< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Вплив куріння на організм людини

На нервову систему

З продуктів тютюнового диму на серцево-судинну систему особливо шкідливо діють нікотин і вуглецю оксид.

Малі дози нікотину підвищують збудливість кори головного мозку на короткий час, потім пригнічують і виснажують діяльність нервових клітин, цим і обумовлюється уявне підвищення працездатності курсів.

Мозок звикає до нікотинових “допінгів” і починає вимагати їх, а якщо їх бракує, з'являються занепокоєння, дратівливість. Людина знову починає курити, б'є свій мозок, послаблюючи процес гальмування. Рівновага збудження і гальмування порушується внаслідок перезбудження нервових клітин, що виснажуючись, знижують розумову діяльність головного мозку.

Порушення процесів збудження і гальмування викликає, симптоми, характерні для неврозу.

Невротичними проявами є головний біль, запаморочення, підвищена дратівливість, швидка стомлюваність, зниження працездатності, тремтіння, безсоння. Куріння може викликати в організмі такі самі зміни, як і стрес.

На серцево-судинну систему

Нікотин викликає спазми судин, що продовжуються 30-40 хвилин після припинення куріння. Викурюючи кожні ЗО хвилин нову сигарету, курці весь час тримають судини в стані спазму.

Внаслідок звуження судин зменшується приплив крові до шкіри, знижується її температура.

Нікотин підсилює роботу серця. За даними досліджень, частота пульсу під час куріння на 10-18 ударів за хвилину більша. У курця частота пульсу вища, ніж у людини, що не курить.

За добу серце курців робить близько 10-15 тисяч зайвих скорочень. При систематичному курінні судини серця звужені, знижене надходження кисню до серцевого м'яза, що призводить до його хронічної перевтоми.

Нікотин викликає підвищення артеріального тиску. Одна викурена сигарета підвищує короткочасний тиск приблизно на 10 мм.рт.ст.

Наслідком куріння є ішемічна хвороба серця, що пов'язана з недостатнім кровопостачанням серцевого м'яза. Раннім виявом її є стенокардія.

Ознаки її: загрудний біль, що віддає у ліву руку й лопатку, шию і нижню щелепу, з'являється почуття тривоги, серцебиття, пітливість, збліднення. Приступ може статися під час фізичного навантаження чи стресу.

Багато досліджень показують, що куріння активізує процеси згортання крові, що призводить до виникнення тромбозу в різних судинах.

На органи дихання

Аміак у димі викликає подразнення слизових оболонок рота, носа, гортані, трахеї та бронхів. Як наслідок, розвивається хронічне запалення дихальних шляхів.

Подразнення нікотином слизової оболонки носа може призвести до хронічного катару, що, поширюючись на хід, який з'єднує ніс і вухо, може призвести до зниження слуху.

Дим діє на голосові зв'язки. Тривале куріння спричинює розростання фіброзної тканини, внаслідок чого звужується голосова щілина. Хронічне подразнення голосових зв'язок змінює тембр і красу голосу, він втрачає чистоту і звучність, стає хрипким, що для співаків, акторів, викладачів, лекторів може закінчитися професійною непридатністю.

Потрапляючи в трахею і бронхи (дихальні шляхи, якими повітря надходить у легені), нікотин діє на їхню слизову оболонку і на верхній шар, який має коливні вії, що очищують повітря від пилу та дрібних частин. Нікотин паралізує вії, внаслідок чого частинки тютюнового диму осідають на слизовій оболонці трахеї і бронхів.

Слизові оболонки гортані, трахеї та бронхів від частого куріння подразнюються й запалюються, призводячи до хронічних трахеїтів і бронхітів.

На органи травлення

Із рота курця йде неприємний запах, язик обкладений сірим нальотом (один з показників неправильної діяльності шлунково-кишкового тракту).

Під впливом нікотину і частинок тютюнового диму жовтіють і псуються зуби. Температура диму в роті становить 50-60°С, температура повітря, що надходить у рот, набагато нижча, різниця температур впливає на зуби: псується емаль, кровоточать ясна, з'являється карієс.

Подразнюючи слинні залози, нікотин викликає посилене слиновиділення. Слина з нікотином, що проковтується, не лише подразнює слизову оболонку цілунку, а й заносить інфекцію. Це призводить до гастриту, хворий відчуває важкість і болі в підшлунковій ділянці, печію, нудоту.

Рухова скорочувальна діяльність шлунку через 15 хвилин після початку куріння припиняється, а перетравлення їжі затримується.

Нікотин порушує процес виділення шлункового соку та його кислотність.

На органи чуттів і ендокринну систему

Очі людини, яка курить, багато й часто сльозяться, червоніють, краї вік розпухають, вони швидко стомлюються під час читання, може з'являтися миготіння, двоїння в очах.

Нікотин, діючи на зоровий нерв, може викликати його хронічне запалення, внаслідок чого знижується гострота зору.

Під час куріння звужуються судини, змінюється сітківка, що веде до дегенерації її в центральній ділянці, нечутливості ло світлових подразників.

Нікотин підвищує внутрішній тиск в осах. Хворим, що страждають глаукомою, категорично забороняється курити.

Шкідливе куріння й для слуху. У курців гострота слуху знижена.

Тютюновий дим і нікотин знижують гостроту смакових відчуттів. Курці нерідко погано розрізняють смак гіркого, солодкого, солоного, кислого.

Нікотин негативно впливає на ендокринні залози (залози внутрішньої секреції, що виробляють гормони, які впливають на обмін речовин в організмі). До них належать гіпофіз, щитоподібна й навколощитоподібна залози, наднирники.

Викурювання 10-20 сигарет за день підсилює функцію щитоподібної залози: прискорюється обмін речовин, збільшується серцебиття.

Встановлено, що куріння тютюну згубно впливає на діяльність статевих залоз. У чоловіків нікотин гнітить статеві центри, розташовані в крижовому відділі спинного мозку. Пригнічення статевих центрів і невроз, що постійно підтримується курінням, призводять до того, що в курців розвивається статеве безсилля (імпотенція).

Особливо шкідливо діє тютюновий дим на дитячий і юнацький незміцнілий організм. Там, де постійно курять діти відстають у фізичному і розумовому розвитку, стають млявими, дратівливими, втрачають апетит, у них з'являється кисневе голодування організму у порушується обмін речовин. Тютюновий дим у деяких дітей викликає часті респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, алергічні висипи. У накурених кімнатах діти дуже погано і неспокійно сплять. Відомі випадки отруєння нікотином маленьких дітей у приміщеннях, де багато курили.

Курці, часто забувають про те, що під час куріння страждають не тільки вони самі, але й люди які їх оточують, стають пасивними курцями. Усі курці забруднюють атмосферу, підвищують концентрацію канцерогенних речовин у повітрі. Тютюновий дим, який потрапляє у навколишнє середовище, містить більш шкідливих речовин і тютюнових смол, ніж дим, який вдихає сам курець. Головний біль, запаморочення, часте серцебиття – на це найчастіше скаржаться люди, які не курять, але яким часто доводиться перебувати в оточенні курців. Некурці дуже чутливі до тютюнового диму тому, що їхній організм не виробляє адаптаційної здатності опиратися тютюновому диму. Крім цього, при пасивному курінні, у некурців можуть виникати алергічні реакції на тютюновий дим.

Тому, напрошується загальний висновок: навіщо вкорочувати вік собі та близьким, чи варте це сумнівне задоволення такої ціни, як життя?

Систематичне паління супроводжується становленням і формуванням двох основних клінічних різновидностей куріння: звички до куріння і тютюнової залежності.

Паління як залежність є звичкою, яка завдає шкоди здоров'ю і формується при наявності 3-х факторів: соціального, особистісного і фізіологічного. їх по іншому можна назвати фонами.

Соціальний фон: ставлення суспільства до вживання даної речовини, зокрема нікотину. Це вживання є законним чи ні, чи є визначальним для культури, наскільки дана речовина є доступною, чи є на неї “мода”, уявлення про соціальні ролі, які створені ЗМІ, художніми фільмами, шоу тощо.

Особистісний фон. Створюється в процесі життя і задається глибиною розколу між душею і тілом, сімейною ситуацією, дитячими травмами, ступенем засвоєння способів контролю.

Фізіологічний фон. Існує стосовно певний видів наркотиків до котрих людський організм адаптується таким чином, що раптом припинивши вживати речовину, є можливість захворіти або померти.

Стержневим критерієм для всіх форм тютюнової залежності є наявність синдрому патологічного потягу до куріння тютюну.

Труднощі самостійного припинення паління тютюну обумовлені появою симптоматики, яка вказує на загострення декількох синдромів. До них відносяться: загострення патологічного потягу до паління тютюну, розвиток і заглиблення синдрому відміни, поява різноманітних провісників палінню тютюну психопатологічних синдромів.

Механізм формування тютюнової залежності

Важливим компонентом у житті людини є бажання ділити свій світ з іншими, що найбільше проявляється в стосунках любові і дружби. Перше почуття самотності , яке людина переживає, є дуже болючим і травмуючим, і досить поширеною втечею від почуття самотності є злиття. Злиття з чимось, або з кимось. В цій ситуації людина передає владу за своє життя іншому.

І у випадку злиття, і у випадку розколу людина починає повністю залежати від інформації, поведінки, яку їй дає партнер або група. Це означає, що вона не може мати справжніх стосунків з людьми, її життя стає програванням чужих ролей, проживанням чужого життя – почуття втрати і самотності не полишають цю людину. Тоді вона починає шукати чим би можна було заповнити цей недолік самотності. У переважній більшості цей пустий простір заповнюється вживанням наркотиків, алкоголю, а також курінням.

Виділяють так звані психологічні умовні вигоди від куріння:

  • 1. Початок куріння завжди пов'язаний з неприємними відчуттями. Одні – відчувши неприємні відчуття більше не повертаються до паління, інші – продовжують палити.
  • 2. Паління завжди передбачає участь ще когось. Коли двоє або більше людей курять разом, вони наче обмінюються символами. Вони разом ділять самотність, біль від цього стає меншою, вони ділять свій світ, вони в цьому світі мають свій статус, вони вже належать до певної групи людей – куріння створює ефект довіри.

Куріння – як звичка, – зв'язане з формуванням певної ритмічності. Курінням людина регулює дихання, робить його вільним та контрольованим. Така ритмічність куріння створює ілюзію передбачуваності майбутнього.

Таким чином, структурування часу при допомозі паління, дає можливість відволікатись від реальності і зосередитись на внутрішньому світі, що в кінцевому результаті підвищує внутрішню тривогу і напруження, проте такі відчуття є значно глибшими і більш прихованими, ніж очевидними. Тому, досить часто, на запитання: “Чому Ви палите?” – можна почути відповідь “Це дозволяє мені розслабитися, відволіктись, зняти стрес”.

Аналіз статистичних та наукових даних свідчить, що Україна відноситься до 11-ти європейських країн з високою поширеністю куріння серед чоловіків. Щорічне споживання сигарет в нашій країні складає 65-70 мільярдів штук або 1600-1700 сигарет на одну дорослу людину. За даними епідеміологічних і соціологічних досліджень, поширеність куріння сере чоловіків різних вікових груп коливається від 33 до 74%.

Проте найбільша поширеність куріння зареєстровано у молодому віці. Тому, запобігання курінню серед підлітків і молоді найбільш актуальне. Воно зменшить кількість смертей пов'язаних з тютюнокурінням, але не раніше, ніж через декілька тисячоліть. В найближчому майбутньому, на думку експертів ВООЗ, здоров'я населення багато в чому залежатиме від інтенсивності відмови від куріння, і тому припинення куріння слід розглядати як один з ефективних і перспективних напрямів оздоровлення населення, що сприятиме збільшенню тривалості життя.

Ефективних методів відмови від куріння розроблено чимало. Проте більшість з них – клінічні методи, які застосовуються на індивідуальному рівні. Досвід країн, що домоглися зниження куріння, показує, що в умовах глобальності проблеми слід віддавати перевагу популяційним підходам, спрямованим на все населення, які з погляду громадського здоров'я, є найбільш ефективними і пріоритетними.

Так, анти тютюнова компанія “Кинь курити та вигравай!”, що взяла на озброєння популяційний підхід, була розроблена і впроваджена у Фінляндії. На Міжнародному рівні вона вперше проводилася у 1994 році, коли 12 країн – учасниць програми ВООЗ CINDI (Countrywide Noncommunicable Diseases Inervention Programme) об'єдналися, домовившись про правила її проведення, і змогли залучити до неї приблизно 60 000 курців з Європи. Виявилося, що близько 30% учасників кинули курити не тільки на один місяць (термін проведення кампанії), але й залишилися некурящими протягом року. В наш час ця антитютюнова акція підтримується ВООЗ (ініціатива “Без тютюну”). Кількість країн учасниць зростає з кожним роком, і у 2004 році, вже 79 країн з числом більше 500000 курців брали участь в кампанії.

Метою кампанії “Кинь курити та вигравай!” є залучення населення через засоби масової інформації до проблеми впливу тютюнокуріння на здоров'я людини і стимулювання відмови від цієї шкідливої звички.

Основним принципом проведення подібної акції є ігровий принцип і матеріальне заохочення людини, яка змогла подолати тягу до сигарети протягом одного місяця.

Інноваційний підхід кампанії полягає в її наступних особливостях:

  • – можливість допомогти відразу великій кількості людей, які курять , що дуже важливо при високій поширеності куріння серед населення;
  • – ігровий характер змагання – можливість бути заохоченим при успішній відмові від куріння;
  • – орієнтація на позитивні психологічні установки;
  • – залучення засобів масової інформації, різних медичних і немедичних служб;
  • – формування в суспільстві стереотипу поведінки без куріння.

На міжнародному рівні основним координатором є Фінський інститут громадського здоров'я (Public Health Institute).

Проведення кампанії здійснюється за міжнародними правилами, тобто в один і той же час при дотриманні однакових умов участі курців в цій програмі.

Учасників кампанії, відбирають за такими критеріями:

  • – вік – старший 18 років;
  • – щоденне куріння;
  • – стаж куріння не менше одного року.

Міжнародна кампанія “Кинь курити та вигравай!” в Україні була проведена у травні 2001 року. Українським координаційним центром по організації і проведенню цієї програми є програма CINDI- Україна (Програма інтегрованої профілактики неінфекційних захворювань) та Інститут кардіології ім. Акад.. М.Д. Стражеска АМНУ при підтримці МОЗ України (наказом МОЗ України №311 від 24.06.2005р. “Профілактика та подолання тютюнокуріння в Україні на 2005-2010 роки”).

Проте, тренінг – є найбільш ефективною формою роботи з залежностями. Сьогодні ми маємо величезний пласт напрацювань в галузі тренінгової роботи з узалежненими. Різні школи формують свою увагу на різних моментах психологічних механізмів формування залежності.

Так, гештальт-терапія і тілісно-орієнтована терапія спрямовані на переборення внутрішнього розколу на те, щоб допомогти людині в повній мірі відчути своє тіло і довіряти своїм почуттям, змінити ставлення до свого тіла.

Екзистенційна терапія фокусується на переосмисленні – підкреслюючи цінність, різноманітності світу, створюючи привабливі життєві перспективи для людини. Осмислене життя дозволяє повернутись в теперішнє, діяти конгруентно до світу і до себе.

Психодрама формується на прагненні людини розділяти своє життя з іншими в пошуках способів вирішення соціальних ситуацій. Зробити це можна обігравши свої ролі, зробивши їх границі більш гнучкими при допомозі інших людей.

Поведінкова психотерапія вирішує способи встановлення контактів з іншими людьми через навчання комунікації. Детальне припрацювання поведінкових реакцій на різноманітні ситуації, тренування входу і виходу з ролі, створює умови для вирішення проблеми залежності.

Психоаналіз дозволяє узалежненому укріпити своє “Я”, послабити тиск “супер Его” і – зрозумівши причини своїх потягів, в кінцевому результаті дозволяє людині стати володарем своїх бажань і взяти під контроль усвідомлення реальних потреб.

Тренінгові робота, яка включає в себе методики різних вище наведених психотерапевтичних напрямків дозволяє більш глибше і гнучкіше фокусувати свою увагу на одному чи всіх компонентах залежності.

Конструкція тренінгу

Тренінг побудований навколо трьох ліній: тематичної, змістовно- технічної, динамічної.

Тематична лінія, яка задана специфікою соціально-психологічних особливостей віку.

Змістовно-технічна, являє собою “очищення цибулини”, де пошарово проходить припрацювання зовнішніх границь, від поверхні і до глибинного “Я”, до внутрішнього центру.

В процесі роботи просування до центру “Я” проходить пласт за пластом:

В ході цього руху, який можливий коли границі стають проникними (“розм'якшення” границь) для інших, кожен учасник групи знаходить свій власний внесок на кожному наступному рівні. Тобто, коли є автором деструктивних переживань, то може стати автором конструктивних переживань.

Усвідомлення власних переконань, диференціація особистісних критеріїв, є умовою формування активної відповідальної позиції.

-ти крокова система позбавлення від залежності паління (за принципом роботи груп АА)

  • 1. Визнати свою залежність.
  • 2. Переконайтесь, що залежність завдає шкоду.
  • 3. Захотіли. Неможливо силоміць позбавити людину від залежності. Звільнення можливе лише тоді, коли ви до цього готові і по-справжньому хочете позбутися залежності. Приймаючи рішення відмовитись від залежності, ви робите це лише для себе.
  • 4. Зрозуміти, які почуття і настрої примушують вас піддаватися залежності (нудьга, самотність, безнадійність і т.д.).
  • 5. Намагатися зрозуміти, чому ви стали узалежнені, що вона (залежність) з вами робить і чим підтримує. Усвідомити, в чому причина (наприклад, втеча від вирішення проблеми), визначити – яку користь вона вам приносить. Розуміння проблеми – необхідна частина ЇЇ вирішення.
  • 6. Визнати реальність, можливість вибору. Відповідальність за власне життя.
  • 7. Створення нових, альтернативних (здорових) рішень.
  • 8. Прийняти власні емоції.
  • 9. Способи звільнення від залежності:
    • – самі створіть умови, які допоможуть позбутися залежності;
    • – говоріть собі правду;
    • – отримуйте підтримку у батьків і друзів;
    • – при необхідності отримуйте професійну допомогу;
    • – навчіться любити себе.
  • 10. Жити тепер, усвідомте, що ви живете сьогодні, це необхідно щоб створити щасливе “тепер”. Кожна мить життя ніколи не переживалась раніше і ніколи більше не повториться. Минуле закінчилось. Ви вступаєте у нове життя.
  • 11. Посилення почуття власної гідності. Якщо ви хочете позбутися залежності – постійно підсилюйте свою самоповагу. Залежність не зможе вкорінитися у вашому житті, якщо ви собі не подобаєтесь, вона з'їдає вас коли ви себе ненавидите, але зразу зникає, як тільки ви починаєте думати про себе з повагою і любов'ю.
  • 12. Єдиний шлях до самореалізації, це позитивні обов'язки перед собою.

Пам'ятайте, що любі зміни потребують часу. Ви можете відчувати відчай, роздратування і втрату віри, але переміни не настануть вмить, потрібен час, зусилля і впертість.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >