Валютні системи, їх призначення та історія становлення

Валютна система – це державно-правова форма організації міжнародних валютних відносин між державами. Розділяють світову, національну, регіональну валютні системи.

Світова валютна система є функціональною організацією валютних відносин на рівні міждержавних зв'язків. Її розвиток регулюється відповідними міждержавними угодами через створені на колективних засадах міждержавні валютно-фінансові та банківські установи й організації. Еволюційний розвиток світової валютної системи показано в табл. 6.1.

Національна валютна система – це складова грошових відносин окремої країни, функціонування якої регулюється національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права.

Регіональна валютна система – договірно-правова форма організації валютних відносин між групами країн. Її елементи:

– регіональна міжнародна розрахункова одиниця;
– спеціальний режим регулювання валютних курсів;
– спільні валютні фонди;
– регіональні валютно-розрахункові установи.

Таблиця 6.1. Етапи еволюційного розвитку світової валютної системи

Етапи становлення Європейської валютної системи (табл. 6.2):

I етап:

– ратифікація 1994 р. усіма країнами-учасницями угоди, що визначила інституційні та правові засади фундації ЄВС;
– лібералізація в межах ЄС міграції капіталу;
– здійснення системи заходів, спрямованих на наближення темпів інфляції до рівня країн з найкращими показниками;
– скорочення торгівельних дефіцитів.

II етап:

– створення основних органів і виконавських структур ЄВС;
– формування Європейської системи центральних банків – "Євросфер".

ІII етап:

– створення Європейського центрального банку;
– введення єдиної валюти;
– реальне зближення країн-учасниць за показниками рівня інфляції, розміром державного дефіциту (не більше 3 % ВВП), рівнем процентних ставок за довгостроковими кредитами, коливанням обмінних курсів національних валют.

Таблиця 6.2. Європейська валютна система – етапи розвитку

І етап 1947–1950 pp.	Укладання валютних угод між країнами Західної Європи на двосторонній основі з метою взаєморегулювання платіжних балансів безготівкових розрахунків, залік взаемних вимог, пільгове кредитування
II етап 1950–1958 pp.	Створення Європейського платіжного союзу (17 країн), розрахунки в межах Союзу здійснюються за допомогою умовної розрахункової одиниці – епуніта
III етап з 1959 р.	Створення Європейської економічної спільноти, яка трансформувалася в Європейську валютну систему (ЄВС)
IV етап 1989 р.	Поетапна трансформація Європейської валютної системи в Європейський валютний союз

З 1989 р. починається подальший розвиток Європейської валютної системи. Роботу над проектом удосконалення цієї системи розпочала комісія, яку очолював Ж. Делор. Реалізація проекту була спрямована на введення в країнах Європейського Союзу єдиної для всіх його членів валюти.

Процес введення єдиної валюти – це досить складний і тривалий процес, який не мав аналогів у попередній історії людства й вимагала певної підготовчої роботи.

Незважаючи на це, вже на початку 1999 р. 11 країн Європи (Німеччина, Італія, Іспанія, Нідерланди, Австралія, Бельгія, Португалія, Фінляндія, Ірландія, Люксембург) ввело як паралельну валюту (поруч з національною) євро. Однак, до 1 січня 2002 р. ця валюта використовувалась в безготівкових розрахунках.

Єдиним платіжним засобом євро став з 1 липня 2002 р.

Введення євро мало велике економічне значення. Так, за розрахунками з уведенням євро країни змогли економити приблизно 15–20 млрд. дол. на рік, або 0,5–1 % від ВВП кожної країни.

Треба враховувати й те, що глибинною причиною цього важливого процесу є й інтернаціоналізація господарського життя. Шлях, який іде об'єднана Європа, має міжнародне значення.

Уведення євро вивело цю валюту на світові фінансові ринки, вона отримала статус значно більший ніж статус регіональної валюти. Ураховуючи ці обставини, Україна вводить операції з євро на вітчизняний валютний ринок. Вже на початку 1999 р. Національний банк України дозволив комерційним банкам здійснювати конверсію евровалют у євро й здійснювати купівлю- продаж євро на міжбанківських валютних біржах України.