Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
Виразкова хвороба набуває нового значення у педіатричній практиці, оскільки дана патологія значно помолодшала, пік захворюваності припадає на 9-11 років; в структурі патології органів травлення становить 1,7-16 %. Привертає увагу і та обставина, що збільшилася частка "німих" виразок, коли захворювання діагностується на висоті ускладнень, зокрема кровотечі. З цих міркувань знання клініки і лікування виразкової хвороби у дітей необхідні лікарям різної спеціалізації для своєчасної діагностики і попередження ускладнень.
Етіологія та патогенез виразкової хвороби
Фактори, що спричиняють розвиток виразкової хвороби:
- • генетично обумовлена схильність (у 30–40 %);
- • огріхи в харчуванні (споживання сухої, грубої їжі, консервів, дуже гарячої або холодної їжі, зловживання приправами, напівфабрикатами);
- • шкідливі звички (куріння, алкоголь, токсикоманія);
- • нервово-психічні перевантаження (конфлікти в школі, сім'ї);
- • порушення рівноваги нервово-вегетативного і ендокринного тонусу (пубертатний період);
- • тривала персистенція у слизовій оболонці Helicobacter pylori.
Критерії діагностики:
- • наявність факторів ризику виникнення ВХ та спадкової схильності (45-75 %);
- • спадкові маркери гістосумісності для ВХ дванадцятипалої кишки – HLA В5 (в українській популяції – В5);
- • група крові 0(1);
- • вроджений дефектс α1-антитрипсину;
- • вроджений дефект β2-макроглобуліну.
Клінічні діагностичні критерії ВХ (залежно від стадії та локалізації виразкового дефекту)
І стадія (гостра виразка):
- • провідний симптом – біль:
- – епігастрій, пілородуоденапьна зона;
- – натще або пізній біль (через 2-3 години після їди);
- – нічний біль (50-60 %);
- – Мойнігановський ритм: голод → біль → прийом їжі → полегшення → і т. д.;
- – у вигляді нападу або ниючий;
- – часто іррадіація в спину, поперек;
- • диспепсичний синдром:
- – печія;
- – нудота;
- – кисла відрижка;
- – блювання;
- • синдром неспецифічної (ендогенної) інтоксикації:
- – емоційна лабільність;
- – вегетативні розлади;
– головний біль;
- • пальпаторно:
- – виражена болючість у пілородуоденальній зоні та в епігастрїї;
- – наявність симптому Менделя;
- – локальна напруга м'язів;
- – шкірна гіперестезія в зонах Захар'їна-Геда.
II стадія (початок епітелізації):
- • біль:
- – зберігається пізній біль, переважно вдень;
- – Мойнігановський ритм менш виражений;
- – біль, в основному, ниючого характеру;
- – іррадіація болю зникає;
- – диспепсичні прояви зменшуються;
- • пальпаторно:
- – при поверхневій пальпації болючість відсутня;
- – відсутні зони шкірної гіперестезії;
- – зберігається локальна напруга м'язів.
III стадія (загоєння виразки):
- • біль:
- – періодичний пізній біль та біль натще;
- – відчуття голоду (як еквівалент нічного болю);
- • диспепсичні прояви відсутні;
- • пальпаторно: зберігається помірна болючість у гастродуоденальній зоні при глибокій пальпації.
Період ремісії:
- • скарги відсутні;
- • зберігається болючість при глибокій пальпації.
Параклінічні критерії:
- • дані ендоскопічного дослідження;
- • визначення гелікобакгера інвазивними чи неінвазивними методами;
- • рН-метрія шлунка.