< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Бронхіальна астма

Бронхіальна астма хронічне рецидивуюче обструктивне захворювання трахеобронхіального дерева, що характеризується нападами ядухи (спазм, набряк слизової, гіперсекреція), і в основі якого лежить генетично детермінована схильність до алергії.

Етіологія:

  • • екзогенні (неінфекційні та інфекційні);
  • • ендогенні алергени.

Сприятливі чинники:

  • • успадкована схильність до алергічних реакцій;
  • • гіпоксія в анте- та інтранатальному періодах;
  • • часті респіраторні інфекції (порушення бар'єрної функції слизової оболонки бронхів, спричинення сенсибілізації).

Критерії діагностики бронхіальної астми

  • • Клінічні симптоми:
  • – епізодичне свистяче дихання з утрудненням при видиху;
  • – кашель, більше вночі та при фізичному навантаженні;
  • – епізодичні свистячі хрипи в легенях;
  • – повторна скованість грудної клітки;
  • – симптоми здебільшого погіршуються вночі і пробуджують хворого.

Симптоми виникають та погіршуються при:

  • – фізичному навантаженні;
  • – вірусній інфекції;
  • – впливі алергенів (харчових, свійських тварин, домашнього пилу, пилку рослин);
  • – курінні;
  • – перепаді зовнішньої температури;
  • – сильних емоціях (плачу, сміху);
  • – діїхімічних аерозолів;
  • – прийманні деяких ліків (нестероїдних протизапальних, бета-блокаторів).
  • • Порушення показників зовнішнього дихання:
    • – бронхіальна обструкція: зменшення пікової об'ємної швидкості видиху (ПОНІ ) та об'єму форсованого видиху за першу секунду (ОФВ,);
    • – збільшення добової варіабельності ПОШвид та ОФВ1;
    • – висока зворотність бронхіальної обструкції (підвищення більш ніж на 15 % ПОШвид та ОФВ, у фармакологічних пробах з бета 2-аго- ністами короткої дії).
  • • Алергологічне дослідження:
  • – алергологічний анамнез – екзема, сінна лихоманка або родинний анамнез БА чи атопічних захворювань;
  • – позитивні шкірні проби з алергенами;
  • – підвищений рівень загального та специфічного lg Б.
  • • Позитивні провокаційні тести з (гіперреактивність бронхів):
  • – гістаміном;
  • – алергенами та інгаляційними хімічними сполуками;
  • – фізичним навантаженням.

Ступінь № 1 – інтермітуюча бронхіальна астма

  • • Клінічні симптоми до початку лікування:
  • – короткочасні симптоми рідше 1 разу на тиждень;
  • – короткі загострення (від декількох годин до декількох днів);
  • – нічні симптоми астми виникають рідше 2 разів на місяць;
  • – відсутність симптомів і нормальна функція легень між загостреннями;
  • – ПОШвид або ОФВ, > 80 % від прогнозованого значення; відхилення < 20 %.

Ступінь № 2 – легка персистуюча бронхіальна астма

  • • Клінічні симптоми до початку лікування:
    • – симптоми 1 раз на тиждень або частіше, але рідше 1 разу на тиждень;
    • – загострення захворювання можуть порушувати активність і сон;
    • – нічні симптоми астми частіше 2-х разів на місяць.
  • • Хронічні симптоми потребують:
  • – введення β-2 агоністів майже щодня;
  • – ПОШ> або ОФВ, > 80 % від прогнозованого значення, відхилення = 20 – 30

Ступінь № 3 – середньої важкості персистуюча бронхіальна астма

  • • Клінічні симптоми до початку лікування:
  • – щоденні симптоми;
  • – загострення викликають порушення активності і сну;
  • – нічні симптоми астми виникають більше 1 разу на тиждень;
  • – щоденний прийом (3-агоністів короткої дії;
  • – ПОШвид або ОФВ, 60-80 % від прогнозованого значення, відхилення > 30 %.

Ступінь № 4 – важка персистуюча бронхіальна астма

  • • Клінічні симптоми до початку лікування:
  • – постійна наявність даних симптомів;
  • – часті загострення;
  • – часті нічні симптоми астми;
  • – обмеження фізичної активності за рахунок астми;
  • – ПОШе або ОФВ, < 60 % від прогнозованого значення, відхилення > 30 %.

Загострення БА класифікується, виходячи із анамнезу, важкості клінічних симптомів і функціональних порушень дихання та кровообігу. Виділяють 4 ступені важкості загострення бронхіальної астми: І – легкий; 11 -г середньоважкий; III – важкий; IV – загроза зупинки дихання. Клінічна характеристика астматичного статусу

I стадія (компенсації):

  • • часте, утруднене дихання, неспокій, акроціаноз, наростання емфіземи з вираженим коробковим відтінком перкуторного звуку;
  • • жорстке дихання;
  • • велика кількість сухих і вологих хрипів;
  • • тахікардія, ослаблення серцевих тонів;
  • • підвищення артеріального тиску;
  • • гіпоксія, нормокапнія;
  • • метаболічний компенсований і субкомпенсований ацидоз;
  • • приступ не зникає після прийому симпатоміметиків.

II стадія (декомпенсації):

  • • дифузний ціаноз;
  • • "німі" легені;
  • • гостре легеневе серце, гіпоксія, гіпоксична енцефалопатія;
  • • дегідратація;
  • • змішаний ацидоз.

III стадія (гіпоксична кома):

  • • дифузний ціаноз;
  • • "німі" легені;
  • • м'язова і артеріальна гіпотонія, різке ослаблення серцевої діяльності;
  • • гіпоксія, різка гіперкапнія;
  • • втрата свідомості, конвульсії.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >