< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Стрептококова інфекція скарлатина

Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, що викликається стрептококом групи А, передається переважно повітряно-краплинним шляхом і характеризується тріадою основних симптомів: інтоксикація, екзантема, зміни в ротоглотці, що часто поєднуються з регіонарним лімфаденітом, змінами з боку язика, серцево-судинної та вегетативної нервової систем.

Діагностичні критерії:

  • • клінічні:
  • – інкубаційний період (декілька годин – 7 днів);
  • – початковий – від перших ознак хвороби до появи висипань (до 1- 2 днів):
  • – гострий, раптовий початок;
  • – інтоксикаційний синдром, гіпертермія;
  • – ураження ротоглотки: біль, яскрава чітко відмежована від здорової тканини гіперемія м'якого піднебіння та задньої стінки глотки, дрібноточкова енантема, катаральний лімфаденіт регіонарних лімфовузлів;
  • – період висипань:
  • – фаза розпалу (1-2 дні):
  • – максимальна інтоксикація, гарячка до 39–40 °С;
  • – ангіна: чітко відмежована гіперемія ротоглотки від твердого піднебіння, точкова енантема, гіпертрофовані мигдалики, катаральна, лакунарна, фолікулярна чи некротична ангіна;
  • – регіонарний лімфаденіт;
  • – висипка дрібноточкова, за кілька годин поширюється на все тіло, згущена на передній і боковій поверхнях шиї, бокових поверхнях тулуба, животі, попереку, в природних складках, на гіперемійованому фоні шкіри, характерне згущення в складках із геморагічними елементами (симптом Пастіа), шкіра шерехата, блідий носогубний трикутник, завершується висівкоподібним лущенням;
  • – білий дермографізм;
  • – язик з 2-3 дня очищується, на 4-5 добу стає "малиновим";
  • – симпатикус-фаза "скарлатинозного" серця;
  • – згасання:
  • – нормалізація температури тіла до 3-4 дня, інтоксикаційний синдром;
  • – блідне гіперемійований фон та висипка з 2-3 до 6 дня;
  • – ротоглотка: енантема зникає з 2-3 дня, до 6-7 дня блідне гіперемія;
  • – розміри лімфовузлів нормалізуються до 4–5 дня;
  • – вагус-фаза "скарлатинозного" серця;
  • – язик блідне до 10-12 дня, зберігає виражені сосочки;
  • – період реконвалесценції – з 2 тижня (10-14 дні):
  • – зміни з боку шкіри: лущення висівкоподібне, на долонях, підошвах – пластинчасте;
  • – язик сосочковий;
  • – вагус-фаза "скарлатинозного" серця утримується 2–4 тижні;
  • – підвищення чутливості до стрептококової інфекції, можливість ускладнень.

Допоміжні методи діагностики:

  • • феномен згасання висипки;
  • • реакція Діка (історичне значення);
  • • ЕКГ;
  • • бактеріологічне дослідження (посів): виділення стрептококів з мазків із носоглотки;
  • • серологічні реакції: РА, ΡΗΓΑ, РЗК зі специфічним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці;
  • • реакція уринопреципітації;
  • • зміни в гемограмі: нейтрофільний лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшення ШОЕ, еозинофілі";
  • • загальний аналіз сечі: протеїнурія, лейкоцитурія, еритроцитурія, циліндрурія (інфекційно-токсичне ураження нирок).

Стрептококові ангіни

Діагностичні критерії:

  • • гострий початок;
  • • виражений інтоксикаційний синдром, гарячка 38-39°С;
  • • біль у горлі при ковтанні;
  • • гіперемія обличчя, сухість шкіри, губ;
  • • яскрава розлита гіперемія ротоглотки, гострий тонзиліт:
    • – інфільтрація, набряк, гіперемія мигдаликів (катаральна ангіна); -білі фолікули (2-3 мм) на поверхні мигдаликів, не знімаються шпателем, розкриваються, поява острівцевих нашарувань (фолікулярна ангіна);
    • – біло-жовті нашарування в лакунах, іноді на поверхні у формі острівців чи суцільні, легко знімаються і розтираються шпателем, поверхня мигдаликів не кривавить (лакунарна ангіна);
    • – дефект тканини мигдалика із нашаруваннями зелено-жовтого чи сірого кольору, що заходять вглиб, просякнуті фібрином, щільні, знімаються тяжко, залишаючи кровоточиву поверхню, можливе поширення некрозів за межі мигдалика (некротична ангіна);
  • • катаральний регіонарний лімфаденіт;
  • • у гемограмі:
    • – лейкоцитоз, зсув формули вліво;
    • – збільшення ШОЕ;
  • • бактеріологічне дослідження мазків із ротоглотки: виділення стрептококів, стафілококів, від'ємне дослідження на паличку Лефлера;
  • • серологічні реакції: РА, ΡΗΓΑ, РЗК зі специфічним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >