< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Основні поняття і терміни сучасної генетики. Закони Менделя

"Спадковість" та "мінливість" – це основні поняття генетики та психогенетики, характерні для живих організмів. Завдяки спадковості батьки і їхні нащадки мають однаковий тип біосинтезу, який визначає подібність у хімічному складі клітин, характер обміну речовин, фізіологічних функцій, морфологічних ознак тощо. Мінливість – це явище, що полягає у зміні спадкових основ, а також у варіабельності їх проявів у процесі розвитку організмів при взаємодії з навколишнім середовищем. Передавання спадкових властивостей здійснюється у процесі розмноження. При статевому розмноженні спадкові властивості передаються через гамети (статеві клітини) – яйцеклітини і сперматозоїди.

Елементарними дискретними одиницями спадковості є гени. З хімічної точки зору вони являють собою відрізки молекули ДНК. Кожний ген визначає послідовність амінокислот в одному з білків, що зрештою призводить до реалізації тих чи інших ознак у онтогенезі особини. Під ознаками розуміють морфологічні, фізіологічні, біохімічні властивості організмів, за якими один із них відрізняється від інших. При вивченні закономірностей успадкування звичайно схрещують організми, які відрізняються один від одного альтернативними (взаємовиключними) виявами ознак. Прикладами альтернативних виявів ознак у людини є позитивний і негативний резус-фактор, наявність ластовиння і його відсутність, вільна і зросла мочка вуха тощо. Гени, які визначають розвиток альтернативного вияву ознаки, прийнято називати алельними, або алеломорфними. Це є різні варіанти станів одного генного локусу, які виникають внаслідок мутації або за рахунок внутрішніх рекомбінацій у гетерозигот за двома мутантними алелями, що веде до появи нових алелів гена.

Слід зазначити, що сам термін "алель" у 1909 р. запровадив датський вчений В. Йогансен для позначення реального стану гена. Тоді ж ним уведено поняття генотип і фенотип. А ще раніше (у 1902 р.) генетик У. Бетсон вводить поняття "гетерозиготність",

Відомо, що організми бувають гомозиготними (виникли від злиття двох гамет і несуть однакові спадкові задатки або однакові генотипи) та гетерозиготними (утворилися у результаті злиття двох гамет з різними спадковими задатками або з різними генотипами). Зміни фенотипових проявів генотипу пов'язують з нормою реакції – діапазон мінливості, в межах якого один і той самий генотип може давати різні фенотипи. Властивістю генотипу є забезпечення мінливості ознак залежно від умов середовища.

Процес передавання спадкової інформації від одного покоління до іншого отримав назву успадкування. М. Лобашов стверджував, що терміни "спадковість" і "успадкування" не рівнозначні й мають чітко диференційовані межі.

Успадкування як спосіб передавання спадкової інформації може змінюватися залежно від форми розмноження. При безстатевому розмноженні успадкування відбувається через вегетативні клітини і спори, чим забезпечується велика подібність між материнськими та дочірніми поколіннями. При статевому воно здійснюється через статеві клітини.

Основні закономірності успадкування були відкриті Г. Менделем. Зокрема, він встановив:

  • 1) кожна спадкова ознака визначається одним спадковим фактором гена;
  • 2) гени зберігаються у чистому вигляді у ряді поколінь, не втрачаючи своєї індивідуальності, тобто ген є відносно сталим;
  • 3) обидві статі однаковою мірою беруть участь у передачі своїх ознак нащадкам;
  • 4) у чоловічих і жіночих статевих клітинах відбувається редуплікація рівного числа гена;
  • 5) спадкові гени є парними: один – материнський, а другий – батьківський. Один із них може бути домінантним, а другий – рецесивним. Це положення відповідає відкриттю принципу алелізму: ген представлений як мінімум двома алелями.

Г. Менделем було запроваджено метод генетичного аналізу окремих пар спадкових ознак. Ним же було розроблено й метод гібридологічного аналізу, який має такі основні положення:

  • 1) успадкування аналізується за окремими альтернативними проявами ознак;
  • 2) у ряді наступних поколінь здійснюється точний облік випадків успадкування кожного альтернативного вияву ознаки: аналізується не лише перше покоління від схрещування, але і характер нащадків кожного гібрида зокрема.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >