КІР

Кір – вірусна інфекція, що передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується циклічним перебігом, синдромами інтоксикації, катарального запалення дихальних шляхів, кон'юнктив та екзантемою.

Діагностичні критерії:

• • інкубаційний період:
  • – 9-17 днів;
  • – 21 день у тих, які отримали імуноглобулін, препарати крові, імунодепресанти у період після контакту;
• • катаральний період:
• – триває 3–4 дні;
• – катар верхніх дихальних шляхів, що наростає;
• – субфебрилітет, інтоксикаційний синдром;
• – поява кон'юнктивіту, світлобоязні на 2-3 добу;
• – поява енантеми, плям Філатова-Копліка за 1-2 дні до періоду висипань;
• • період висипань:
  • – висипка з'являється на 4-5 добу від початку захворювання, триває 3-4 дні;
  • – посилюються катаральні явища (ларингіт, риніт, кон'юнктивіт);
  • – підвищення температури, інтоксикаційний синдром максимально виражений;
  • – висипка плямисто-папульозна, насичено-червоного кольору, на незміненому фоні шкіри, схильна до злиття, характерна етапність: перша доба – за вухами, на обличчі; друга доба – на шиї, плечовому поясі, верхній частині тулуба; третя доба – поширюється на весь тулуб, руки, проксимальну ділянку ніг; четверта доба – на всі нижні кінцівки;
• • період пігментації:
• – пігментація висипки (етапна) завершується висівкоподібним лущенням;
• – нормалізація температури тіла, проходить інтоксикація;
• – зменшуються і зникають катаральні явища (7-9 день від початку висипки);
• • період реконвалесценції:
• – лущення шкіри;
• – корова анергія (3-4 тижні).

Додаткові обстеження:

• – загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ;
• – серологічні реакції: РЗК, РПГА, РГГА зі специфічним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці (перша сироватка береться в катаральному періоді чи до 3 дня періоду висипань, друга – через 10–14 днів);
• – вірусологічне дослідження: мазків із носоглотки для виявлення вірусів у культурі тканин (використовується рідко);
• – імунофлюоресценція: виявляють антитіла до вірусу кору класу IgM (гострий процес) та IgG (перенесена раніше інфекція);
• – ПЛР.

Краснуха

Краснуха – вірусна інфекція, що перебігає у формі набутої (із повітряно-краплинним механізмом передачі, маловираженими клінічними проявами і доброякісним завершенням) та уродженої (із трансплацентарним механізмом передачі і розвитком тяжких вад плода). Діагностичні критерії набутої краснухи:

• • інкубаційний період -18-23 дні;
• • продромальний період -1-2 дні:
  • – слабовиражений інтоксикаційний синдром;
  • – слабовиражений катаральний синдром (риніт, фарингіт, катаральна ангіна);
  • – збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів;
• • період висипань – 3-4 дні:
• – екзантема (дрібноплямиста, блідо-рожева, на обличчі, тулубі, розгинальних поверхнях кінцівок, на незміненому фоні, виникає одномоментно);
• – інтоксикаційний синдром (слабовиражений);
• – збільшення задньошийних, потиличних лімфовузлів (рідше – поліаденія).

Діагностичиі критерії вродженої краснухи Тріада вродженої краснухи:

• 1. Катаракта.
• 2. Вади серця.
• 3. Глухота.

Результати додаткових досліджень:

• • загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз, нормальна чи дещо збільшена ШОЕ, плазматичні клітини в кількості 10-30 %;
• • вірусологічні дослідження: виявлення вірусу в носовому слизі, крові, СМР, сечі;
• • серологічні реакції: PH, РГГА, РЗК зі специфічним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці (1-3 та 8-12 доби захворювання) в 4 і більше разів;
• • експрес-методи: люмінесцентно-серологічний, фазово-контрастна мікроскопія, РМА, метод Полєва-Єрмольєвої, 1ФА для визначення специфічних lgM до вірусу краснухи (проводиться новонародженим для діагностики вродженої краснухи та вагітним для визначення сероконверсії з метою уточнення її інфікування);
• • з метою лабораторної верифікації набутої краснухи згідно з наказом МОЗ України № 44 "Про затвердження клінічного Протоколу з діагностики та лікування краснухи у дітей" (2009 р.) рекомендуються:
  • – загальний аналіз крові, де очікується лейкопенія, відносна нейтропенія, відносний лімфоцитоз, плазматичні клітини (клітини Тюрка), нормальна ШЗЕ, а також вірогідна різного ступеня важкості тромбоцитопенія!;
  • – серологічні дослідження: реакція нейтралізації, реакція пригнічення гемаглютинації, реакція зв'язування комплементу, реакція імунофлюоресценції методом "парних сироваток", де у разі захворювання повинно відбутися зростання титрів антитіл в 4 та більше разів від початкового рівня;
  • – визначення в крові специфічних антитіл класу М у гострому періоді захворювання методом 1ФА;
  • – визначення сероконверсії – зникнення специфічних IgAM зростання антитіл проти краснухи класу G в динаміці, а також наявність низької авідності циркулюючих специфічних IgG;
  • – молекулярно-біологічні дослідження крові, при необхідності спинномозкової рідини з метою визначення РНК вірусу краснухи за допомогою методу ПЛР;
  • – окрім того, в "рутинний" план обстеження слід призначати аналіз крові на: кількісний рівень С-реактивного протеїну, АлАТ, АсАТ та загальну креатинфосфокіназу (КФК). Мета цих досліджень – визначити вірогідні ускладнення;
• • з метою лабораторної верифікації природженої краснухи у новонародженого та немовлят згідно з наказом МОЗ України № 44 необхідно виконати такі дослідження:
• – виявлення в крові дитини специфічних антитіл класу М за допомогою методу ІФА;
• – моніторинг крові дитини на присутність специфічних IgG протягом 6-12 місяців, де у разі фетальної краснухи повинні зберігатися високі титри антитіл проти краснухи без падіння їх рівня;
• – виявлення РНК вірусу краснухи у крові, сечі, слині, калі або спинномозковій рідині за допомогою методу ПЛР;
• – у згаданому наказі наголошується, що виявлення в крові специфічних антитіл проти краснухи класу М у дитини без клінічних проявів захворювання вважається як природжена краснуха.