< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки

Виразкова хвороба набуває нового значення у педіатричній практиці, оскільки дана патологія значно помолодшала, пік захворюваності припадає на 9-11 років; в структурі патології органів травлення становить 1,7-16 %. Привертає увагу і та обставина, що збільшилася частка "німих" виразок, коли захворювання діагностується на висоті ускладнень, зокрема кровотечі. З цих міркувань знання клініки і лікування виразкової хвороби у дітей необхідні лікарям різної спеціалізації для своєчасної діагностики і попередження ускладнень.

Етіологія та патогенез виразкової хвороби

Фактори, що спричиняють розвиток виразкової хвороби:

  • • генетично обумовлена схильність (у 30–40 %);
  • • огріхи в харчуванні (споживання сухої, грубої їжі, консервів, дуже гарячої або холодної їжі, зловживання приправами, напівфабрикатами);
  • • шкідливі звички (куріння, алкоголь, токсикоманія);
  • • нервово-психічні перевантаження (конфлікти в школі, сім'ї);
  • • порушення рівноваги нервово-вегетативного і ендокринного тонусу (пубертатний період);
  • • тривала персистенція у слизовій оболонці Helicobacter pylori.

Критерії діагностики:

  • • наявність факторів ризику виникнення ВХ та спадкової схильності (45-75 %);
  • • спадкові маркери гістосумісності для ВХ дванадцятипалої кишки – HLA В5 (в українській популяції – В5);
  • • група крові 0(1);
  • • вроджений дефектс α1-антитрипсину;
  • • вроджений дефект β2-макроглобуліну.

Клінічні діагностичні критерії ВХ (залежно від стадії та локалізації виразкового дефекту)

І стадія (гостра виразка):

  • провідний симптом – біль:
    • – епігастрій, пілородуоденапьна зона;
    • – натще або пізній біль (через 2-3 години після їди);
    • – нічний біль (50-60 %);
    • – Мойнігановський ритм: голод → біль → прийом їжі → полегшення → і т. д.;
    • – у вигляді нападу або ниючий;
    • – часто іррадіація в спину, поперек;
  • диспепсичний синдром:
  • – печія;
  • – нудота;
  • – кисла відрижка;
  • – блювання;
  • синдром неспецифічної (ендогенної) інтоксикації:
  • – емоційна лабільність;
  • – вегетативні розлади;

– головний біль;

  • пальпаторно:
  • – виражена болючість у пілородуоденальній зоні та в епігастрїї;
  • – наявність симптому Менделя;
  • – локальна напруга м'язів;
  • – шкірна гіперестезія в зонах Захар'їна-Геда.

II стадія (початок епітелізації):

  • біль:
    • – зберігається пізній біль, переважно вдень;
    • – Мойнігановський ритм менш виражений;
    • – біль, в основному, ниючого характеру;
    • – іррадіація болю зникає;
    • – диспепсичні прояви зменшуються;
  • пальпаторно:
  • – при поверхневій пальпації болючість відсутня;
  • – відсутні зони шкірної гіперестезії;
  • – зберігається локальна напруга м'язів.

III стадія (загоєння виразки):

  • біль:
    • – періодичний пізній біль та біль натще;
    • – відчуття голоду (як еквівалент нічного болю);
  • диспепсичні прояви відсутні;
  • пальпаторно: зберігається помірна болючість у гастродуоденальній зоні при глибокій пальпації.

Період ремісії:

  • • скарги відсутні;
  • • зберігається болючість при глибокій пальпації.

Параклінічні критерії:

  • • дані ендоскопічного дослідження;
  • • визначення гелікобакгера інвазивними чи неінвазивними методами;
  • • рН-метрія шлунка.

Хронічні захворювання печінки та жовчовивідних шляхів

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >