< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі чинники середовища проживання, їх вплив на людину.

Основи фізіології праці.

Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в результаті якої вона створює матеріальні та інші цінності, необхідні для задоволення її потреб.

Галузь фізіології, що вивчає зміни функціонального стану людини в процесі трудової діяльності і рекомендує для неї найсприятливіші режими праці та відпочинку, називається фізіологією праці.

Психофізіологія праці вивчає протікання психічних і фізіологічних процесів при трудовій діяльності і вимоги, що ставляться до цих процесів у різних видах праці.

У виробничій діяльності розрізняють фізичну і розумову працю. При фізичній праці, яка може бути динамічною чи статичною, переважає м'язова діяльність, а під час розумової – активізуються процеси мислення.

При розумовій праці основним працюючим органом ε мозок, в якому знаходяться десятки млрд, нейронів, але людина використовує їх можливості лише на 20% Хоча поділ трудової діяльності на фізичну і розумову досить умовний, тим не менше, до розумової праці можна віднести: управлінську працю, творчу діяльність наукових працівників, письменників, художників, композиторів, працю викладачів, медпрацівників і студентів. Для їх трудової діяльності характерні напруження пам'яті, уваги, зорового і слухового аналізаторів, часті стресові ситуації, малорухливий спосіб життя.

До особливостей фізіології розумової праці слід відмести:

  • 1) ослаблення обмінних процесів і застійні явища у м'язах ніг (звуження судин кінцівок), органах черевної порожнини і малого тазу (розширення судин внутрішніх органів), погіршення постачання мозку киснем внаслідок малої рухливості, вимушеної пози;
  • 2) при напруженій розумовій праці споживання кисню головним мозком збільшується в 15-20 разів, приплив крові до працюючого мозку зростає у 8-10 разів, вміст глюкози в крові збільшується на 18-36%, підвищується концентрація в крові адреналіну, норадреналіну, вільних жирних кислот;
  • 3) в мозковій тканині посилюється втрата глюкози, метіоніну, глютаміну та інших амінокислот, вітамінів групи В. Погіршується гострота зору, зорова працездатність.
  • 4) розумовій праці притаманний і найбільший ступінь напруження уваги: при читанні спецлітератури напруження удвічі вище, ніж при водінні автомобіля в місті, і в 5-10 разів вище, ніж при виконанні багатьох видів механізованої фізичної праці.

Для розумової праці характерні 3 ступені нервово-психічного напруження (НПН): слабке, помірне та надмірне.

При слабкому напруженні має місце низька продуктивність праці, оскільки не мобілізуються всі резерви психіки.

При помірному напруженні нервові клітини, а врешті і весь організм працюють у нормальному або форсованому режимі, коли всі хімічні реакції збалансовані або тимчасово посилені. При цьому організм мобілізує всі енергоресурси, зростає частота пульсу, AT, швидкість кровотоку, температура тіла, посилюється доставка кисню. Це дає нам концентрацію уваги, емоційний підйом, зростання творчої активності. Характерно, що всі наявні зрушення в організмі не викликають неприємних наслідків.

При надмірному НПН викиди гормонів у кров виснажуються, активність головного мозку падає, порушується кровообіг, терморегуляція, з'являються ознаки неврозів, гіпертонічної хвороби, стенокардії, безсоння. Клітини працюють в патологічному режимі, продукти обміну повністю не виводяться, порушується хімічна структура клітин, розвивається розумова перевтома. Фактори забезпечення високої продуктивності праці

Серед проблем фізіології праці провідне місце займає проблема підтримування високої працездатності. Можна визначити 7 основних умов високої продуктивності праці:

  • 1. У всяку працю слід входити поступово, без різкого переходу від бездіяльності до напруженої праці. Це підтверджується дослідженнями коливання працездатності протягом дня:
    • а) фаза втягування в роботу – до 1,5 год.;
    • б) фаза високої стійкості працездатності – 2-2,5 год.;
    • в) фаза зниження працездатності, розвитку втоми.
  • 2. Для високої розумової працездатності необхідні ритм і об'ємність праці, тобто для кожної людини вимагається свій певний ритм, а також оптимальна кількість інформації (мала, як і велика кількість – також шкідливі). Ритм праці тісно пов'язаний з біоритмом особи. Слід акцентувати увагу на добовому, тижневому і місячному ритмах. Добовий ритм стосується біля 300 фізіологічних функцій організму.

Як відомо, активність організму, продуктивність праці тісно пов'язані з гормоном кори наднирників – адреналіном. Максимальна його концентрація в крові спостерігається вранці між 8-12 год. та ввечері між 16-22 год, мінімальна- між 12-16 і 22-8 год. Відповідно найбільша працездатність вранці і надвечір.

В залежності від періодів працездатності усіх людей поділяють на 3 групи: жайворонків, сов (люди переважно інтелектуальної праці) і голубів (45%).

Знання свого щодобового біоритму допомагає раціонально використовувати енергію власного організму.

В тижневому ритмі • працездатність відносно низька в понеділок, п'ятницю і суботу, зростає ж у вівторок, середу, четвер.

Стосовно місячного ритму розрізняють: фізичний, тривалістю – 23 дні, емоційний – 28 та інтелектуальний – 33 дні. У першій половині ритму фізична, емоційна та інтелектуальна активність зростають, а у другій – спадають.

  • 3. Ще однією умовою високої працездатності є послідовність і систематичність роботи. Не слід братись за наступне, не засвоївши попереднього.
  • 4. Четвертою умовою високої продуктивності праці є правильне чергування праці і відпочинку, як і інші складові гігієни праці, а саме, зовнішні фактори середовища, забезпечення вірної пози, режим харчування, відсутність шкідливих звичок, відповідний одяг, організація робочого місця. Дотримання режиму дня включає правильне чергування праці і відпочинку, правильну організацію харчування і сну.

Що стосується раціонального харчування, то суть його зводиться до 3-х основних принципів:

  • а) Дотримання режиму харчування – для студента рекомендується 4-3 – разовий прийом їжі, причому в одні і ті ж години доби. Що стосується вечері, то вона повинна бути легкою, мати до 10-23% енергетичної цінності добового раціону, прийматись в районі 19 год., оскільки жири протягом дня окисляються, а їх синтез починається з 18 год. На ніч (за 1-1,3 год. до сну) рекомендується прийняти склянку кефіру або салат, овочі, які не викликають напруження травної системи.
  • б) Дотримуватися рівноваги між енергією, що надходить, та енергетичними затратами на життєдіяльність індивіда. У молодому віці – це 2400-2800 ккал в день.
  • в) Відповідність хімічного складу їжі фізіологічним потребам організму. Так, збалансованим співвідношення білків, жирів і вуглеводів є 1:1:4. В грамах – це приблизно 80:90:350 г.

Праця з повною віддачею сил повинна змінюватись відпочинком, до якого слід віднести: зміну виду розумових занять, 10-15 хвилинні перерви через кожні 50-60 хв. роботи, під час яких слід провітрити кімнату, зробити декілька фізичних вправ, самомасаж шийного і грудного відділів хребта, масаж правої руки.

Велика роль у нейтралізації втоми, укріпленні нервової системи належить руховій активності. Гігієнічна тижнева норма рухової активності становить для студентів 10-14 год. Щодня слід не менше 30 хв. потратити на ходьбу, не користуватись ліфтом, щоб виконати, як мінімум, добову норму рухової активності – 10 тис. кроків. Значний заряд бадьорості дає 10-25 хвилинна зарядка з наступними водними процедурами. При сидячій роботі слід часто міняти положення тіла, рухати руками і ногами.

Запам'ятайте

За 1 год. ходьби згорає 35 г жиру, що енерговитрати при ходьбі вверх збільшуються у 15-17 разів, а при ходьбі вниз – у 5 разів у порівнянні з ходьбою по рівній місцевості.

Сон, забезпечуючи відпочинок, має велике значення для відновлення працездатності. Він повинен тривати 7-8 год., а у вихідні – на 1-2год більше в умовах виключення дії шуму і сильного освітлення; повітря в спальні повинно бути чисте і свіже. Важливим є дотримання часу відходу до сну і пробудження. Сприяють засипанню півгодинні прогулянки перед сном, миття ніг, теплі ванни.

Для прискорення пробудження слід 1-2 хв. попрацювати китицями, стискаючи і розтискаючи пальці, зробити пару глибоких вдихів і видихів.

До зовнішніх факторів приміщень, що сприяють розумовій діяльності слід віднести: температуру (18-20° С), відносну вологість – 50-70%, постійну вентиляцію, відсутність шуму, невисоку концентрацію вуглекислого газу (в атмосферному повітрі – 0,03%).

Важливе значення має вибір зручної пози. Низький нахил над столом стискує внутрішні органи (серце, легені), стомлює шийні м'язи, що погіршує кровопостачання мозку.

Щодо організації робочого місця, то освітлення повинно бути достатнім, падати зліва, щоб не створювати тінь (недостатнє освітлення, як і надмірне • переподразнюють зоровий аналізатор, погіршують зір, наближають втому).

  • 5. Продуктивна праця і висока працездатність вимагають систематичності і закріплення навичок.
  • 6. Умовою високої працездатності є схвальне, сприятливе відношення оточуючих, суспільства до праці.
  • 7. Створення оптимальних умов і характеру праці.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >