Геморагічна хвороба новонародженого

Геморагічна хвороба новонародженого – це захворювання, що проявляється на 2 – 5-й день життя, обумовлене транзиторним дефіцитом вітамін К-залежних факторів, що супроводжується спонтанними і тривалими кровотечами.

Етіологія:

• • знижена активність факторів II, VII, IX і згортання крові (вітамін К- залежні фактори);
• • причинами вітамін К-дефіцитного геморагічного синдрому є:
• – відсутність вільного вітаміну К у вагітної (при застосуванні лікарських засобів-антагоністів вітаміну К: кумарин, аспірин, фенобарбітал, сульфаніламідні препарати, антикоагулянти);
• – порушення всмоктування вітаміну К, при зниженні всмоктування жирів у перші дні життя дитини;
• – відсутність бактеріальної кишкової флори, яка синтезує вітамін К;
• – пізнє прикладання до грудей;
• – тяжкий гестоз у другій половині вагітності;
• – гепатит у вагітної;
• – травматичний розрив пуповини;
• – передлежання плаценти або її передчасне відшарування;
• – штучне вигодовування.

Патогенез:

• • різке зниження рівня протромбіну і факторів II, VII, IX і X згортання крові;
• • подовження протромбінового часу, часу згортання крові, часу рекальцифікації плазми;
• • залишаються в нормі: час кровотечі, рівень фібриногену, факторів V і VIII, кількість тромбоцитів, ламкість судинної стінки, час рефракції згустка.

Діагностичні критерії:

• • кровотечі з шлунково-кишкового тракту;
• • носові кровотечі;
• • внутрішньочерепні кровотечі;
• • кровотечі з пупка;
• • блювання кров'ю;
• • заочеревинний крововилив;
• • пурпура – петехіальні висипання на шкірі та невеликі екхімози (підшкірні геморагії);
• • мелена – дьогтеподібне випорожнення, що є результатом кишкової кровотечі;
• • крововиливи в легені, печінку, надниркові залози, селезінку;
• • кефалогематома.

Сепсис новонародженого

Сепсис новонародженого є важливою і на сьогодні не вирішеною медичною проблемою.

Актуальність:

• • високий ступінь захворюваності та летальності, особливо серед новонароджених та дітей першого року життя;
• • смертність серед новонароджених коливається від 20 до 57 %.

Етіологія:

• • всі патогенні мікроорганізми;
• • всі умовно-патогенні мікроорганізми (грампозитивні, грамнегативні, аероби, анаероби, грибки, мікоплазми, рикетсії, віруси).

Патогенез:

• • складний процес порушення взаємодії макро- та мікроорганізму;
• • основні ланки:
• – наявність вхідних воріт (місце проникнення мікроорганізмів), де формується запальне вогнище (омфаліт, флегмона, пухирчатка, ентероколіт, отит, пневмонія та ін.);
• – накопичення мікроорганізмів – масивна бактеріемія (більше як 103 мікробних тіл в 1 мл крові);
• – сенсибілізація та імунологічна перебудова організму;
• – септицемія (в крові відбувається розмноження бактерій);
• – розвиток поліорганної недостатності.

Клініка:

• • ранній сепсис:
  • – розвиток захворювання в перші дні після народження (до 4-го дня);
  • – інфікування відбувається в перинатальному періоді;
  • – гострий, часто блискавичний перебіг;
  • – клінічна картина: при народженні стан важкий, прояви дистрессиндрому, геморагічного, набрякового синдромів, зригування, блювання, гепатоспленомегалія, порушення терморегуляції, ураження ЦНС, ДВЗ- синдром;
  • – летальність – до 50 %;
• • пізній сепсис:
• – симптоми з'являються на 5-й день життя і пізніше;
• – інфікування відбувається під час пологів або після при порушенні санітарно-епідемічного режиму;
• – гострий, затяжний перебіг;
• – періоди захворювання: початковий, розпалу, відновний, видужування;
• – летальність 20 %;
• • клінічні прояви періоду розпалу:
• – септицемія – форма сепсису без чітко виражених гнійних вогнищ:
• – виражена інтоксикація – токсикоз;
• – гемодинамічні порушення (ціаноз, мармуровість, тахікардія), геморагії, ДВЗ-синдром;
• – ураження декількох органів та систем без наявності гнійного вогнища (шкіра бліда з сірим відтінком, іктеричність, зригування, втрата маси, набряковий синдром, склерема, гепагоспленомегалія, геморагії, ДВЗ-синдром);
• – септикопіємія – септичний процес, що характеризується наявністю декількох гнійних вогнищ в організмі (пневмонія, омфаліт, остеомієліт, менінгіт, виразково-некротичний ентероколіт, міокардит, абсцес).

Діагностичні критерії:

• • септичний анамнез;
• • тривалий інтоксикаційний синдром;
• • наявність декількох піємічних вогнищ в організмі дитини;
• • виявлення бактеріемії – виділення однотипного збудника (з крові, гнійних вогнищ);
• • лабораторна діагностика:
  • – загальний аналіз крові: анемія, лейкоцитоз, зсув формули вліво, тромбоцитопенія, прискорення ШОЕ;
  • – біохімічний аналіз крові: гіпо- та диспротеїнемія, гіпербілірубінемія, підвищення активності трансаміназ, зміни в коагулограмі;
  • – копрограма: слиз, лейкоцити;
  • – бактеріологічне дослідження (кров, сеча, кал, ліквор, вміст інших піємічних вогнищ);
  • – імунологічне дослідження: зниження Т-лімфоцитів, підвищення IgМ, IgA;
• • інструментальні дослідження:
• – УЗД-дослідження: гепатоспленомегалія, вогнища лейкомаляції; -рентгенографія (пневмонія, остеомієліт);
• – спинномозкова (люмбальна) пункція (менінгіт, менінгоенцефаліт).