< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Рахит

Рахіт – це загальне захворювання організму дитини з глибокими порушеннями всіх видів обміну речовин (особливо мінерального), із втягненням у патологічний процес багатьох органів (серця, печінки, легень, нирок) і систем (кісткової, м'язової, нервової, ендокринної), порушенням гемопоезу.

Етіологія: гіповітаміноз D (недостатнє надходження з їжею; недостатній синтез у шкірі).

Діагностичні критерії рахіту

Скарги:

  • • дратівливість, неспокій, погане засинання, здригання під час сну, лякливість у проміжках між сном;
  • • пітливість.

Анамнез:

  • • недоношеність;
  • • багатоплідна вагітність;
  • • швидке наростання маси тіла;
  • • нераціональне вигодовування;
  • • клімато-географічні чинники;
  • • несприятливі побутові умови;
  • • повторні захворювання органів дихання;
  • • шлунково-кишкові захворювання.

Клініка:

  • • зміни нервової системи;
  • • ураження кістково-м'язової системи;
  • • зміни інших органів і систем.

Ступінь:

легкий:

  • • слабовиражені зміни нервової системи;
  • • зміни однієї частини кістяка (череп, грудна клітка, трубчасті кістки);

середньої тяжкості:

  • • помірно виражені зміни всіх органів і систем, відставання у фізичному, моторно-статичному розвитку;
  • • виражені зміни з боку двох частин кістяка;

тяжкий:

  • • різко виражені порушення всіх органів і систем;
  • • статичні функції втрачені; виражена гіпотонія м'язів;
  • • зміни всіх трьох частин кістяка.

Перебіг:

гострий:

  • • швидке наростання всіх симптомів;
  • • різко виражені зміни нервової системи;
  • • переважання процесів остеомаляції у дітей до 3 міс., які швидко набувають у масі тіла;
  • • різке зниження рівня фосфору і підвищення рівня лужної фосфатази у сироватці крові;

підгострий:

  • • повільне, поступове наростання симптомів захворювання;
  • • переважання остеоїдної гіперплазії над процесами остеомаляції;
  • • частіше зустрічається у дітей з природженою та набутою гіпотрофією;

рецидивуючий:

• чергування періодів поліпшення стану та загострення хвороби у зв'язку із змінами умов навколишнього середовища, соматичними та інфекційними захворюваннями; відсутністю протирецидивного лікування.

Період:

початковий:

  • • характерний вік (2-3 міс. життя, але може бути і в період новонародженості);
  • • зміни нервової системи;
  • • піддатливість країв великого тім'ячка;

розпалу:

  • • захворювання прогресує, відмічаються зміни органів і систем;
  • • патологічні зміни кісткової системи мають послідовність: якщо розпал захворювання припадає на перші 3 – 4 міс. життя – зміни переважно з боку черепа, після 3 міс. – з боку грудної клітки, після 6-8 міс. – з боку довгих трубчастих кісток;

реконвалесценції:

зворотний розвиток симптомів, покращення загального стану, позитивна динаміка біохімічних досліджень;

залишкових явищ:

• спостерігається у дітей віком старше 2 – 3 років, які перенесли середньої тяжкості і тяжку форму рахіту.

Спазмофілія (дитяча тетанія)

Спазмофілія – це захворювання, в основі якого лежить порушення мінерального обміну (зниження концентрації іонізованого кальцію в крові). Вона характеризується підвищеною нервово-м'язовою збудливістю і схильністю до тонічних і клонічних судом окремих груп м'язів, особливо гортані та кінцівок. Спазмофілія інколи проявляється рідкісною, але найнебезпечнішою формою – еклампсією.

Етіологія:

  • • гіповітаміноз D;
  • • гіпопаратиреоїдизм.

Діагностичні критерії спазмофілії

Анамнез:

  • • схильність дітей перших 4-18-24 міс. життя до судом і спастичних станів;
  • • завжди проявляється на фоні рахіту.

Клініка:

  • • латентна (прихована) форма:
    • – симптом Ерба;
    • – симптом Хвостека;
    • – симптом Люста;
    • – симптом Труссо;
    • – симптом Маслова;
  • • маніфестна (явна) форма:
  • – ларингоспазм;
  • – карпопедальний спазм;
  • – еклампсія.

Лабораторні дані:

  • • в сироватці крові – зниження рівня кальцію та магнію;
  • • гіперфосфатемія і гіперкапіємія; зміщення кислотно-лужної рівноваги в бік алкалозу.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >