Паротитна інфекція

Паротитна інфекція – гостре вірусне захворювання, що викликається вірусом із родини параміксовірусів, передається повітряно- краплинним шляхом, характеризується переважним ураженням слинних залоз, рідше – інших залозистих органів (підшлункова залоза, яєчка, яєчники, молочні залози та ін.), а також нервової системи.

Діагностичні критерії

Паротит:

• – гострий початок з гарячки, температура 38-39 °С, інтоксикаційний синдром;
• – біль у ділянці ураженої залози при жуванні, розмові;
• – втягнення другої залози через 1-2 доби;
• – припухлість в ретромандибулярній ямці тістувата, болюча, шкіра напружена, звичайного кольору;
• – мочка вуха відстовбурчена;
• – позитивна ознака Мурсона (гіперемія слизової ротової порожнини в місці вивідної протоки слинноїзалози).

Субмаксиліт:

• – гострий початок з гарячки (температура 38-39 °С), інтоксикаційний синдром;
• – біль у ділянці ураженої залози;
• – припухлість у підщелепній ділянці;
• – гіперемія слизової ротової порожнини в місці вивідної протоки слинної залози;
• – часто поєднується з ураженням привушних залоз.

Орхіт:

• – повторне підвищення температури на 7–14 день хвороби, інтоксикаційний синдром;
• – попереднє ураження слинних залоз;
• – біль у паху підсилюється при ходьбі з іррадіацією в яєчко;
• – яєчко збільшене в розмірах, ущільнене, різко болюче, шкіра калитки над ним гіперемійована, натягнена, лискуча;
• – в подальшому – порушення функції, в 1/3 – атрофія.

Панкреатит:

• – розвивається поєднано з ураженням інших органів на 5-9 добу;
• – гострий початок, больовий синдром (в епігастрії, оперізувальний біль);
• – диспептичний синдром (нудота, блювання, часті випорожнення); -живіт здутий, болючий;
• – в крові зростає вміст амілази, ліпази, трипсину;
• – підвищення активності діастази сечі;
• – в копрограмі – ознаки зниження перетравлюючої функції кишкового соку.

Менінгіт:

• – розвивається вторинно на 7-10 день хвороби у поєднанні з ураженням слинних залоз;
• – інтоксикаційний синдром, повторне підвищення температури;
• – загальномозковий синдром: головний біль, нудота, повторне блювання, в'ялість;
• – менінгеальний синдром;
• – у спинномозковій рідині лімфоцитарний (95-98 %) плеоцитоз (сотні, до тисячі клітин в 1 мкл), протеїнорахія (0,99-1,98 г/л), нормальний вміст цукру, хлоридів, рідина витікає під тиском;
• – сприятливий перебіг захворювання.

Результати додаткових досліджень:

• – загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз зі зсувом вліво, збільшення ШОЕ;
• – загальний аналіз сечі: підвищення рівня амілази;
• – біохімічний аналіз крові: підвищення рівня амілази;
• – вірусологічний метод: досліджують слину, кров, СМР для виділення вірусу на курячих ембріонах (практично не використовується);
• – серологічні реакції: РГГА з парними сироватками в інтервалі 7-14 днів виявляють антитіла на наростання титру в 4 і більше разів;
• – ІФА: виявляються специфічні антитіла класу IgM, що свідчить про активний процес;
• – аналіз ліквору: лімфоцитарний плеоцитоз, протеїнорахія, реакція Панді (++), підвищення тиску, нормальний чи знижений вміст цукру.

Поліомієліт

Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, що викликається одним із трьох типів вірусу поліомієліту і характеризується великим діапазоном клінічних проявів – від абортивних до паралітичних форм.

Діагностичні критерії окремих форм поліомієліту

Менінгеальна:

• – інкубаційний період – 5–35 діб;
• – виражений інтоксикаційний синдром;
• – менінгеальний синдром;
• – у лікворі з'являються зміни, як при серозному менінгіті (на 4-5 день);
• – біль у кінцівках, шиї, спині;
• – горизонтальний ністагм (в 1/2 хворих);
• – повне одужання через 3–4 тижні.

Паралітична:

• • препаралітичний період (триває 2-3 дні):
  • – висока гарячка, інтоксикація;
  • – незначні катаральні явища;
  • – диспептичний синдром;
  • – більу шиї, спині, кінцівках;
  • – гіперестезія;
  • – позитивні симптоми натягу;
  • – зміни у лікворі (як при серозному менінгіті);
• • паралітичний період (1 день-2 тижні):
• – розвиток млявих (периферичних) паралічів та парезів;
• • відновний період (до 1 року):
  • – відновлення функції найменш уражених мотонейронів;
• • резидуальний період:
• – наростаючі м'язові атрофії, нонграктури, остеопороз, кісткові деформації. Результати додаткових досліджень:
• – загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз зі зсувом вліво чи без відхилень;
• – аналіз спинномозкової рідини: витікає під підвищеним тиском, мутна, плеоцитоз (лімфоцитарний); протеїнорахія, гіпогл ікорахія, гіпохлоррахія;
• – серологічне дослідження: PH, РЗК – наростання титру антитіл у динаміці в 4 і більше разів;
• – вірусологічне дослідження: виділення вірусу поліомієліту із калу, крові, ліквору, носоглоткового змиву.

Специфічне підтвердження діагнозу:

• – вірусологічне дослідження калу, носоглоткового слизу, ліквору;
• – серологічне дослідження (PH, РЗК) парних сироваток.