Підстави для виникнення відносин права власності на природні ресурси

За загальними правилами право власності набувається на підставі придбання відповідних об'єктів за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими договорами. Підставою виникнення права власності на природний об'єкт може бути й рішення органу влади про передачу відповідного об'єкта у власність.

Окрім того, законодавством можуть передбачатися особливості набуття права власності на окремі природні ресурси. Так, наприклад, відповідно до Закону "Про тваринний світ" законність набуття у приватну власність об'єктів тваринного світу (крім добутих у порядку загального використання) повинна бути підтверджена відповідними документами, що засвідчують законність вилучення цих об'єктів 3 природного середовища, ввезення в Україну з інших країн, факту купівлі, обміну, отримання у спадок тощо, які видаються в установленому законодавством порядку.

Оскільки до землі прив'язані інші природні ресурси, то вимоги земельного законодавства щодо набуття права власності на землю поширюються на інші природні об'єкти (землі лісів, землі водного фонду, землі природно-заповідного фонду тощо). Земельним кодексом України встановлено, що громадяни набувають право власності на землю, окрім як за цивільно-правовими договорами, також: на підставі безоплатної передачі із земель державної та комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина 1 статті 81). Комунальна власність на землю виникає в разі: передачі територіальним громадам земель державної власності; примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; прийняття спадщини; за цивільними угодами та виникнення інших підстав, передбачених законом (частина 4 статті 83 Земельного кодексу України). Держава набуває права власності на землю у разі: відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; придбання за цивільно-правовими договорами; прийняття спадщини; передачі у власність держави земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами; конфіскації земельної ділянки.

Об'єкти і суб'єкти права власності на природні ресурси

Об'єктами права власності на природні ресурси є природні або штучно створені ресурси, які виконують біологічні, економічні, екологічні та соціальні функції, зареєстровані в обліково-кадастрових та інших юридичне визнаних документах як об'єкти володіння, користування і розпорядження: земля, надра, води, ліси, тваринний і рослинний світ, природно-заповідний фонд, континентальний шельф, виключна (морська) економічна зона.

Об'єкти права власності на природні ресурси розрізняються залежно від форм власності: державної, комунальної чи приватної.

Спеціальні об'єкти права власності відповідно до форм власності:

• 1) землі:
  • • державної власності (лісового фонду, транспорту, зв'язку, оборони тощо);
  • • комунальної власності (колективних сільськогосподарських підприємств, кооперативів, садівничих товариств тощо);
  • • приватної власності (земельні ділянки, садові ділянки, дачні ділянки тощо);
• 2) водні об'єкти:
  • • державної власності (територіальні моря, підземні води, внутрішні моря тощо);
  • • комунальної власності (водойми колективних сільськогосподарських підприємств тощо);
  • • приватної власності (копанки фермерів тощо);
• 3) лісові об'єкти:
  • • державної власності (ліси загальнодержавного значення);
  • • комунальної власності (ліси колективних сільськогосподарських підприємств до 5 га);
  • • приватної власності (ліси фермерських господарств до 5 га);
• 4) надра як об'єкт:
  • • державної власності (корисні копалини);
  • • комунальної власності (торф);
  • • приватної власності (загальнопоширені корисні копалини);
• 5) тваринний світ як об'єкт:
  • • державної власності (дикі тварини у стані природної волі);
  • • комунальної власності (ферми тощо);
  • • приватної власності (ферми тощо);
• 6) природно-заповідний фонд як об'єкт:
  • • державної власності (заповідники, надра, парки тощо);
  • • комунальної власності (заказники, заповідні урочища, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки тощо);
  • • приватної власності (заказники, заповідні урочища пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки тощо).

Суб'єктом права власності на природні ресурси виступає народ України, який поклав здійснення правомочностей власника на Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Природні ресурси можуть належати на праві комунальної власності громадянам України. Однак суб'єкт права комунальної власності чітко визначено тільки у земельному законодавстві (колективні сільськогосподарські підприємства, кооперативи, садові товариства тощо). Як суб'єкти права власності на природні ресурси можуть виступати громадяни України:

• • які будують житловий будинок і господарські споруди;
• • які ведуть особисте підсобне господарство;
• • власники дач;
• • власники гаражів.