Психомоторний розвиток дитини

Загальний рівень психомоторного розвитку відображає ступінь дозрівання центральної нервової системи в поєднанні з формуванням психічної сфери і має свої особливості для кожного вікового періоду. Психомоторний розвиток дитини відображає становлення різних відділів нервової системи дитини у певні періоди життя.

Оцінка психомоторного розвитку дитини здійснюється за такими критеріями:

• • моторика – цілеспрямована маніпулятивна діяльність дитини;
• • статика – фіксація та утримання певних частин тулуба в необхідному положенні;
• • сенсорні реакції – формування відповідних реакцій на світло, звук, біль, дотик;
• • мова – експресивне мовлення та розуміння мови;
• • психічний розвиток – позитивні та негативні емоції, становлення соціального віку.

Моторний розвиток дитини

У грудному періоді рівень розвитку рухових аналізаторів відображають транзиторні безумовні рудиментарні рефлекси (з віком вони зникають):

• • оральні сегментарні автоматизми:
  • – смоктальний рефлекс – якщо покласти в рот соску, виникнуть активні смоктальні рухи (рефлекс фізіологічний до 1-річного віку);
  • – пошуковий (Куссмауля) рефлекс – при погладжуванні шкіри в ділянці кута рога, не торкаючись губ, відбувається опускання губи, відхилення язика і поворот голови в бік подразника (рефлекс фізіологічний до 1 -річного віку);
  • – хоботковий рефлекс – при постукуванні пальцем по губах відбувається витягнення губ хоботком (рефлекс фізіологічний до 2 міс. життя);
  • – рефлекс Бабкіна (долонно-ротовий) – при натисканні на подушечки великого пальця відкривається рот і згинається голова (рефлекс фізіологічний до 3 міс. життя);
• • спінальні сегментарні автоматизми:
• – хапальний (Робінсона) рефлекс – дитина хапає і міцно тримає предмет при торканні ним поверхні долоні. При цьому іноді вдається підняти дитину над опорою;
• – підошовний рефлекс – при натисканні в ділянці основи 1І-І1І пальців підошви відбувається підошовне згинання пальців (рефлекс фізіологічний до 2-4 міс. життя);
• – рефлекс Моро (охоплювальний) – коли дитину, що перебуває на руках лікаря, різко опускають на 20 см, потім піднімають до вихідного рівня, вона спочатку відводить руки в боки і розгинає пальці, потім повертає руки у вихідне положення (рефлекс фізіологічний до 4 міс. життя);
• – рефлекс опори – якщо дитину взяти під пахви з боку спини, підтримуючи вказівними пальцями голову та поставити на опору, то вона повинна спиратись на неї всією стопою, тобто "стоїть" на напівзігнутих ногах, випрямивши тулуб (рефлекс фізіологічний до 2 міс. життя);
• – рефлекс автоматичної ходьби – коли дитину, що перебуває в позі опори, злегка нахилити вперед, вона "крокує" по поверхні, не супроводжуючи ці кроки рухом рук;
• – рефлекс повзання (Бауера) – дитину кладуть на живіт так, щоб голова і тулуб були розташовані по середній лінії, вона піднімає головку і здійснює повзаючі рухи; якщо під підошви підставити долоні, то рухи активізуються, до "повзання" підключаються руки (рефлекс фізіологічний до 4-місячного віку);
• – рефлекс Таланта – якщо в дитини, яка лежить на боці, провести великим і вказівним пальцями по паравертебральних лініях від шиї до сідниць, дитина вигинається дугою (рефлекс фізіологічний до 4 міс. життя);
• – рефлекс Переса – у положенні дитини лежачи на животі проводять пальцем по остистих відростках від куприка до шиї, що спричиняє прогинання тулуба, згинання верхніх і нижніх кінцівок, підняття голови, таза, а іноді сечовиділення і дефекацію; рефлекс болісний, тому його досліджують останнім (фізіологічний до 4-місячного віку);
• • мієлоенцефальні позотонічні рефлекси:
  • – лабіринтовий тонічний рефлекс – проявляється легким напруженням м'язів-згиначів верхніх і нижніх кінцівок, коли дитина лежить на животі; легким напруженням м'язів-розгиначів при перевертанні на спину (рефлекс фізіологічний до 1 міс. життя);
  • – симетричний шийний тонічний рефлекс – при пасивному згинанні голови в новонародженої дитини, яка лежить на спині, відбувається підвищення тонусу м'язів-згиначів рук і м'язів-розгиначів ніг, при розгинанні голови – навпаки (у здорових новонароджених цей рефлекс виражений слабко, зникає до 2 міс. життя);
  • – асиметричний шийний тонічний рефлекс – голову дитини, яка лежить на спині, повертають так, щоб підборіддя торкалося плеча, при цьому знижується тонус кінцівок, до яких повернене обличчя; іноді вони розгинаються на короткий час, і підвищується тонус протилежних кінцівок (рефлекс фізіологічний до 2-3 міс. життя);
• • мезенцефальні установчі автоматизми:
• – лабіринтовий установчий рефлекс – у новонароджених відсутній або дуже слабо виражений, на 1 -му тижні дитина робить спроби підняти й утримати голову, на 2-му місяці рефлекс добре виражений;
• – прості шийні й тулубні установчі рефлекси – поворот голови вбік спричинює поворот тулуба в той самий бік, але не одночасно, а по черзі: спочатку повертається грудний відділ, потім тазовий (зникають до 6-7-місячного віку);
• • менінгеальні рефлекси, знаки:
• – ригідність потиличних м'язів – біль або неможливість привести голову до грудей;
• – рефлекс Бабінського – штрихове подразнення підошви по зовнішньому краю стопи від п'ятки до основи великого пальця спричинює тильне згинання великого пальця і підошовне згинання інших пальців (рефлекс фізіологічний до 2 років життя);
• – рефлекс Керніга – спроба розігнути ногу, зігнуту в колінному та кульшовому суглобах під прямим кутом, у дитини, яка лежить на спині, не вдається (рефлекс фізіологічний до 4-6-місячного віку);
• – рефлекс Брудзінського (фізіологічний до 3–4 міс. життя):
• – верхній: при пасивному згинанні голови в дитини спостерігається швидке згинання ніг у колінних та кульшових суглобах;
• – середній: при натисканні ребром долоні на ділянку лобкового зчленування у хворої дитини згинаються ноги;
• – нижній: при пасивному згинанні однієї ноги в колінному і кульшовому суглобах згинається й друга нога;
• – рефлекс Лассега – неможливість зігнути випрямлену ногу в кульшовому суглобі більше ніж на 60–70°.

У дітей першого півріччя життя формуються:

• • слухові і зорові орієнтувальні реакції (повертання голівки на голос матері чи інших осіб, на яскраве світло, великі іграшки);
• • позитивні емоції (посмішка при погляді на знайомих людей);
• • рух кінцівок (спочатку як компонент реакцій, пізніше спроби усвідомленого хапання, спроби перевертатись з боку на бік чи сісти);
• • загальні рухові навички;
• • підготовчі етапи для активної мови й умінь.

У віці від б до 12 міс.:

• • розвиваються загальні рухи;
• • з'являється розуміння мови, ближче до віку 1 року – спроби власної активної мови (перші склади, надалі окремі слова);
• • розпочинаються дії з предметами (тримання іграшок у руках, перекладання з руки в руку);
• • виникають перші уміння і навички в процесі спілкування з іншими членами родини (тримання ложки в руці, спроба нею керувати тощо).

На 2-му році життя основними є:

• • розвиток розуміння й активної мови;
• • сенсорний розвиток, ігри та дії з предметами;
• • подальше становлення рухової активності, умінь і навичок.

У віці від 2 до 3 років основними є:

• • активна мова;
• • сенсорний розвиток;
• • участь в іграх;
• • конструктивна та образотворча діяльність;
• • рухова активність.

У дітей від 3 до 7 років основними показниками психомоторного розвитку є:

• • моторний розвиток;
• • зорова координація;
• • розвиток мови;
• • пізнавальна діяльність;
• • соціально-культурний розвиток.