< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Виробники та споживачі пслет

У країнах Євросоюзу споживання пелет зростає на 15% щорічно. Збільшується там і виробництво твердого біопалива. Мало не кожного тижня вводиться в експлуатацію один крупний завод (потужністю від 2 т пелет на годину). На кінець 2007 р. кількість таких підприємств досягла 285. Заводів невеликої потужності (менше 2 т в годину) вже більше тисячі. Проте євроспоживаиня пелет відстає від євровиробництва. У 2006 р. виробництво пелет в ЄС досягло 4,5 млн. т, тоді як споживання – 5,5 млн. т, в 2007 р. виробництво склало близько 5 млн. т, а споживання перевищило 6 млн. т. Європейським лідером по виробництву і споживанню пелет є Швеція, яка в 2007 р. ла близько 1,5 млн. т і спожила близько 1,75 млн. т горючих гранул, частка пелет в паливно-енергетичному балансі країни досягає 30%. У Данії питома вага твердого біопалива в спільному об'ємі енергоспоживання складає близько 25%; всі водонагрівальні котельні і 25% МІНІ-ТЕЦ в цій країні для виробництва електроенергії використовують пелети. У 2007 р. датчани виготовили 200 тис. т пелет, тоді як спожили 900 тис. т.

Високе зростання пелетного ринку в Європі пояснюється вимогами Євросоюзу. Проте існуючі потужності не покривають європейський попит.

Український ринок твердого біопалива ще дуже молодий. Перші комерційні виробництва пелет у країні з'явилися близько семи років тому і сьогодні представлені максимум 25 вітчизняними компаніями. Учасники вітчизняного ринку і експерти в один голос стверджують: пелетний ринок і сьогодні знаходиться на початковому рівні розвитку, річний обсяг виробництва пелет в Україні оцінюють в 200 тис. т, 95-97% з яких вирушають в Європу.

Споживчий же ринок поки не розвинений. Причин цієї нерозвиненості декілька. По-перше, відносно невисокі ціни на природний газ і вугілля. "У 2009-2010 роках, коли ціна на газ порівнялася з середньоєвропейською, вітчизняний споживач поступово почав використовувати пелети для опалювання і виробництва електроенергії", – запевняє Богдан Мірошніченко, директор ТОВ "Біопаливні інвестиції". По-друге, пелетні котли дорожчі за газові та вугільні. Побутові пелетні котли німецької фірми Buderus потужністю 45 кВт коштують EUR 1550, чеськоїфірми Viadnis потужністю 58 кВт – EUR 1410. Вартість газових котлів вітчизняної фірми "Рос" потужністю 50 кВт складає 5400 грн., італійських Ferrolli потужністю 56 кВт – EUR 1000.

Звідси і низька внутрішня ціна пелет, складова EUR 60-80. Ясна річ, виробники не зацікавлені поки працювати на такий платонеспроможний ринок, тим більше, що по-сусідству, в тій же Польщі, 1 т пелет коштує біля EUR 160. Експерти стверджують, що середньоєвропейська ціна пелет взимку може досягти навіть EUR 200. Собівартість же виробництва 1 т пелет – EUR 30-50.

Виходячи з вищенаведеного, визначимо що в нашому випадку (пропозиціях) товаром можуть бути:

  • – паливні гранули( пелети), виготовлені з відходів деревини, інших рослинних відходів або торфу;
  • – обладнання для використання паливних гранул (гриль, каміни, котли, блочно-модульні котельні);
  • – теплова енергія, вироблена джерелами теплопостачання (котельнями),які використовують гранули як паливо і є власністю інвестора.

Якість товарів, ціни, надійність, гарантії – всі ці показники впевнено можуть бути конкурентоздатними і перешкод для цього не має в принципі, а в деяких випадках навпаки.

Ціноутворення та плановий обсяг поставок

Збут продукції за інвестиційним проектом комплексу заплановано по ціні 800 грн./тону.

Продаж за попередньою оплатою, відвантаження самовивозом на умовах EXW. За домовленістю з торговими мережами деякі партії продукції можуть бути відвантажені з відстрочкою платежу.

90 % готової продукції призначено для відправки на експорт.

Плановий обсяг поставок протягом всього періоду при роботі в 2 зміни:

  • – пелети деревні (хвойні) 500 т/міс.;
  • – пелети деревні (листяні) 100 т/міс
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >