< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Протипожежні вимоги до улаштування устаткування і технологічних процесів

Улаштування устаткування технологічних процесів повинно відповідати вимогам пожежної безпеки. З метою забезпечення пожежної безпеки устаткування групують за ступенем пожежної безпеки і розташовують у відповідних приміщеннях, обладнаних вогнезахисними стінами, протипожежними зонами, автоматичними системами пожежегасіння та сповіщувачами (оповіщувачами) про пожежу. Електроустаткування вибирають з урахуванням величини струму короткого замикання, перевантаження, виконують його за рівнем електрозахисту (вибухозахищене електроустаткування).

Крім машин і апаратів велику пожежну небезпеку мають світильники, нагрівальні прилади, електричні проводи, апарати захисту.

Відносно улаштування технологічних процесів, то до основних вимог належить розташування устаткування згідно з ходом технологічного процесу.

Перехрещування його веде до збоїв, аварій. Усі інші заходи не відрізняються від заходів стосовно улаштування устаткування.

Протипожежні вимоги до обладнання виробничих приміщень

Згідно з ПБЕ приміщення і устаткування в яких знаходяться ГР і горючий пил, нижня гранична концентрація яких не вище 65 г/м', відносять до пожежонебезпечних і класифікують таким чином:

Зона класу П-1. До неї належать приміщення, в яких утримують ГР (наприклад, мінеральні масла).

Зона класу П-II. В цю зону входять приміщення, в яких утримують горючий пил з нижньою граничною концентрацією 65 г/м3.

Зона класу П-ІІа. До неї відносять приміщення, в яких утримують тверді горючі речовини, не здатні переходити в зважений стан.

Зона класу П-III. До нього відносять зовнішнє устаткування. В якому утримують ГР з температурою спалаху понад 61 °С (або тверді горючі речовини).

При розташуванні виробничих приміщень враховують рельєф місцевості і в низинах розміщують найбільш пожежонебезпечні виробництва (регенераційні цехи, склади ГММ, складські приміщення). Враховують також переважний напрямок вітру в даній місцевості і з підвітряної сторони розміщують виробничі приміщення, в яких виникають іскри, або працюють з розплавленим металом.

Цех повинен примикати однією стороною до однієї з основних доріг заводу, а хоч би одна сторона заводу – до основної вулиці міста.

При висоті приміщень понад 10 м повинні бути пожежні драбини, розміщені на відстані одна від одної не більше 200 м. Двері евакуаційних виходів повинні розміщуватись на відстані не більше 30 м в протилежних сторонах приміщення. Кількість виходів і сходів – не менше двох. Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до виходу – не більше 30 м. Двері в приміщеннях повинні відчинятися тільки зовні.

Виробниче приміщення улаштовується вогнеперешкоджуючими стінами, протипожежними зонами.

Вогнеперешкоджуючі стіни – це суцільні конструкції, що перегороджують приміщення або відгороджують частину його. Стіна повинна здійматися над дахом на висоту не менше 0,6 м і мати вогнестійкість не менше 2,5 г. Якщо в цих стінах роблять двері, вентиляційні канали тощо, вони повинні мати двері, клапани з таким рівнем вогнестійкості, як і сама стіна.

Протипожежні зони розташовують на підлогах і стелях приміщень. Розміри їх, як правило, кратні відстані між колонами (б, 12, 24, 36 м). Протипожежну зону виконують із бетону або стандартними бетонними блоками.

З метою запобігання розповсюдження пожеж з однієї будівлі на другу між ними влаштовують протипожежні розриви, ширина яких залежить від ступеня вогнестійкості будівлі (від 9 до 18 м). Протипожежні розриви можуть не нормуватися (бут відсутніми) при розміщенні виробництв категорій Г і Д в будівлях І і II ступенів вогнестійкості з дахом, не здатним горіти, а також при влаштуванні зовнішніх протипожежних стін.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >