Спадковий мікросфероцитоз Мінковського-Шоффара

Спадковий мікросфероцитоз (гемолітична анемія Мінковського-Шоффара) – група захворювань з автосомно-домінантним з неповною пенетрантністю типом успадкування, для яких характерні зменшення тривалості життя еритроцитів та клінічно: періодична жовтяниця за рахунок непрямого білірубіну, різного ступеня, збільшення селезінки та тривалий перебіг змін з боку скелета.

Етіологія:

• • ген спадкового мікросфероцитозу локалізований на короткому плечі 8-ї хромосоми;
• • у 25 % патологія спорадична, обумовлена новими мутаціями.

Патогенез:

• • дефект еритроцитів, який обумовлений якісним і кількісним дефіцитом структурних протеїнів поверхневої мембрани (спектрину і анкірину);
• • дефект мембрани призводить до підвищеного виходу натрію, а далі води в еритроцит, активації гліколізу і генерації АТФ, яка необхідна для роботи катіонного насоса, а також підвищення інтенсивності метаболізму поверхневих ліпідів, набуття сферичності та втрати еритроцитами можливості змінювати свою форму під час руху по кровоносному руслі;
• • в сітці мікросудин селезінки ригідність еритроцитів призводить до підвищення осмотичного тиску у клітині, осмотичного лізису;
• • фагоцитарна активність селезінки при спадковому мікросфероцитозі зумовлює її перемоделювання із "цвинтаря" на "бійню" еритроцитів.

Діагностичні критерії:

• • клінічні:
  • – дебют захворювання в основному у дошкільному та молодшому шкільному віці, але чим раніше воно виникає, тим більш несприятливим є перебіг;
  • – класичною тріадою є такі симптоми: жовтяниця, анемія, спленомегалія;
  • – одними із перших симптомів з'являються зниження працездатності дітей, блідість шкіри, зниження апетиту, головний біль, запаморочення;
  • – з високою частотою виявляють стигми дизембріогенезу:
  • – готичне піднебіння;
  • – западання перенісся;
  • – гетерохромія райдужки очей;
  • – мікрофтальмія;
  • – синдактилія;
  • – аномалія вушних раковин;
  • – аномалія зубів;
  • – вроджені вади серця, здебільшого дефект міжшлуночкової перетинки;
  • – погіршення стану хворих може бути викликано гемолітичним або гіпопластичним кризом;
  • – гемолітичний криз провокується інфекційними хворобами, хімічними сполуками, стресом;
  • – клінічно гемолітичний криз проявляється погіршенням самопочуття дитини, підвищенням температури тіла, раптовою блідістю та жовтяницею (лимонний колір шкіри), запамороченням, головним болем, нудотою, блюванням, втратою апетиту, болем у лівій половині живота;
  • – пальпаторно визначаються збільшення та болючість селезінки;
  • – жовтяниця обумовлена непрямою гіпербілірубінемією при звичайному забарвленні калу;
  • – анемія супроводжується ретикулоцитозом;
  • – при тривалому перебігу анемії у таких пацієнтів діагностують жовчнокам'яну хворобу;
• • лабораторні:
• – анемія;
• – ретикулоцитоз (більше 5 %);
• – зменшення діаметра еритроцитів;
• – поява мікросфероцитів;
• – зміна осмотичної резистентності еритроцитів і зниження мінімальної та підвищення максимальної стійкості.

Хвороба Віллебранда

Хвороба Віллебранда – спадкове захворювання, що характеризується підвищеною кровоточивістю в поєднанні із збільшенням тривалості кровотечі, низьким рівнем VIII фактора і низькими величинами адгезії тромбоцитів (ангіогемофілія).

Патогенез:

• • фактор Віллебранда – білок-носій для VIII фактора, що необхідний для адгезії тромбоцитів до міофібрил судинної стінки;
• • на стадії адгезії він зв'язує глікопротеїн Іb тромбоцитів із субендотеліальними структурами пошкодженої судинної стінки, а на стадії агрегації зв'язується із глікопротеїном ІІb/ІІІа поверхні тромбоцита;
• • основна маса фактора синтезується в спеціальних гранулах судинного ендотелію.

Діагностичні критерії:

• • клінічні:
  • – на перший план виступає геморагічний синдром, що виникає у дітей раннього віку;
  • – спостерігаються масивні кровотечі різної локалізації навіть при незначних ранах чи травмах;
  • – за умови тяжкого перебігу хвороби, коли рівень VIII фактора менше 5 % норми, клінічна картина аналогічна такій при гемофілії, при вищих показниках фактора кровотечі мають судинно-тромбоцитарний тип;
  • – періодично виникають масивні шкірні геморагії, носові, маткові, шлунково-кишкові кровотечі, кровотечі після оперативних втручань, які можуть тривати декілька діб і викликати розвиток постгеморагічної анемії;
• • лабораторні:
• – різке збільшення часу кровотечі;
• – низька адгезія тромбоцитів до склониток;
• – низький вміст VIII фактора крові;
• – низька агрегація тромбоцитів з ристоцетином.