Банки як провідні суб'єкти фінансового посередництва та їх функції

Серед фінансових посередників ключову роль відіграють банки. Це проявляється в такому:

• – на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;
• – банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають;
• – банки мають можливість надавати економічним суб'єктам широкий спектр різних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмежених фінансових операціях;
• – банки приймають гроші на поточні (чекові) депозити, за якими вкладники можуть вільно розпоряджатися своїми коштами;
• – розміщуючи свої резерви в позички, банки спроможні створювати нові депозити і цим впливати на пропозицію грошей, що робить їх діяльність надзвичайно відчутною і вразливою для економіки.

Що стосується сутності банку, то у правовому аспекті він є фінансовим посередників, що виконує одну чи кілька операцій, віднесених законом до банківської діяльності.

До банківської діяльності відносять комплекс із трьох посередницьких операцій:

• – прийняття грошових вкладів від клієнтів;
• – надання клієнтам позички і створення нових платіжних засобів;
• – здійснення розрахунків між клієнтами.

Отже, комплекс з трьох базових операцій – депозитних, кредитних і розрахункових створює первинну сферу банківської діяльності, а фінансовий посередник, що виконує цей комплекс, є банківським інститутом, банком в економічному розумінні.

Однак, банківські посередники, крім базових можуть виконувати і багато інших, не базових, але потрібних для грошового ринку, операцій.

Визначення сутності банку через базові операції поширюється на всі види банків – як на комерційні, так і на центральні. Адже центральні банки приймають депозити, надають позички і здійснюють розрахунки, тільки мають справу не з господарюючими суб'єктами, а з іншими банками. По суті, центральний банк є банком банків і в цьому розумінні підпадає під вимоги базових банківських ознак.

Будучи самостійними суб'єктами грошового ринку банки виконують певні економічні функції, в яких конкретизується їх сутність та призначення. Банки виконують такі функції:

• – трансформаційну;
• – емісійну.

Трансформаційна полягає в зміні (трансформації) таких якісних характеристик грошових потоків, що проходить через банки на рівень ризикованості, строковість, обсяги та просторове спрямування.

У зв'язку з цим, можна виділити такі напрями цієї функції:

• – трансформація ризиків;
• – трансформація строків;
• – трансформація обсягів;
• – просторова трансформація.

Емісійна функція банків полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжні засоби і спрямовувати їх в обіг, збільшувати пропозицію грошей або вилучати їх з обігу, зменшувати пропозицію грошей.

Цю функцію виконує як центральний банк, емітуючи готівкові та депозитні гроші, так і комерційні банки, емітуючи депозитні гроші через механізм грошово-кредитного мультиплікатора.

Свої функції комерційні банки реалізують через виконання певних операцій. Коло операцій, що можуть виконувати найбільш універсальні банки, показані на рис. 10.2.

Реалізація функцій банків визначає по суті їх роль в економіці.

Трансформаційна функція банків дає можливість останнім впливати на прискорення обороту капіталу в процесі відтворення, сприяти розширенню обсягів й підвищенню ефективності суспільного виробництва.

Емісійна функція банків сприяє забезпеченню потреб обороту в платіжних засобах, зміцненню договірної і платіжної дисципліни, зміцнення грошового обороту. Загалом, всі напрямки роботи банків спрямовані на забезпечення для всіх суб'єктів господарювання сприятливих умов для ефективного функціонування, а населенню – для капіталізації заощаджень та зростання доходів.

Про вирішальну роль банків серед суб'єктів фінансового посередництва свідчить і три види базових операцій, які вони здійснюють: депозитні, позичкові й розрахункові. Виконуючи їх банки установлюють зв'язки майже з усіма суб'єктами господарювання, різними прошарками населення й тому мають можливість впливати на всі соціально-економічні процеси.

Рис. 10.2. Основні види операцій та послуг сучасного універсального комерційного банку (на прикладі Німеччини)

У сучасних умовах банки активно виходять за сферу своєї традиційної діяльності, що дозволяє їм інтенсифікувати і поліпшувати диверсифікацію своїх активів, мінімізувати фінансові ризики, забезпечувати належний рівень прибутковості й конкурентоспроможності, утримувати свої вагомі позиції на грошовому ринку.