< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Взаємодія генотипу і середовища

Як з'ясувалося у ході досліджень, однакові умови середовища можуть бути неоднаково сприятливими для людей з різними генотипами. Одним із видів взаємодії генотипу і середовища є так звані генотипно-середовищні кореляції. В онтогенезі генотип і середовище тісно пов'язані між собою. Дитина одержує від батьків задатки певних здібностей, зумовлені генетично, а також умови проживання, які сприяють її інтенсивному розвитку або ж, навпаки, уповільнюють його. Такі кореляції спостерігаються у разі наявності конкретних здібностей та умов проживання щодо їх реалізації.

Гендерні, расові та соціальні особливості інтелекту

Сьогодні точаться палкі дебати, які виходять далеко за межі академічних кіл, навколо питання про неоднакові показники інтелекту в різних рас. Автори расистських теорій інтелекту обгрунтовують їх відмінністю результатів при інтелектуальному тестуванні представників різних рас. Зокрема, у США і Південній Африці біле населення демонструє значно вищі результати, ніж кольорове. При цьому, до речі, представники монголоїдної раси перевершують європейців за тестами просторового інтелекту. На нашу думку, причина такого феномену може полягати зовсім не в генетичних розбіжностях, а в умовах життя і виховання. Адже не таємниця, що в згаданих країнах темношкіре населення становить здебільшого нижчі прошарки суспільства. Крім того, в африканських родинах у середньому народжується більше дітей, ніж, наприклад, у європейських, а батьки часто бувають дуже молодими, що, як уже зазначалося вище, належить до несприятливих чинників розвитку інтелекту. Свідченням на користь цього є той факт, що ці розбіжності на сьогодні згладжуються і є менш вираженими, ніж, скажімо, 50 років тому. Слід зазначити, що відмінності за інтелектом можуть спостерігатися і всередині країни між групами, які належать до однієї раси, але володіють різними мовами. Наприклад, такі стійкі розбіжності зареєстровано між бельгійцями, які розмовляють французькою і валлійською мовами. Загалом вищі, а відповідно і більш освічені прошарки суспільства, в сучасних розвинутих державах перевершують за рівнем інтелекту нижчі, які є менш освіченими. Стійкість суспільства здебільшого визначається дієздатністю людей, які утворюють еліту. Спочатку в людському суспільстві остання складалася, ймовірно, з воїнів, людей, дібраних за хоробрістю, силою та спритністю, миттєвою реакцією, прагненням до домінування. У сучасних умовах досить важливою і часто вирішальною якістю є здатність правильно переробляти інформацію, тобто інтелектуальні здібності. Для цього необхідно, щоб "соціальна мобільність", тобто перехід з одного класу в інший, визначалася значною мірою інтелектом. Так, власне, і відбувається в багатьох сучасних розвинутих суспільствах. Наприклад, у США 60 % змін у соціальному статусі дитини порівняно з тим, які мають батьки (як нагору, так і вниз), можна передбачити за рівнем її інтелекту. Аналогічний відсоток отримано і в Шотландії. Однак тут цей процес відбувається значно швидше, ніж у США, – ще на етапі шкільного навчання. При цьому розвинуті країни Заходу виявляють занепокоєння з приводу того, що інтелектуальний потенціал використовується не повного мірою. У Західній Європі діє створена вченими асоціація Євроталант, яка працює з обдарованими дітьми.

Діти високоінтелектуальних батьків також зі значною імовірністю мають високий інтелект. Це відбувається як генетично, так і в результаті позитивного впливу виховання. Таким чином, сім'я є основним осередком передавання інтелекту в суспільстві.

Інше питання у сфері психології інтелекту, яке викликає ідеологічні дискусії, – це гендерні розбіжності. На думку більшості дослідників, середній розвиток інтелекту чоловіків і жінок загалом приблизно однаковий. Проте слід зазначити, що у чоловіків ширший діапазон, тобто серед них трапляється більше як дуже розумних, так і дуже дурних. Ці дані засвідчують теорію Геодакяна: чоловіче начало пов'язане з виробленням нових можливостей, а жіноче – зі збереженням генетичного надбання. Цим пояснюється і велика кількість "емоцій" у чоловіків. Крім того, між обома статями спостерігають також певну різницю у вираженні різних аспектів інтелекту. До п'ятирічного віку цих розбіжностей немає. З п'яти років хлопчики починають перевершувати дівчаток у сфері просторового інтелекту і маніпулювання, а дівчатка хлопчиків – у сфері вербальних здібностей. Чоловіки значно перевершують жінок у математичних здібностях. За даними американської дослідниці Дж. Бенбоу, серед особливо обдарованих у математиці людей на 13 чоловіків припадає лише одна жінка. Суперечки викликає природа цих розбіжностей. Одні дослідники вважають, що їх можна пояснити за рахунок генетики. Інші, більш феміністично зорієнтовані, стверджують, що їхня основа – наше суспільство, яке ставить чоловіків і жінок у нерівні умови.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >