< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Характеристика сучасного етапу глобалізації

Прихід ери глобалізації пов'язується з сучасною інформаційною революцією. З огляду на це, у науковій літературі останніх років для оцінки стану суспільного розвитку все частіше використовується термін "інформаційне суспільство". Його зміст можна розкрити, на думку О. Антипіної, за рахунок виокремлення його технологічного, економічного, професійного, просторового та культурного аспектів. Технологічний аспект вона пов'язувала з радикальними технологічними інноваціями на виробництві, зберіганням та передачею інформації; економічний – з електронними технологіями та інформаційними послугами; професійний – з появою соціального прошарку, що є виробником інформаційного продукту; просторовий – з виникненням інформаційних мереж, що охоплюють увесь світ; культурний – зі змінами поведінки людей, їх ціннісними орієнтирами [4, с. 10].

Аналізуючи сучасний етап глобалізації, дослідники акцентують увагу на його найбільш характерних проявах та домінуючих рисах. Наприклад, Ю. Павленко, визначаючи такі форми домінування Заходу як фінансове, військово-політичне та інформаційне, підкреслював визначальну роль останнього по відношенню до двох перших. Інформаційна сфера, крім того, на його погляд, визначає характер розвитку виробничої сфери [83, с. 15]. Підтвердженням цього слугує те, що ще 1991 р. в США вперше витрати на придбання інформації та інформаційних технологій, що складали 112 млрд дол., стали більшими за витрати на придбання виробничих технологій і основних фондів, які не перевищували 107 млрд дол. На середину 1990-х pp. в американській економіці за допомогою інформації вироблялося близько трьох четвертин доданої вартості, створюваної в промисловості. Обсяг світових комунікаційних послуг склав 395 млрд дол., з яких 41% припадає на США [79, с. 38-39]. Значна частина коштів вкладається в інтелектуальний розвиток людини. Так, у країнах Заходу і Японії частка нагромаджених інвестицій у людину в сукупному фонді розвитку зросла з 48% 1950 р. до 69% у 1998 р. [72, с. 3]

Системне уявлення про характерні риси сучасного етапу глобалізації дає його оцінка за суб'єктним, об'єктним, комунікаційним, змістовним та просторовим вимірами (табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Характеристика постіндустріального етапу глобалізаційиого розвитку

Параметри глобалізаційної) розвитку

суб'єктний вимір

об'єктний вимір

комунікаційний вимір

змістовий вимір

просторовий вимір

Транснаціональні корпорації; Міжнародні організації та об'єднання; Держави; Регіональні органи влади; Національні компанії; Індивіди

Сфера економіки; Техніко- технологічна сфера; Сфера політики; Соціальна сфера; Сфера культури; Наукова сфера; Екологічна сфера

Мережа телекомунікацій; Виробничі технології; Мережа сучасних транспортних засобів; Мережа інтелектуальних комунікацій; Мережа послуг

Віртуалізація

простору;

Злиття ринків окремих товарів; Домінування на світовій економічній сцені глобальних фірм; Посилення взаємозалежності країн та співробітництва між ними; Політична інтеграція; Посилення зовнішньої міграції; Глобалізація ринку фінансів

Рівень адміністративно- територіальних одиниць; Субрегіональний рівень; Мезорегіональний рівень; Національний рівень; Мегарегіональний рівень; Континентальний рівень; Світовий рівень

На нашу думку, сучасному етапу глобалізації, як і попереднім, притаманні риси, які відрізняють його від інших. Серед них дослідниками називаються глобалізація усього соціального простору, наднаціональний характер глобалізаційних процесів, нова темпоральність (швидкоплинність часу), революція у комунікаційних технологіях. З цим можна погодитися, але з деякими зауваженням. Перше з них стосується того, що глобалізація мала різні прояв та темпи розвитку у тих чи інших сферах суспільного життя, друге стосується її обмеження розвиненими країнами. Прискорена хода глобалізації передусім сприяє бурхливому розвитку інформаційних та телекомунікаційних технологій, наслідком чого стало віртуальне звуження простору.

Про обмежений характер глобалізації свідчить її рейтинг, у якому, за даними журналу "Foreign policy", бере участь трохи більше шістдесяти країн. Показовими у цьому відношенні є параметри рейтингу цивілізації:

  • • економічна інтеграція – вимірюється за обсягом міжнародної торгівлі, інвестицій та різного роду виплат;
  • • персональні контакти – кількість міжнародних подорожей, включаючи туризм, обсяг міжнародних телеграфних передач, поштових переговорів та переказів;
  • • кількість користувачів Інтернету та кількість Інтернет-серверів;
  • • ступінь утягування країни у міжнародну політику, що визначається її участю у міжнародних організаціях та кількістю дипломатичних установ.

У цьому сенсі мав рацію Д. Замятін, коли стверджував, що глобальний (світовий) розвиток певною мірою є фікція чи спекуляція, що базується на онтологічному уявленні деяких повсякденних та повсюдних соціальних структур чи образів, які визначаються цими ж структурами [49, с. 133]

Досліджуючи феномен сучасної цивілізації, Дж. Сакс виявив декілька її характерних рис, які будуть мати у майбутньому визначальне значення для долі людства.

Перша з них – нівелювання різноманіття людських спільнот, яке відбувається під впливом універсалізації світу, що є наслідком посилення глобалізації різних сфер суспільного життя. За таких умов послаблюється персональна відповідальність за майбутнє. Це у свою чергу потребує осмислення того, що несе з собою глобалізація, та актуалізує питання про необхідність урахування відмінностей, які існують між різними суспільствами.

Друга риса – це глобалізація ринку, який базується на фундаментальній цінності відмінностей, оскільки люди завдяки цьому мають можливість не тільки обмінюватися товарами, а й співробітничати. Але ринок не може запобігти поглибленню економічної та соціальної нерівності, тому його учасники не мають забувати про благодійницьку діяльність як засіб підтримання людської гідності.

Третя риса стосується значення революції, здійсненої у сфері інформаційних технологій, для підвищення ролі освіти як в межах окремих суспільств, так й на міжнародному рівні.

Далі автор висловив думку, що такий механізм функціювання економіки, як грошові угоди, діє ефективно не в усіх сферах суспільного життя. Більш того, у галузі культури та у міжлюдських стосунках він відіграє негативну роль. Це висуває завдання обмеження сфери дії фінансово-економічних відносин й розширення простору позаекономічного спілкування людей.

Наступна риса глобалізації пов'язана з загрозою неконтрольованого розвитку останньої для природного середовища. Забруднення біосфери загрожує житло майбутніх поколінь.

Дж. Сакс зауважив, що для обмеження ринку суспільство має бути підпорядковано суспільним цілям й не повинно зводитися лише до суспільних рухів. Для контролю ринку мають бути задіяні моральні принципи: контроль, вклад, творчість, співробітництво, співчуття, збереження [94, с. 213, 268, 305].

У науковій літературі, присвяченій питанням розвитку глобалізації, звертається увага на її об'єктивний характер на шляху створення глобальної економіки, але звертається увага й на те, що не усі країни мають рівні можливості інтегруватися у глобалізовані економічні структури [31, с. 12].

Подальший бурхливий розвиток інформаційних технологій, на переконання М. Делягіна, сприятиме подальшому розшаруванню суспільства на виробників інформаційного продукту, розробників інноваційних науково-технічних технологій та їх масових користувачів [42, с. 11].

Дж. Сорос, стверджував, що в умовах глобалізації посилилась залежність людства від військового домінування США, на долю яких припадає 37% загальних світових витрат у військовій сфері. Акцентуючи увагу на моральному боці проблеми, американський бізнесмен зауважив, що Сполучені Штати повинні виявити лідерство у боротьбі проти бідності, неосвіченості, у розв'язанні глобальних проблем [101, с. 143, 162].

Отже, можна зробити висновки, що сучасний етап глобалізації ставить на порядок денний питання гуманізації суспільного розвитку, від вирішення якого залежить подальша доля людства.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >