< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Захворювання щитоподібної залози

Клінічна класифікація захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) у дітей (симпозіум з ендокринології, 1960 рік; Міжнародна конференція з проблеми ендемічного зоба);

I. Вроджені аномалії ЩЗ; аплазія, гіпоплазія, ектопія, незарощення язичково-щитоподібної протоки.

II. Ендемічний зоб:

  • а) за ступенем збільшення ЩЗ;
  • б) за формою: дифузний, вузловий, змішаний;
  • в) за функціональними проявами: еутиреоїдний, гіпертиреоїдний, гіпотиреоїдний; токсична аденома ЩЗ – вузловий зоб з явищами тиреотоксикозу.

III. Спорадичний зоб (поділяється, як і ендемічний).

IV. Дифузний токсичний зоб (синоніми: базедова хвороба, тиреотоксикоз, первинно-тиреотоксичний дифузний зоб):

  • а) за важкістю: легка, середня, важка форми;
  • б) за ступенем збільшення ЩЗ.

V. Гіпотиреоз: легкий, середній, важкий (мікседема).

VI. Запальні захворювання:

  • а) гострий тиреоїцит (і струміт): гнійний, негнійний;
  • б) підгострий тиреоїдит;
  • в) хронічний тиреоїдит (Ріделя, Хашимото).

VII. Пошкодження:

  • а) відкриті;
  • б) закриті.

VIII. Злоякісні пухлини: рак, саркома, аденоми, гемангіоендотеліоми, зоб Лагганса.

Розрізняють такі ступені збільшення ЩЗ, прийняті ВООЗ у 1994році:

0 ст. – ЩЗ не пальпується або пальпується величиною, що не перевищує ширину кінцевої фаланги великого пальця руки пацієнта;

Iа ст. – пальпується вся залоза, величина її більша за ширину кінцевої фаланги великого пальця руки пацієнта;

Іб ст. – залоза не тільки добре пальпується, але її видно при ковтанні із закинутою головою;

II ст. – ЩЗ видима при звичайному положенні голови;

III ст. – залозу видно на відстані, "товста шия".

Зоб – це будь-яке збільшення ЩЗ (ВООЗ). Іа ступінь не вважається зобом, а розглядається як варіант норми.

Гіпотиреоз

Гіпотиреоз – клінічний синдром, спричинений тривалим, стійким дефіцитом гормонів щитоподібної залози в організмі або зниженням їхнього біологічного ефекту на тканинному рівні.

Етіопатогенез

  • • Причини первинного гіпотиреозу:
    • – аплазія, гіпоплазія ЩЗ;
    • – дефіцит йоду в організмі мами;
    • – генетично зумовлені порушення синтезу тиреоїдних гормонів;
    • – запальні захворювання (тиреоїдити);
    • – оперативне втручання на ЩЗ;
    • – безконтрольний прийом тиреостатиків, препаратів неорганічного йоду, використання радіоактивного йоду.
  • • Причини вторинного гіпотиреозу:
  • – ураження гіпофіза (менінгоенцефапіт, пологова травма, травми головного мозку, пухлини тощо), внаслідок якого зменшується або зупиняється вироблення тиреотропного гормону (ТТГ).
  • • Причини третинного гіпотиреозу:
  • – ураження гіпоталамуса, внаслідок якого зменшується або зупиняється синтез тиреотропін-рилізинг гормону (ТРГ).

Фактори, які сприяють розвиткові гіпотиреозу:

  • • вживання мамою тиреостатиків;
  • • передозування препаратів неорганічного йоду;
  • • патологія ЩЗ у мами;
  • • опромінення;
  • • внутрішньоутробна інфекція;
  • • вплив хімічних, токсичних речовин на плід.

Критерії діагностики

  • • Клінічні
  • у неонатальному періоді:
  • – велика маса при народженні (більше 3500 г);
  • – ознаки незрілості новонародженого при доношеній вагітності;
  • – пізнє відпадіння пупкового залишку, пупкова ранка відпадає повільно;
  • – пізнє відходження меконію;
  • – слабкий смоктальний рефлекс;
  • – затяжна жовтяниця;
  • – схильність до закрепів;
  • – бліда, суха шкіра;
  • – щільні набряки на тильних поверхнях кисті, ступень, у надключичних ямках;
  • – набряклість обличчя;
  • – збільшений язик, напіврозкритий рот;
  • – грубий, низький тембр голосу;
  • – респіраторні симптоми: утруднене носове дихання, шумне дихання, що нагадує стридор;
  • – уповільненість рухів, рефлексів;
  • у дітей, старших 3 місяців:
  • – затримка психомоторного розвитку;
  • – сонливість, в'ялість;
  • – метеоризм, закрепи, великий живіт;
  • – бліда, суха шкіра;
  • – ламке, сухе волосся;
  • – холодні кисті і ступні;
  • – широке, запале перенісся;
  • – недостатня прибавка маси;
  • – схильність до респіраторних захворювань;
  • у підлітків:
  • – зниження інтелекту різного ступеня;
  • – затримка росту (тиреогенний нанізм);
  • – затримка або випередження статевого розвитку;
  • – бліда, суха шкіра;
  • – ламке, сухе волосся;
  • – набряки обличчя, кінцівок, язика;
  • – брадикардія.
  • • Параклінічні обов'язкові дослідження:
    • – загальний аналіз крові: нормохромна анемія, іноді прискорення ШОЕ;
    • – збільшення рівня в крові холестерину, β-ліпопротеїдів;
    • – ЕКГ: синусова брадикардія, зниження вольтажу зубців, уповільнення провідності, подовження систоли;
    • – УЗД-діагностика;
    • – гормональна діагностика:
    • – підвищення ТТГ (при первинному вище 25 мОД/л);
    • – нормалізація або зниження ТТГ (при вторинному гіпотиреозі).
  • • Параклінічні додаткові дослідження:
  • – рентген кистей рук: затримка "кісткового" віку, епіфізарний дисгенез; -титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів або до мікросомальної фракції – вище верхньої межі у 2-3 рази (при автоімунному тиреоїдиті);
  • – аналіз крові на токсоплазмоз (IФА, ПЛР).

Дифузний токсичний зоб (ДТЗ) органоспецифічне автоімунне захворювання, що характеризується стійкою підвищеною секрецією тиреоїдних гормонів, зазвичай дифузним збільшенням щитоподібної залози. Фактори, які сприяють розвитку ДТЗ:

  • – часті інфекційні процеси;
  • – психічна травма;
  • – стрес;
  • – пубертатний вік;
  • – жіноча стать тощо.

Критерії діагностики

  • • Клінічні:
    • – дифузне збільшення ЩЗ за рахунок обох часток і перешийка, безболісна, рухлива, еластичної консистенції;
    • – зміни зі сторони нервової системи і психіки: моторне збудження, емоційна нестійкість у вигляді дратівливості, плаксивості, метушливості, порушення концентрації уваги, зниження шкільної успішності, порушення сну;
    • – симптом Мари (тремор пальців витягнутих рук), тремор всього тіла (симптом "телеграфного стовпа"), гіперрефлексія, труднощі у виконанні точних рухів;
    • – зміни зі сторони серцево-судинної системи:
    • – тахікардія;
    • – екстрасистолія;
    • – пароксизмальна тахікардія;
    • – рідше постійна миготлива аритмія;
    • – систолічна артеріальна гіпертензія;
    • – збільшення пульсового тиску понад 60 мм рт. ст.; посилення серцевого і/або верхівкового поштовху;
    • – акцент II тону над легеневою артерією;
    • – функціональний систолічний шум;
    • – міокардіодистрофія;
    • – серцева недостатність ("тиреотоксичне серце"):
    • – I ст. важкості – тахікардія в межах 20 % від середніх вікових показників;
    • – II ст. – 20-50 %;
    • – III ст. – більше 50 %;
    • – зміни зі сторони очей: ендокринна офтальмопатія (екзофтальм, набряк орбітальних тканин), "очні" симптоми:
    • – Дальрімпля – широко розкриті очні щілини;
    • – Грефе – відставання верхньої повіки від райдужної оболонки при погляді вгору;
    • – Кохера – відставання верхньої повіки від райдужної оболонки при погляді вниз;
    • – Мебіуса – втрата здатності фіксувати погляд на близькій відстані;
    • – Штельвага – рідке кліпання;
    • – Крауса – підвищений блиск очей;
    • – зміни зі сторони шкіри та її придатків:
    • – дифузна пітливість;
    • – ламкість нігтів;
    • – випадіння волосся;
    • – зміни зі сторони органів травлення:
    • – нестійке випорожнення;
    • – посилення перистальтики;
    • – тиреотоксичний гепатоз;
    • – зміни зі сторони м'язової системи:
    • – м'язова слабкість;
    • – швидка втомлюваність;
    • – атрофія м'язів;
    • – проксимальна тиреотоксична міопатія;
    • – зміни зі сторони статевої системи:
    • – затримка статевого розвитку (у дівчаток – затримка менархе, порушення менструального циклу; олігоопсоменорея, аменорея, у хлопчиків – гінекомастія);
    • – зміни обміну речовин:
    • – непереносимість спеки, втрата ваги;
    • – підвищений апетит;
    • – спрага;
    • – прискорення росту і диференціювання кістяка.
  • • Параклінічні:
  • – зниження в крові ТТГ;
  • – підвищення рівнів Т3, Т4;
  • – зміни на УЗД ЩЗ;
  • – тест толерантності до вуглеводів: діабетична цукрова крива або порушення толерантності до вуглеводів, або цукровий діабет;
  • – рентгенографія кисті з променевозап'ястковим суглобом;
  • – підвищення стимульованих антитіл до рецептора ТТГ;
  • – підвищений титр антитіл до тиропероксидази тиреоцитів або антитіл до мікросомальної фракції тиреоцитів.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >