< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Соціально-економічні аспекти, що формують здоров'я людини.

Існують тисячі хвороб, але здоров'я буває одне.

А. Берні

Не покладайтеся на медицину: вона лікує, але не може зробити людину здоровою

М. Амосов

Хіба здоров'я це не чудо?

А. Чехов

Здоров'я – основні поняття та визначення.

Протягом багатовікової історії людства на різних етапах розвитку суспільства вивченню проблем здоров'я завжди приділяється велика увага.

Нині існує відносно велика кількість різноманітних за напрямом, структурою та змістом визначень поняття “здоров'я". Т.І. Калью на основі вивчення світового інформаційного потоку документів склав перелік 79 визначень здоров'я людини, але і він є далеко на повним.

Здоров'я – це природний стан організму, який характеризується його рівновагою з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих змін.

Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і набутих) і соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення в підтримці стану здоров'я або в появі і розвитку хвороби, що у преамбулі статуту ВООЗ записано:

“Здоров'яце стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад". Таке визначення поняття “здоров'я” є найбільш чітким, зрозумілим і повним, і охоплює насамперед біологічні, соціальні, економічні, наукові, етичні аспекти даної проблеми.

Здоров'я людей належить до числа як локальних, так і глобальних проблем, тобто тих, що мають життєво важливе значення як для кожної людини, кожної держави, так і для всього людства, де спостерігається загострення суперечностей, що породжуються поточними і очікуваними в майбутньому ситуаціями, де диспропорційні стани досягли або можуть досягти в перспективі катастрофічних наслідків.

Дня правильного розуміння взаємозв'язку між показниками здоров'я і взаємодію чинників навколишнього середовища в системі “людина-здоров'я- середовище” визначається три взаємопов'язані рівні здоров'я – суспільний, груповий та індивідуальний.

Перший рівень – суспільний – характеризує стан здоров'я населення загалом і виявляє цілісну систему матеріальних та духовних відносин, які існують в суспільстві. Другий – групове здоров'я, зумовлене специфікою життєдіяльності людей даного трудового чи сімейного колективу та безпосереднього оточення, в якому перебувають його члени. Третій – індивідуальний рівень здоров'я, який сформовано як в умовах всього суспільства та групи, так і на основі фізіологічних і психічних особливостей індивіда та неповторного способу життя, який веде кожна людина.

Суспільне здоров'я – характеризується комплексом демографічних показників: народжуваністю, смертністю, захворюваністю, середньою тривалістю життя, приростом населення, рівнем фізичного розвитку.

Індивідуальне здоров'я – розглядається як життєдіяльність конкретної людини і включає 3 компоненти: соматичний, психологічний і соціальний. Індивідуальне здоров'я характеризується 6-ма основними ознаками.

Здоров'я потрібно розглядати не в статиці, а в динаміці змін зовнішнього середовища.

Виділяють три рівні опису цінності “здоров'я”:

Біологічний – початкове здоров'я передбачає досконалість саморегуляції організму, гармонію фізіологічних процесів як наслідок максимуму адаптації.

Соціальний – здоров'я є мірою соціальної активності, діяльності, ставлення людини досвіту.

Особливий психологічний – здоров'я є відсутність хвороби, але швидше заперечення її, в значенні подолання (здоров'я не тільки стан організму, але і стратегія життя людини).

Поняття здоров'я містить біологічні ознаки і розглядається як природний стан.

Усі механізми пристосування людини до навколишнього середовища характеризують адаптацію, яка включає:

  • – генетичний рівень – генетичний природний вибір, що забезпечує збереження популяції;
  • – фенотиповий рівень – індивідуальне пристосування до нових умов існування за рахунок ієрархічної системи адаптивних механізмів;
  • – зміни обміну речовин (метаболізму), збереження сталості внутрішнього середовища організму (гомеостазу);
  • – імунітет, тобто несприйняття організму до інфекційних та неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють в організм ззовні чи утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників;
  • – регенерації, тобто відновлення структури ушкоджених органів чи тканини організму (загоювання ран тощо);
  • – адаптивних безумовних та умовно-рефлекторних реакцій (адаптивна поведінка).

Здоров'я людини не можна розглядати як щось незалежне, автономне. Воно е результатом впливу природних, антропогенних та соціальних факторів. Гігантські темпи індустріалізації та урбанізації за певних соціальних умов можуть призвести до порушення екологічної рівноваги і викликати деградацію не тільки середовища, а й здоров'я людей.

І все ж таки, що ж може служити показниками здоров'я населення? На думку багатьох вчених, цілком припустимо використовувати з метою оцінки здоров'я населення такі демографічні показники, як смертність, дитяча смертність і середня очікувана тривалість життя, тому що демографічні показники – це ще і дуже місткі інтегратори, що характеризують процес розвитку.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >