Спадкові захворювання обміну вуглеводів

Спадкові захворювання обміну вуглеводів – патологія, в основі якої лежить спадковий дефект ферментів на рівні гідролізу і всмоктування вуглеводів у кишках, перетворення одного вуглеводу в інший. Галактоземія (galactosemia)

Етіологія і патогенез:

• • зумовлені відсутністю ензиму галактозо-1-фосфатуридилтрансферази, що відповідає за перетворення глюкози в галактозу;
• • накопичення продуюу, що утворився до блоку – галактозо-1 -фосфат в еритроцитах, печінці, м'язах, серці, кришталику і корі головного мозку;
• • порушення функції еритроцитів, печінки, м'язів, серця, кришталика і кори головного мозку;
• • пригнічення активності таких ферментів, як фосфоглюкомутаза і глюкозо-6-фосфатдегідрогеназа, що призводить до розвитку гіпоглікемії і катаракти.

Патоморфологічні зміни найбільш типові в печінці:

• • жирова дистрофія;
• • навколочасточковий некроз;
• • цироз;
• • дистрофічні зміни відзначаються в мозку, нирках, кришталику.

Клініка:

• • в тяжких випадках проявляється вже після народження;
• • новонароджений, який здавалося, був здоровим, втрачає апетит, починаються діарея, здуття живота, гіпоглікемічні напади, стає млявим, рефлекси згасають;
• • у початковому періоді жовтяниця нагадує фізіологічну, в подальшому вона посилюється, розвиваються цироз печінки, портальна гіпертензія (спленомегалія, асцит);
• • геморагічний діатез зумовлений дефіцитом протромбіну, у зв'язку із змінами в печінці;
• • переважно на третьому тижні життя розвивається катаракта;
• • дитина відстає в масі, рості, психомоторному розвитку;
• • вживання великої кількості галактози при природному годуванні призводить до вираженої гіпоглікемії;
• • відзначаються галакгозурія, протеїнурія, циліндрурія й аміноацидурія;
• • рівень глюкози в крові знижений, а галактози – підвищений;
• • функціональні печінкові проби змінені: підвищений білірубін, активність трансаміназ, позитивна тимолова проба;
• • найбільш вірогідним критерієм галактоземії є зниження активності галактозо- 1-фосфатуридилтрансферази в еритроцитах;
• • достатньо ймовірним діагностичним критерієм цього захворювання є визначення глікемії за допомогою різних методів (визначення вмісту цукру в крові глюкозооксидазним методом після навантаження галактозою натще через 30 і 60 хвилин виявляє сплощену криву, тому що визначається тільки рівень глюкози; одночасне визначення вмісту цукру в крові методом Хагедорна-Єнсена виявляє різкий приріст глікемії у зв'язку з тим, що визначаються всі цукри, хоч при підозрі на галактоземію навантаження галактозою невиправдане).

Глікогенози (glycogenosis, хвороба накопичення глікогену, глікогенна хвороба)

Етіологія і патогенез:

• • ензимний дефект, який передається автосомно-рецесивним шляхом;
• • розщеплення глікогену до глюкози – багатоступеневий процес (залежно від рівня блоку розрізняють 12 типів глікогенозів);
• • характерне порушення синтезу і розщеплення глікогену, яке призводить до накопичення його в печінці, нирках, міокарді, м'язах, селезінці, легенях, центральній нервовій системі і лімфатичних вузлах з нормальною або спотвореною структурою.

Діагностичні критерії різних типів глікогенозу:

• • І тип глікогенозу (хвороба Гірке, гепаторенальний тип):
  • – зустрічається найчастіше;
  • – в його основі лежить дефект ензиму глюкозо-6-фосфатази;
  • – глікоген накопичується в печінці і не може перетворитися в глюкозу, що є причиною виникнення гіпоглікемії навіть при відносно недовготривалому голодуванні, а також посилення ліполізу, ліпемії, ацетонемії і ацетонурії;
  • – клініка:
  • – проявляється уже в період новонародженості гепатомегалією, збільшенням живота;
  • – в подальшому печінка досягає незвичайних розмірів, збільшується селезінка, нирки, з'являється анорексія, блювання, гіпоглікемія, конвульсії, схильність до крововиливів і кровотеч, діти починають відставати в рості;
  • – для діагностики важливою є поява гіпоглікемії при голодуванні, що супроводжується ліпемією, підвищеним вмістом вільних жирних кислот і ацетонових тіл у плазмі, а також ацетонурії;
  • – глюкагон і адреналін не викликають підвищення цукру в крові, тоді як у здорових дітей він підвищується на 50-60 %;
  • – при біопсії печінки знаходять великий вміст глікогену і відсутність або значне зниження глюкозо-6-фосфатази;
• • II тип глікогенозу (генералізований глікогеноз, глікогенна кардіомегалія, хвороба Помпе):
• – характеризується відсутністю лізосомного ензиму α-глкжозидази, що призводить до накопичення глікогену в клітинах м'язів, міокарді, печінці, нирках, центральній нервовій системі;
• – гіпоглікемія не розвивається;
• – клініка:
• – перші ознаки проявляються в ранньому грудному віці збільшенням серця, ціанозом, особливо після приймання їжі, розладом дихання, ознаками серцевої недостатності, збільшенням язика, слабкістю поперечно-смугастої мускулатури;
• – глюкозо-толерантний тест нормальний, в лейкоцитах великий вміст глікогену;
• • III тип гпікогенозу (глікогеноз печінки і м'язів, хвороба Форбса): -зумовлений відсутністю активності ферментів аміно-1,6-глюкозидази або оліго-1,1-глюкотрансферази, що призводить до накопичення глікогену в печінці, м'язах скелета і серці;
• – клініка:
• – аналогічна, як при хворобі Гірке;
• – прояви помірні;
• – відсутність специфічного ензиму може бути встановлена в біоптаті печінки та м'язів;
• – перебіг захворювання сприятливий.

Спадкова непереносимість фруктози (фруктоземія)

Етіологія і патогенез:

• • зустрічається дуже рідко;
• • передається автосомно-рецесивним шляхом;
• • відсутність активності фруктозо-1-фосфатальдолази, що призводить до блоку метаболізму на етапі утворення фруктозо-1-фосфату;
• • наслідком ферментології є розвиток гіпоглікемії – основна причина захворювання.

Діагностичні критерії:

• • клінічні:
  • – перші ознаки з'являються тоді, коли дитина отримує їжу, яка містить фруктозу (сахароза, плодові соки);
  • – основним симптомом є гіпоглікемія (спітнілість, тремор, сонливість, конвульсїі);
  • – відмічається поганий апетит;
  • – відставання в рості, у психомоторному розвитку;
  • – гепатомегалія, жовтяниця;
  • – при легкому перебігу можуть бути лише кишкові розлади;
• • лабораторні:
• – в сироватці крові низькі показники вмісту глюкози і високі – фруктози;
• – в сечі знаходять фруктозу.

Непереносимість або порушення всмоктування глюкози, галактози, фруктози

Етіологія і патогенез:

• • зустрічається рідко;
• • дисахариди, вжиті з їжею і утворені при гідролізі полісахаридів, розщеплюються нормально;
• • глюкоза, галактоза, фруктоза, які утворилися, не можуть всмоктатися через порушення активного транспорту цих моноцукрів.

Діагностичні критерії:

• • клінічні:
  • – часті випорожнення рідкої консистенції;
  • – здуття живота з моменту надходження в організм вуглеводів (глюкоза, галактоза – після народження, фруктоза – після введення сахарози, фруктози, овочів);
• • лабораторні:
• – діагноз встановлюється шляхом визначення глікемічних кривих після навантаження відповідними цукрами і підтверджується відсутністю приросту цукру в сироватці крові.

Спадкова непереносимість лактози Етіологія і патогенез:

• • відсутність ферменту лактази, що розщеплює молочний цукор на глюкозу і галактозу;
• • лактоза накопичується в просвіті кишки;
• • з'являються явища бродіння з утворенням великої кількості молочної кислоти, зниженням pH калу, здуттям живота, посиленням перистальтики.

Діагностичні критерії:

• • клінічні:
  • – захворювання проявляється з перших днів життя;
  • – пронос;
  • – блювання;
  • – поганий приріст у масі;
  • – гіпотрофія;
  • – малооб'ємні часті кислі випорожнення;
• • лабораторні:
• – діагноз підтверджується відсутністю приросту глікемії після навантаження лактозою.

Спадкова непереносимість сахарози

Етіологія і патогенез:

• відсутність ензиму сахарази, який розщеплює дисахарид на глюкозу і фруктозу.

Діагностичні критерії:

• • клінічні:
  • – основними клінічними проявами є тривалі і рідкі випорожнення;
  • – зригування;
  • – здуття живота;
  • – розвиток гіпотрофії;
  • – всі клінічні ознаки розвиваються після переведення дитини на продукти харчування, які містять цукор;
• • лабораторні:
• – глікемічна крива після навантаження сахарозою плеската.

Спадкова непереносимість мальтози

Етіологія і патогенез:

• – розвивається при відсутності мальтози;
• – нерозщеплений дисахарид – мальтоза – накопичується в кишках і піддається бродінню.

Діагностичні критерії:

• • клінічні:
  • – діарея;
  • – гіпотрофія;
  • – анемія;
  • – характер випорожнень – різко кислий;
  • – захворювання проявляється після переведення дитини на змішане або штучне годування;
• • лабораторні:
• – після навантаження мальтозою приріст глікемії відсутній.

Нирковий діабет (diabetes renalis, син. – ренальна глюкозурія):

• • зумовлений зниженням активності фосфатази, яка дефосфорилює глюкозо-6-фосфат у процесі реабсорбції глюкози;
• • спостерігається глюкозурія від слідів до 3 %, рідше – 6-7 %;
• • висока глюкозурія супроводжується поліурією, полідипсією, рідкогіпоглікемією;
• • на відміну від цукрового діабету рівень глікемії в межах норми натще і після навантаження цукром.

Оксалоз (oxalosis):

• • успадковується за автосомно-рецесивним типом;
• • зумовлений дефектами різних ензимів, які призводять до декількох типів гіпероксалурії;
• • порушується обмін гліцину і гліоксилової кислоти, що спричиняє розвиток інтерстиціального нефриту, сечокам'яної хвороби, нефрокальцинозу;
• • клініка проявляється до S-ти років нападами ниркової коліки, протеїнурією, еритроцитурією, періодичною лейкоцитурією, бактеріурією, гіпероксалурією;
• • при довготривалому і несприятливому перебігу спостерігають симптоми ниркової недостатності різної вираженості;
• • рентгенологічно спостерігають нефролітіаз, нефрокальциноз, остеохондроз;
• • достовірною ознакою оксалозу є знаходження оксалатів кальцію в пунктаті кісткового мозку.