварини і рослини ніколи. Чому?

Адже у них немає спеціального житла (окрім, як у деяких – крота, ведмедя взимку) і вони заздалегідь повинні підготуватися до негоди. Ось, приміром, наш будинковий горобець. Чи помічали ви, як він поводиться під час ясної і теплої погоди? Весело цвірінькає, стрибає, пустує – недаремно його в загадці назвали “маленьким хлопченям” (пустотливим, значить). А із настанням холодної погоди – настовбурчиться, шубку розпушить, мало рухається, береже енергію... А ще менше помиляються рослини – адже вони не можуть навіть сховатися від дощу, від вітру, як це може зробити багато тварин.

Спостерігаючи за поведінкою тварин і рослин, стежачи за деякими явищами в природі, люди склали прикмети погоди. Прикмети погоди можуть допомогти вам на прогулянці, у подорожі заздалегідь сховатися від майбутнього дощу або поспішити з поверненням додому.

Хмари йдуть проти вітру – до опадів.

Розворкувалися голуби – буде гарна погода.

Багрова зоря – до вітру.

Сорока літає біля житла, лізе під стріху – до завірюхи.

Ворони літають і крутяться – до морозу.

Дим з труби йде вниз – до снігу; вгору – до погоди.

Свиня разхрюкалась – до негоди.

Собака валяється на снігу (землі) – до негоди.

Дим стовпом – до ясної погоди.

Дим волоком – до негоди.

Кішка клубком – на мороз.

Ще більше прикмет про погоду – влітку, коли поруч – безліч природних барометрів – рослин. Наприклад, перед негодою (дощем) багато рослин закривають вінчики кольорів, але перед гарною погодою розкривають їх. Пам'ятайте, як міняється луг із квітучою кульбабою уранці, ввечері і вдень, а також – при зміні погоди? (доберіть оповідання, вірші).

Розмовляючи про кульбабу, можна підвести дітей ще до одного дивовижного явища в житті рослин – до того, що всі рослини у різний час доби розкривають свої суцвіття і закривають їх. І на основі цього люди створили природний або квітковий годинник, який дуже цікавий і може допомогти будь-кому з нас знаходитися в природі без годинника: визначити пору дня, ранку і вечора.

Для більшої наочності, образності і переконливості можна використати в цей час модель годинника (круглий щільний лист картону з нанесеними на нього цифровими показниками годинника, із стрілками, що обертаються, з хвилинними стрілками). Під час розповіді про пробудження квіток різних рослин прикріплювати картки кольорів до відповідного цифрового показника.

Наприклад, латаття біле розкриває своє суцвіття уранці, о 7–8 годині, а закриває його о 18–19-ій; з першими променями сонця прокидається шипшина – о 4-5 годині, маку – о 5 годині, кульбаба – о 5-6 годині...

Звичайно, принадно створити перед дітьми динамічний годинник із кольорів – квітковий годинник, послідовно прикріплюючи до його круга ту або іншу квітку... Однак, доцільно викликати у дітей інтерес до цього дивовижного явища в природі і дати їм можливість для майбутніх самостійних відкриттів та пошуків у природі. Це дозволило б їм самим створити свій мальований квітковий календар. Для цього треба терпіння, час, спостережливість і чималі зусилля, а також наявність знань, які з'являться у дітей не відразу.

Скажімо, потрібно знати, що в похмуру погоду квітковий годинник “не працює”: квітки залишаються закритими. Потрібно знати як створити самому квітковий годинник, як спостерігати за рослинами, як ці рослини називаються... Тобто, створення квіткового годинника – справа не проста, але захоплююча і цілком доступна молодшому школяреві для самостійної робити, а в ДНЗ – спільно з педагогом.

Вірш (на власний розсуд) можна прочитати, як і загадку, на початку бесіди про квітковий годинник, а можна і на завершення бесіди. Прочитати його може і дитина, що заздалегідь вивчила його напам'ять (доберіть вірш самостійно).

Таким чином, у нашій бесіді про дивовижний світ природи, запропоновані три-чотири підходи: загадки про незвичайне у звичайних предметах і явищах природи; прикмети про погоду і квітковий годинник. Світ природи таїть безліч прекрасного і дивовижного для сприйняття та пізнання маленькою людиною і створити у дитини певний настрій до відкриттів і досліджень – завдання подібної бесіди. Проте педагог для її проведення може обирати свої теми, а проблеми, скажімо: Як тварини розмовляють один з одним? Як за допомогою рослин і тварин можна орієнтуватися в природі? Як зростають в хвойному лісі горобина, калина, смородина? і т.д.

Важливо викликати у дітей інтерес, прагнення до відкриттів і вивчення свого природного оточення, до спостереження за різними явищами пізнання закономірностей і зв'язків. А це – умова того, що діти – друзі природи – стануть у майбутньому хорошими господарями своєї землі; що враховують у своїй діяльності та поведінці екологічні знання.

Під час проведення цієї бесіди педагог може використати фрагменти музичних творів, вірші про прикмети і все, що може позитивно емоційно впливати на дитину (інші твори доберіть самостійно).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >