< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Профілактика радіаційних уражень та їх наслідків

Захист від іонізуючого випромінювання забезпечується ізоляцією або загородженням його джерела за допомогою спеціальних камер, екранів; "захистом часом"; "захистом відстанню"; застосуванням дистанційного управління, сигналізації і засобів контролю; використанням індивідуальних та колективних засобів захисту.

Оскільки головним джерелом надходження радіонуклідів в людський організм є харчові продукти, то актуальною стає проблема радіозахисного харчування, особливо на заражених територіях. Основними складовими її можна вважати:

  • 1) вживання “чистих” продуктів;
  • 2) кулінарна обробка продуктів (механічна очистка сировини зменшує радіонуклідну забрудненість на 30-40%, вимочування на протязі 2 год. – на 20%, варіння – на 60-85%);
  • 3) Споживання продуктів, які мають радіопротекторну (антирадіаційну) дію.

Радіопротекторну дію мають:

  • а) білок молока, яєць, сиру, кролячого і телячого м'яса, вівсяної і гречаної крупи, пшона, бобових – сприяють виведенню радіоактивного цезію;
  • б) рослинна олія, добова мінімальна норма споживання якої – 20-25 гр.;
  • в) вуглевод пектин, профілактична доза якого 2 г на добу – сприяє виведенню з організму радіоактивного стронцію, цезію. Наведемо кількість пектину (у грамах) в 100 г сировини: буряк столовий, порічки – 1,1; яблука -1,0; сливи – 0,9; абрикоси, полуниці, агрус – 0,7; морква, виноград, малина -0,6; картопля, лимон, кавун – 0,5; огірки, перець, цибуля – 0,4; помідори – 0,3; горох і квасоля відповідно 3,0 і 3,7;
  • г) продукти харчування і лікарські рослини з високим вмістом вітамінів А, Е, С, В, Р;
  • д) мікроелементи кальцій, калій, фосфор, фтор, залізо, магній. Картоплю, яка багата на калій і вітамін С, рекомендується споживати щодня;
  • е) фітонциди – цибуля, часник, петрушка, селера, кріп, хрін;

є) антоціани – барвники жовтого, оранжевого, червоного, синього, фіолетового кольору, яких багато у винограді, чорній смородині, глоді, горобині, помідорах, столовому буряку, абрикосах та інші.

ж) лікарські рослини, які мають сечогінну, проносну, потогінну, загальнозміцнюючу, кровоочисну дію, покращують кровотворення і склад крові.

Норми та методи захисту від іонізуючого випромінювання

Основним державним документом, що встановлює систему радіаційно- гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятних рівнів опромінювання як для окремої людини, так і для суспільства взагалі є “норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)”.

НРБУ-97 визначають основні вимоги до:

  • – охорони здоров'я людини від можливої шкоди, що пов'язана з опромінюванням від джерела іонізуючого випромінювання;
  • – безпечної експлуатації джерел іонізуючого випромінювання;
  • – охорони навколишнього середовища.

НРБУ-97 є основним документом для виконання всіма юридичними та фізичними особами, які проводять практичну діяльність з джерелами іонізуючого випромінювання.

За одиницю активності в системі Сі береться Бекерель (Бк). Один бекерель дорівнює одному ядерному перетворенню за секунду або 0,027 нКі.

Одиниця поглиненої дози іонізуючого випромінювання – Грей (Гр.). позасистемна одиниця – рад.

1 Гр = 100 рад = 1 Дж х кг-1

одиниця еквівалентної та ефективної дози – Зіверт (Зв). Позасистемна одиниця – бер.

1 Зв = 1 Дж X кг-1 =100 бер

позасистемною одиницею енергії іонізуючого випромінювання с електрон- вольт (еВ).

1 еВ = 1,6 X 10-19 Дж 1р = 0,88 рад = 1 бер

Встановлені категорії осіб, які зазнають опромінювання:

Категорія А (персонал) – особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) – особи, які безпосередньо не зайняті з роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно- ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

Категорія В -все населення.

Ліміти дози опромінення для категорій осіб наведено в таблиці.

Таблиця

Ліміти дози опромінення, мЗв, рік.

Категорія осіб, які зазнають опромінювання

Аа)б)

Ба)

Ва)

Ліміт ефективної дози

20

2

1

Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення

- для кришталика ока

150

15

15

- для шкіри

500

50

50

- для кистей та стоп ніг

500

50

-

Примітки:

  • а) розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується;
  • б) для жінок (до 45 років) та для вагітних жінок (категорії А, Б) встановлені величини, у 20 разів нижчі;
  • в) в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 м3 в за окремий рік.

Для захисту від α-випромінювань достатньо повітряного прошарку або листа паперу. Для захисту від β- променів необхідні металеві листи товщиною не менше 5 мм, просвинцоване скло (технічний кришталь). Найбільш небезпечні γ-промені, і для захисту від них можуть використовуватись бетонні стіни товщиною понад 600 мм або сталеві пластини товщиною 300 мм.

Захист від іонізуючих випромінювань включає комплекс організаційних і технічних заходів.

До організаційних належить: складання інструкцій, в яких вказують порядок і правила проведення робіт; зберігання радіонуклідів в спеціальних сховищах в контейнерах; заборона роботи в одному приміщенні з кількома джерелами (дозволяється з одним).

Технічні заходи включають екранування. Екрани виготовляють із алюмінію, плексигласу, свинцю, вольфраму. Захисні екрани можуть бути стаціонарні, пересувні, розбірні, настільні. Більш досконалим захисним устаткуванням є камери, бокси, маніпулятори.

Засоби індивідуального захисту запобігають попаданню радіоактивних забруднень на шкіру і у внутрішні органи. Вони захищають людину від а- і β- променів. Від γ-променів засоби індивідуального захисту, як правило, не захищають. Спецодяг включає бавовняний халат, головний убір, гумові рукавиці, полівінілхлоридні комбінезони, черевики, окуляри, респіратори, костюми з примусовою подачею повітря в них. Матеріали, з яких виготовлені засоби індивідуального захисту, повинні легко дезактивуватися.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >