Знай, люби і бережи природу

Вчіться доброти!

Мета: закріпити опановані уявлення про справжню доброту друзів природи; формувати емоційні стосунки, адекватні правильній поведінці й діяльності людини в природному середовищі.

Обладнання: стенд “Наша дружба з природою”, виставка книг дитячих письменників і письменників-натуралістів про взаємовідносини людини з природними об'єктами.

Методичні рекомендації

Бесіда “Вчіться доброти!” проводиться в другій половині вересня або на початку жовтня. Це дає можливість підготуватися до неї і, крім цього, вчитися не лише на словах, а й у справжній турботі про мешканців природи, наприклад: організувати збір плодів і насіння для підгодівлі зимуючих птахів.

Після літа діти переповненні враженнями про зустрічі з природою, її мешканцями і про взаємовідносини з ними. Цілком імовірно, що вдалося використати заповіді друга природи, які знайшли відображення в спільно складеній пам'ятці про поведінку в конкретних ситуаціях у лісі. Свої враження вони можуть відтворити в малюнках на тему “Наша дружба з природою” і в коротеньких творах на цю тему.

Психологи порівнюють створення дітьми творів, як і малюнків, з ігровою обстановкою, в якій опанування моральними нормами ефективніше, самі вони зрозуміліші, ніж в обстановці реальних стосунків. Проте, не виокремлені приклади роботи, а її система може дати об'єктивні результати змін, що відбуваються в духовному світі маленької людини. Отож, створення дітьми творчих робіт має бути систематичним і цілеспрямованим.

Уявлення дітей про доброту відносне і нестійке. Вони можуть каменями закидати бродячого кота взимку, вважаючи, що поступають правильно: адже бродячі коти – джерело захворювань; можуть розтоптати мухомори в лісі тому, що вони отруйні; вбити жабу, щоб пішов дощ (стара невірна прикмета); знищити жабу, тому що від її слизу можуть з'явитися бородавки, якщо він потрапить на шкіру людини (марновірство, неправильна прикмета)...

Усе це вносить плутанину у взаємовідносини дитини з природою і, очевидно, педагогові та батькам потрібно намагатися долати таку ситуацію. Відтак, для цього важливо гармонійно впливати на розвиток знань дітей про природних мешканців, емоційні стосунки до них і практичні справи з подання їм допомоги, якої вони потребують.

Під час проведення бесіди “Вчіться доброти” потрібно пам'ятати, що опора тільки на емоційну сторону стосунків належного ефекту не дасть, тому треба думати і про вкраплення відповідних знань, шукати можливості для включення дітей в природоохоронну діяльність.

Хід бесіди

Перший етап бесіди – вступний. Слід пробудити прагнення дітей з'ясувати ситуацію, що запропонована педагогом або відображена в малюнках і творах дітей.

Наприклад, на малюнках буде показано зустріч з їжаком: в одному випадку – діти на малюнку стоять осторонь і дивляться на їжака, який на своїх коротеньких ніжках біжить по стежині; в іншому – діти взяли їжака в кошик, принесли додому і поять молоком. Як діти по-різному описують ситуацію з бродячим котом – в одному творі сказано, що кота додому не взяли, але влаштували йому теплий куточок у підвалі, годували його – “так у теплі і ситості кіт прожив усю зиму”; в іншому – кота закидали каменями, щоб не заразитися... Хто з них правий?

На перший погляд, усі праві і всі проявляють турботу – про їжака і людей. Але якщо подумати, що стане з їжаком, якого діти принесли з лісу додому? А з котом, якого прогнали на мороз і голод? Сформульована проблема змусить шукати правильне рішення, мотиви грамотної поведінки.

Доброта – особистісна якість людини, вона проявляється в доброзичливому ставленні до людей, до тварин, до рослин. Стосунки дошкільників і молодших школярів уперше зароджуються у сфері почуттів – співчутті, співпереживанні, милосерді. Тому педагог повинен пам'ятати про це і послідовно проводити роботу зі становлення, розвитку і закріплення позитивних почуттів дитини.

Джерелом виникнення позитивних емоцій дитини до живих істот можуть бути реальні ситуації, що сталися з тим або з іншим об'єктом природи – “пораненою берізкою під час сокоруху”, “загиблої від холоду пташки, яку хлопчик приніс додому”, “принесеного додому крота, який приречений в домашніх умовах на загибель”; і водночас ці ситуації викликають до винуватців того, що сталося, різке і негативне відношення – гнів, розкаяння, прагнення виправити помилку...

Такі ситуації – вчинки дітей і дорослих – повинні бути в центрі уваги виховного процесу. Під час бесіди оцінку подій, що відбуваються, можна провести під час аналізу серії дитячих робіт “Наша дружба з природою”, а також – під час ознайомлення з різними випадками із живими організмами, що сталися з вини людини і є описані в літературі. Вплив таких творів на душу дитини неоціненний. Що варті, наприклад, гасла і заклики – не псувати, не рвати і т.д. порівняно з тим, яку гіркоту і сором відчувають діти під час читання вірша (текст доберіть самостійно).

І навряд чи залишиться байдужою дитина до варварської поведінки людини з окремими рослинами: (тексти доберіть самостійно).

А до кольорів? Люди, ледве увійдуть до лісу, на луг – відразу починають рвати, видирати найкрасивіші, найяскравіші квітучі рослини. А у результаті? Дорогою додому зів'ялі букети-віники викинуті, рослини занапащені...

Ще більше шкоди приносять люди тваринам – птахам, комахам, жабам, зміям, черв'якам... Читання уривків, оповідань про сумні пригоди цих природних мешканців змусить дитину відчути жорстокість і невиправданість поведінки людей зі своїми братами меншими і викличе у них співчуття, милосердя – невід'ємні якості доброти, добрих стосунків із живими організмами природного середовища.

Закріпленню таких якостей сприятиме наступний етап бесіди – одержання дітьми певної пізнавальної інформації про об'єкти природи, що найбільше переслідуються людиною за їхню красу (метелики, бабки, квітучі рослини), дитинчат окремих звірів, – зайчат, більчат, лисенят і пташенят – за прагнення мати поряд із собою пухнасту і віддану істоту; за “шкоду” – жаб, змій, деяких комах і отруйних рослин та грибів. Що можна сказати дітям, наприклад, про мухоморів?

Відношення до них сформоване під впливом знань про те, що мухомори не їстівні – це отруйні гриби. Про це нагадують людям загадки, як би застерігають: не рвіть, не їжте, небезпечно! (загадки доберіть самостійно).

У шапці червоній – ворог небезпечний. Помилуйся, подивися, та стороною обійди!

У загадці відбита мудрість народу, добре відношення, навіть до “ворога небезпечного” – обійди, не зашкодь!

А насправді? Як поступають люди при зустрічі з мухоморами? Як поступаєте ви, діти? Подивилися, помилувалися і відійшли? Та ба! Часто-густо валяються на лісових літніх полянах повержені, підчеплені палицями або чобітьми ці беззахисні красені, отрута – сік, який небезпечний для життя навіть мух (мух морити – мухомори). Але хіба ж не можна пройти мимо, не торкнувши цих грибів? Просто пройти і помилуватися, як радить загадка? Адже вони вражаюче красиві ці “небезпечні вороги” – “шкідливі” гриби! Шкідливі тому, що дармові для людини?

Червоний, у білу цятку капелюшок мухомора світиться в гущавині лісу, як ліхтар – і цей святковий червоний ліхтар недобрі люди топчуть тільки за те, що його не можна покласти у грибний кошик!

Адже гриб потрібний лісовим мешканцям, які поїдають мухоморів, щоб вилікуватися від глистів. Наприклад, лосі і олені за допомогою мухоморів виліковують себе від хвороб кишечника. Значить, знищуючи мухоморів, горе-грибники завдають подвійної шкоди лісу і його мешканцям. А ще більше – самим собі, виганяючи зі своєї душі доброту до усього, що живе поряд з ними! Заповідь має бути одна – усе живе має право на життя!

Обговорення уявної ситуації: уявіть собі, що поряд з нами живуть сильніші, розумніші велетні! Як би поряд з ними жилося нам, людям? Якби велетні були добрими, великодушними? А якби – недобрими, злими, жорстокими? А тепер уявіть, що для усіх мешканців природи ми з вами – такі самі велетні! Ми, дійсно, велетні для всіх жабок і звірів, комах і риб, дерев і трав! Чому?

Тому що людина наділена розумом, вона має машини, зброю, може вирубати ліс, висушити болото, викосити луг, залишивши, усіх, хто живе у них, без житла, без притулку, тобто приректи їх на загибель. Цього не повинно бути! Людина, оскільки вона велетень, має бути доброю і дбайливою великодушною.

Читання оповідань про добрі та недобрі справи людей, їхнє обговорення, оцінка вчинків людей (доберіть самостійно).

Ухвалення рішення: збір насіння і плодів дикорослих рослин, створення комори для зимової підгодівлі птахів – як реальний прояв своєї турботи і доброти до мешканців природи. Продумати, що ще можна зробити для тварин узимку і як підготуватися до надання їм допомоги.