Тиреоїдити

Гострий тиреоїдит (гострий гнійний тиреоїдит) – гостре запальне захворювання ЩЗ бактерійної етіології.

Критерії діагностики гострого тиреоїдиту

• Клінічні:
- – виникає при гострих або хронічних бактеріальних інфекціях (пневмонія, ангіна і т. д.);
- – інтоксикаційний синдром: температура тіла 38-40 °С, головний біль, озноб;
- – больовий синдром: біль у передній частині шиї, посилюється при ковтанні, кашлі, рухах голови, можлива іррадіація болю у вухо, нижню щелепу, потилицю;
- – лімфаденопатія: збільшення шийних лімфовузлів;
- – зоб різної вираженості, аж до Ш ст., ЩЗ болюча при пальпації, щільна, горбиста, часто асиметрична, при абсцесі – флюктуація;
- – функціональний стан ЩЗ – коливання від гіпертиреозу до еу- або гіпотиреозу з характерною симптоматикою;
- – симптоми здавлення сусідніх органів – порушення дихання, ковтання, зміна голосу.
• Параклінічні:
– загальний аналіз крові – лейкоцитоз із зсувом вліво, підвищена ШОЕ;
– УЗД ЩЗ – нечітко окреслені ділянки зниження ехогенності або анехогенні;
– пункційна біопсія.

Підгострий тиреоїдит – запальне захворювання ЩЗ, що проявляється синдромами тиреотоксикозу, а також локальною та загальною інфекційно-запальною симптоматикою.

Критерії діагностики підгострого тиреоїдиту

• Клінічні:
- – виникає через 1-2 тижні після перенесеної вірусної інфекції;
- – больовий синдром: біль у проекції щитоподібної залози з іррадіацією в шию, вухо, нижню щелепу, потилицю, біль при ковтанні, можлива дисфагія;
- – помірне збільшення ЩЗ, частіше асиметричне, при пальпації – болюча, щільна;
- – інтоксикаційний синдром: температура тіла до субфебрильних цифр;
- – клінічні ознаки тиреотоксикозу легкого або середнього ступеня;
- – астеновегетативний синдром: слабкість;
- – зміни зі сторони серцево-судинної системи: відчуття серцебиття, тахікардія, пітливість;
- – зміни зі сторони нервової системи і психіки: емоційна лабільність;
- – тиреотоксикоз переважно транзиторного, деструктивного характеру, тривалістю 1-4 тижні;
- – функціональний стан ЩЗ – транзиторного тиреотоксикозу, коливання від гіпотиреозу до еутиреозу або протягом 2-9 місяців з характерною симптоматикою.
• Параклінічні:
– загальний аналіз крові – лейкоцитоз помірно виражений або відсутній, лімфоцитоз, підвищена ШОЕ;
– УЗД ЩЗ – ділянки зниження ехогенності без чітких меж, що змінюються у розмірах та локалізації при повторних дослідженнях;
– помірне зниження ΤΊΤ, підвищення рівнів Т3, Т4 (у стадії транзиторного тиреотоксикозу);
– підвищення рівня а-2- глобуліну, фібриногену.

Автоімунний тиреоїдит (АІТ) – хронічне захворювання, що у

дитячому і підлітковому віці відрізняється рядом особливостей клінічної картини і перебігу, зумовлених недавнім дебютом захворювання і тому мінімальними морфофункціональними змінами щитоподібної залози на початкових стадіях імунопатологічного процесу.

Класифікація

• За функціональним станом ЩЗ:
- – гіпотиреоз;
- – еутиреоз;
- – тиреотоксикоз.
• За розмірами ЩЗ:
– гіпертрофічна форма;
– атрофічна форма.
• За клінічним перебігом:
- – латентний;
- – клінічний.
• За нозологічною формою:
– АІТ як самостійне захворювання;
– АIТ у поєднанні з іншими захворюваннями ЩЗ (підгострий тиреоїдит, вузловий зоб, ДТЗ);
– як компонент автоімунного поліендокринного синдрому.

Критерії діагностики:

• не існує способу встановлення діагнозу АІТ, основаного на застосуванні якого-небудь єдиного діагностичного критерію;
• головним діагностичним принципом є застосування комплексного підходу:
– на перших етапах усім дітям з дифузним нетоксичним зобом (за клініко-пальпаторними даними) проводиться УЗД ЩЗ, а також визначення рівнів антитиреоїдних антитіл (АТПО або АМФ);
– визначення рівнів ТТГ, вільного Т3(вТ,), вільного Т4 (bT4) у сироватці крові – для уточнення функції ЩЗ і визначення фази перебігу АІТ;
– за особливими показаннями – морфологічна верифікація із застосуванням тонкоголкової пункційної біопсії зоба (ТПБ).

Гіпертрофічна форма АІТ (зоб Хашімото) у дітей і підлітків діагностується за сукупності наявності таких обов'язкових ознак:

• збільшення об'єму ЩЗ більш 97 перценгилі нормативних значень для даної статі, з розрахунку на площу поверхні тіла (визначається за номограмою);
• високий титр антитіл до тиреоїдної пероксидази – АТПО (або до мікросомальної фракції тиреоцитів – АМФ) у сироватці крові – вище максимального порога "сірої" зони або в 2 і більше разів вище верхньої межі "норми";
• ультразвукові зміни структури ЩЗ: дифузна гетерогенність і на тлі дифузного зниження ехогенності – розмиті ізо- та гіперехогенні фокуси;
• зниження функції ЩЗ при ЛІТ не є облігатним симптомом захворювання і не є його основним діагностичним критерієм. Однак наявність набутого первинного гіпотиреозу в дитячому і підлітковому віці варто розцінювати як результат АІТ (атрофічної або гіпертрофічної форми).

Дифузний нетоксичний зоб – дифузне збільшення щитоподібної залози без порушення її функції.

Критерії діагностики

• Клінічні:
- – скарги на збільшення щитоподібної залози;
- – пальпація щитоподібної залози: щитоподібна залоза безболісна, м'яко-еластична, рухлива, поверхня рівна.
• Параклінічні:
– збільшення об'єму ЩЗ більш 97 перцентилі нормативних значень для даної статі, з розрахунку на площу поверхні тіла;
– УЗД: ЩЗ збільшена рівномірно, ехогенність нормальна або помірно знижена, ехостру ктура однорідна або з наявністю вогнищ фіброзу (при тривалій хворобі);
– гормональні дослідження: нормальні показники ТТГ, вільного Т4;
– титр АТПО або АМФ нормальний або підвищений менше ніж у 2- 3 рази порівняно із нормою.

Ендемічний зоб – це збільшення щитоподібної залози (ЩЗ), що зустрічається у значної кількості людей, які мешкають у географічних районах з недостатністю йоду в навколишньому середовищі.

Критерії діагностики

• Клінічні:
- – анамнез: проживання в ендемічному районі;
- – пальпація ЩЗ: щитоподібна залоза безболісна, м'яко-еластична, рухлива, поверхня рівна.
• Паракпінічні:
– УЗД щитоподібної залози: при дифузному зобі – зміна ЕХО- щільності, як у бік підвищення, так і зниження, груба зернистість, часто з дрібними кістозними включеннями; при вузловому зобі – наявність об'ємного утворення з вираженою капсулою.

Еутиреоїдний зоб

Критерії діагностики

• Клінічні:
- – при невеликому збільшенні ЩЗ скарги відсутні;
- – при великих розмірах ЩЗ: дискомфорт і відчуття стискування в ділянці шиї, неприємні відчуття при ковтанні, утруднення дихання.
• Параклінічні:
– нормальні рівні ТТГ і Т4.

Гіпотиреоїдний зоб

Критерії діагностики:

• скарги відсутні;
• підвищення ТТГ більше 2,0 мОд/л при нормальному рівні Т4.