< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Шигельози

Шигельози (дизентерія) – гострі інфекційні хвороби людини з ен- теральним шляхом зараження, що характеризуються колітним синдромом і симптомами загальної інтоксикації, нерідко з розвитком первинного нейротоксикозу.

Клінічні критерії шигельозу:

  • • інкубаційний період – 2-3 доби;
  • • інтоксикаційний синдром чи нейротоксикоз (зниження апетиту, головний біль, млявість, блювання, марення, порушення свідомості, судоми, гарячка);
  • • колітний синдром (біль у животі, тенезми, несправжні позиви, спазмована, болюча при пальпації сигмоподібна кишка, податливість, зяяння ануса, сфінктерит, часті рідкі та бідні випорожнення з домішками слизу, зелені, прожилками крові – "ректальний плювок");
  • • не характерний виражений ексикоз.

Особливості шигельозу у дітей раннього віку:

  • • гострий початок;
  • • поступове наростання симптомів (3-5 діб);
  • • слабовиражений колітний синдром;
  • • випорожнення, як при ентероколіті, рідко буває гемоколіт;
  • • живіт здутий;
  • • гепато-, спленомегалія;
  • • еквіваленти тенезмів: неспокій, плач, почервоніння обличчя при дефекації;
  • • завжди є піддатливість ануса, його зяяння, сфінктерит;
  • • нерідко розвивається ексикоз;
  • • затяжний перебіг захворювання.

Результати додаткових досліджень:

  • • загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво, збільшення ШОЕ, ступінь змін практично завжди відповідає тяжкості захворювання;
  • • копрограма: запальні зміни (збільшення вмісту еритроцитів, лейкоцитів, слизу, детриту);
  • • бактеріологічне дослідження калу та блювотних мас: виділення Sh. Flexneri, Sh. Zonnei та ін.;
  • • серологічні реакції: РПГА з дизентерійним діагностикумом, наростання титру антитіл у динаміці;
  • • імуноферментний метод (РНФ, РНА, ІФА, 1РА): виявляє антиген у фекаліях, сечі, крові хворих.

Сальмонельози

Сальмонельоз – гостре інфекційне захворювання людини і тварин, що викликається численними штамами сальмонел і перебігає у дітей найчастіше у вигляді гастроінтестинальних, рідше – тифоподібних та септичних форм.

Клінічні діагностичні критерії Гастрит, гастроентерит:

  • – у дітей старшого віку при масивній інвазії (харчовий шлях зараження);
  • – інкубаційний період: кілька годин – 1 доба;
  • – групові спалахи;
  • – гострий початок з інтоксикаційного синдрому, болю в животі, блювання;
  • – на 2 добу розлади випорожнення (3-5 разів за добу, ентеритні, типу жабуриння);
  • – помірно виражений ексикоз.

Ентеритна форма:

  • – у дітей раннього віку на фоні рахіту, пневмонії, гіпотрофії;
  • – контактний механізм передачі;
  • – біль у животі, нудота, блювання (не виражені);
  • – випорожнення 5-10 разів за добу, ентеритні (рідкі, водянисті, є неперетравлені домішки, слиз, зелень);
  • – живіт помірно здутий, бурчання за ходом кишок;
  • – помірно виражені токсикоз, ексикоз.

Колітна форма:

  • – ізольовані випадки;
  • – гострий початок з інтоксикаційного синдрому та коліту (болі за ходом товстої кишки; рідкі, бідні випорожнення, значна кількість слизу, зелені, прожилки крові);
  • – синдром дистального коліту відсутній.

Тифоподібна форма:

  • – у дітей старшого віку;
  • – гострий початок, гарячка 39–40 °С, головний біль, блювання, приглушеність, марення;
  • – "тифозний" язик;
  • – бурчання, болючість у правій здухвинній ділянці;
  • – з 5-6 доби – гепато-, спленомегалія;
  • – незначний розеольозно-папульозний висип у періоді розпалу;
  • – ентеритний характер випорожнень;
  • – гарячка триває до 2 тижнів.

Септична форма:

  • – у немовлят, недоношених, дітей з обтяженим преморбідним фоном;
  • – генералізація процесу при шлунково-кишкових формах чи первинно-септична форма;
  • – гострий початок з підвищенням температури тіла, що набуває гектичного характеру;
  • – септичні вогнища (менінгіт, пневмонія, отит, пієлонефрит, остеомієліт);
  • – випорожнення часті, з патологічними домішками.

Особливості сальмонельозу в немовлят:

  • – генералізована форма, висока летальність;
  • – механізм передачі – контактно-побутовий (через предмети догляду);
  • – джерело – матері, персонал лікарні;
  • – збудник – внутрішньогоспітальні штами сальмонел;
  • – висока резистентність до антибіотиків;
  • – тривалий інкубаційний період (5-10 діб);
  • – поступовий початок із наростанням клінічних симптомів;
  • – виражена і тривала інтоксикація;
  • – затяжний перебіг, носійство, рецидиви;
  • – токсико-дистрофічний синдром.

Результати додаткових досліджень:

  • – загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво аж до юних та мієлоцитів, збільшення ШОБ;
  • – біохімічний аналіз крові: підвищений, нормальний чи знижений вміст електролітів;
  • – копрограма: запальні зміни, порушення перетравлювальної здатності кишок;
  • – бактеріологічне дослідження калу, блювотних мас, крові (в перші дні захворювання), сечі (з кінця 2-го тижня хвороби), решток їжі та промивних вод шлунка: виділення сальмонел різних сероварів (крім S. typhi, S. paratyphi А, В, С);
  • – серологічні реакції: РА, РПГА із сальмонельозним діагности кумом, наростання титру антитіл в 4 і більше разів у динаміці з інтервалом 7- 10 днів та мінімальним діагностичним титром 1:200 в першій сироватці; РКА та 1ФА визначають специфічні антитіла класів IgM та IgG;
  • – копрологічне дослідження калу: свідчить про характер та локалізацію запального процесу в кишечнику.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >