КОМЕРЦІЙНІ БАНКИ

Поняття, призначення та класифікація комерційних банків

Комерційні банки як неодмінний атрибут високорозвинутого ринкового господарства утворюють таку ланку в системі суспільного виробництва, яка дуже істотно впливає на рівень ефективності виробництва.

Комерційні банки – це установи, призначені для акумуляції тимчасово вільних коштів та їх розміщення від власного імені на умовах повернення, строковості та платності. Сучасні банки виконують багато функцій:

• – акумуляція тимчасово власних коштів населення, господарюючих суб'єктів, державних органів;
• – надання позики тим, хто має в ній потребу;
• – організація розрахунків між господарюючими суб'єктами;
• – створення кредитних засобів обігу.

Перша функція пов'язана з тим, що банк акумулює кошти, які в процесі їх кругообігу тимчасово вивільняються. Ці кошти банк залучає під видачу їх власникові боргових зобов'язань (депозитів, ощадні сертифікати тощо). Економічний інтерес з боку вкладника полягає в тому, що за залучені до банку кошти він отримує плату у вигляді відсотка. Економічний інтерес банку полягає в тому, щоб якомога ефективніше з погляду отримання прибутку розмістити залучені кошти тих, хто з них відчуває тимчасову потребу.

Безперечно, що вищезазначена функція комерційних банків обумовлена процесом суспільного відтворення в ході якого постійно звільняються кошти й також постійно виникає потреба в їх використанні на основі повернення цих коштів – їх власнику.

Це дозволяє суспільству сконцентрувати значні ресурси і створювати, тим самим, додатковий потенціал з метою розвитку суспільного виробництва.

Що стосується функції банків щодо видачі кредиту то її реалізація свідчить про їх діяльність як фінансових посередників.

Третя функція банку полягає у забезпеченні взаємних розрахунків між усіма економічними суб'єктами, і перш за все, між господарюючими суб'єктами тим самим, банк не тільки значно зменшує їх витрати на організацію розрахунків а й гарантує виконання розрахунків, тобто зменшує ризики для господарюючих суб'єктів. З боку держави розрахунки між клієнтами за допомогою банку забезпечують прозорість та контрольованість грошового обігу.

Функція банку, яка реалізується в процесі депозитно-чекової емісії спрямована на створення нових платіжних засобів, які помітно підвищують здатність грошової системи реагувати на зміни в суспільному виробництві. Останні надто складно передбачити та врахувати і на які не завжди може швидко відреагувати центральний банк шляхом емісії грошей.

Усі перелічені вище функції комерційних банків мають загальний характер. Але на практиці комерційні банки надають клієнтам велику кількість послуг. Вони здійснюють операції з цінними паперами, довірчі (трастові) операції, надання консультацій та багато інших. У країнах із розвинутою банківською системою перелік послуг, які надають банки клієнтам коливаються від 200 до 300.

Комерційні банки класифікуються за різними критеріями:

• – за формами власності (державні, приватні, кооперативні та змішані);
• – залежно від кола здійснюваних операцій (універсальні, спеціалізовані);
• – за організаційно-правовою формою діяльності (пайові, акціонерні товариства);
• – за територією діяльності (регіональні, міжрегіональні, загальнонаціональні, міжнародні);
• – за приналежністю до країн (національні, іноземні, спільні);
• – за розміром статутного фонду (малі, середні, великі).

Банківські операції – це операції, спрямовані на розв'язання завдань банків, тобто ті, що відображають банківську діяльність і, зазвичай, пов'язані з рухом особливого товару – грошей.

Можна виділити чотири групи банківських операцій: пасивні, активні, банківські послуги, інші операції.

Пасивні операції – це операції, за допомогою яких утворюються банківські ресурси.

Активні операції – операції, які проводять банки з метою прибуткового використання і розміщення коштів, залучених у процесі пасивних операцій (операції з цінними паперами та кредитні операції).

Банківські послуги здійснює банк та дорученням клієнта, за його рахунок, і зазвичай, від його імені. Тобто банк є агентом свого клієнта (звідси назва цих послуг – агентські). За виконання цих послуг банк отримує комісійну винагороду, розмір якої визначає угода між банком і клієнтом. Найтиповішим є розподіл банківських послуг на традиційні (послуги, пов'язані з виконанням розрахунково-касових, кредитних, валютних, депозитних операцій тощо) і нетрадиційні (гарантійні, посередницькі, трастові, консультаційні тощо).

До інших операцій комерційних банків належать:

• – операції з векселями;
• – факторингові;
• – лізингові;
• – консорциумні;
• – фондові;
• – валютні;
• – фінансування капітальних вкладень;
• – міжбанківські та ін.

Контроль за банківською діяльністю – це комплекс заходів, спрямованих на забезпечення регулярного спостереження і періодичних перевірок фінансово-господарської діяльності, організації роботи банку та його підрозділів.

Головні цілі банківського контролю:

• – захист акціонерів і вкладників кожного конкретного банку від некомпетентного управління та зловживань;
• – підтримання стабільності на фінансовому ринку через попередження "системного ризику".

Система контролю за діяльністю комерційних банків охоплює:

• – зовнішній контроль;
• – державний контроль (НБУ, ДПА, правоохоронні органи);
• – зовнішній аудит (незалежні аудиторські фірми);
• – внутрішній контроль;
• – внутрішній банківський аудит (ревізійні відділи банку);
• – ревізійні комісії.