Санкції екоправової відповідальності

Юридична природа екоправової відповідальності найбільш повно проявляється у тих заходах впливу (санкціях) які застосовуються до осіб, що вчинили правопорушення проти довкілля. Тут, як вже зазначалося, існує два види санкцій, що відображають специфіку правових відносин у цій сфері та відповідно до чинного законодавства можуть бути застосовані до правопорушників. Найперше, це позбавлення природокористувачів права спеціального природокористування в разі неналежного здійснення ними своїх прав і друге – застосування спеціальних такс для відшкодування завданої довкіллю шкоди.

За своєю юридичною сутністю ті санкції, що полягають у позбавленні лрава природокористування можуть застосовуватись як за правопорушення проти охоронюваних законом прав та інтересів відповідних юридичних чи фізичних осіб, так і за правопорушення проти самого довкілля.

Заходи юридичного впливу, що полягають у примусовому позбавленні правопорушника спеціального права використання природних ресурсів містяться у відповідних законодавчих актах: Земельному, Водному, Лісовому кодексах, Кодексі України про надра та в Законі України "Про тваринний світ".

Земельний Кодекс України, зокрема серед підстав припинення права користування земельною ділянкою (ст. 141) називає використання її способами, які суперечать екологічним вимогам, та не за цільовим призначенням. Крім того право землекористування може бути припинено також в разі систематичної несплати земельного податку або орендної, плати.

Цим же актом визначено порядок припинення права користування земельними ділянками які використовуються з порушенням чинного законодавства. Так, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає відповідний протокол про порушення та видає особі, яка його допустила, вказівку про усунення порушень у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, то державний інспектор відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків протягом наступних 30-ти днів.

У разі не усунення впродовж вказаного строку порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.

Рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою ухвалюється у встановленому порядку і може бути оскаржене землекористувачем до суду.

У Кодексі України Про надра передбачено випадки припинення права користування надрами. Зокрема, це відбувається, якщо воно здійснюється із застосуванням методів та способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення. Крім того користування надрами може бути припинено в разі використання їх не для тієї мети, для якої вони були надані, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, або ж якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу –180 календарних днів не приступив до користування надрами.

Право користування надрами у цих випадках припиняється органом, який надав надра у користування, а у разі незгоди користувачів, – у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Крім того землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені права видобування корисних копалин місцевого значення, торфу і прісних підземних вод та права користування надрами для господарських і побутових потреб якщо вони порушують порядок і умов користування надрами на наданих їм у власність або користування земельних ділянках.

Припинення права користування лісами диференціюється в залежності від того, чи є воно строковим чи постійним. Так, підставами для припинення права постійного користування лісами Лісовий кодекс України називає: використання лісових ресурсів способами, які завдають шкоду навколишньому природному середовищу, не забезпечують збереження оздоровчих, захисних та інших корисних властивостей лісів, негативно впливають на їхній стан і відтворення; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням.

Право тимчасового користування лісами припиняється у випадках, передбачених статтею 78 Лісового кодексу, яка визначає підстави припинення права використання лісових ресурсів. Це зокрема: порушення правил і норм, умов спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів; використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища; порушення встановлених строків справляння збору за використання лісових ресурсів; використання лісової ділянки не за цільовим призначенням; невідшкодування в установленому порядку збитків, заподіяних лісовому господарству внаслідок порушень лісового законодавства, та невиконання вимог щодо усунення виявлених недоліків.

Припинення права використання лісових ресурсів здійснюється в установленому порядку шляхом анулювання лісорубного квитка або лісового квитка тими органами, які їх видали. Рішення про анулювання цих спеціальних дозволів може бути оскаржене лісокористувачем до суду.

Законом можуть бути передбачені й інші випадки припинення права використання лісових ресурсів.

Норми, що ними регулюються правила примусового припинення права спеціального водокористування містяться і у Водному кодексі України. Тут у ст. 55-й передбачено, що підставами для такого припинення можуть бути порушення умов спеціального водокористування та охорони вод, а також систематичне невнесення відповідного збору у строки визначені законодавством. У цих випадках право на спеціальне водокористування припиняється органом, який видав дозвіл на таке водокористування.

Спеціальне право використання об'єктів тваринного світу відповідно до ст. 19 закону "Про тваринний світ" окрім інших підстав може бути припинено також в разі порушення встановленого законодавством порядку та умов спеціального використання об'єктів тваринного світу.

Право використання об'єктів тваринного світу може бути також припинено на підставі рішення суду у разі систематичного невиконання підприємствами, установами, організаціями та громадянами використання і відтворення об'єктів тваринного світу, а також в інших випадках, передбачених законом.

Припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу здійснюється в порядку, визначеному законом.

Припинення права спеціального використання об'єктів тваринного світу не звільняє підприємства, установи, організації та громадян від зобов'язань щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Важливе значення в системі екоправової відповідальності відводиться санкціям таксового відшкодування завданої довкіллю шкоди.

Як вже відзначалося, такси передбачають наперед встановленні розміри вартісної величини завданої неправомірними діями фізичних чи юридичних осіб шкоди найбільш цінним природним об'єктам. У них зазвичай фіксуються усі можливі збитки, що можуть негативно позначатися на довкілля, в тому числі культурна, наукова, історична цінність відповідних об'єктів, їхня розповсюдженість у певному регіоні й багато інших важливих елементів. Такси обчислюються також з розрахунку можливих затрат, що їх держава понесе в разі відновлення тих природних об'єктів, яким завдано шкоду неправомірними діями, якщо таке відновлення можливе.

Переважна більшість такс для обчислення розміру завданої довкіллю шкоди встановленні Постановами Кабінету Міністрів України, хоча у деяких випадках вони можуть передбачатися також в актах уповноважених на те Міністерств.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, були встановленні такси за заподіяння шкоди лісовому фонду неправомірними діями юридичних та фізичних осіб, що можуть виражатися у: незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників до ступеня припинення росту; пошкодженні дерев і чагарників до ступеня неприпинення росту; знищенні або пошкодженні лісових культур, природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу; знищенні або пошкодженні сіянців, саджанців у лісових розсадниках і на плантаціях; самовільній заготівлі сіна та випасанні худоби на лісових ділянках; знищенні або пошкодженні відмежувальних знаків у лісах; пошкодженні сіножатей, пасовищ і ріллі на землях лісогосподарського призначення, тощо.

Постанова передбачає, що визначенні нею такси застосовуються також для обчислення шкоди, заподіяної знищенням, пошкодженням чи незаконною рубкою окремих дерев, груп дерев, чагарників на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках, що не належать до лісового фонду.

Зокрема, такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту визначаються з урахуванням діаметру дерев у корі біля шийки кореня в сантиметрах за кожне дерево вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту і відповідним розміром шкоди в гривнях. Зокрема, такса за дерево, що має 10 і менше сантиметрів становить 42 грн. А при діаметрі дерева 50 см такса визначається на рівні 3109 грн. В разі перевищення цієї товщини додається 105 грн. на кожен один сантиметр товщини дерева.

При обчисленні розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами знищенням або пошкодженням лісових культур, природного підросту та самосіву на землях, призначених для відновлення лісу такси встановлюються з урахуванням віку (в роках) лісових культур, природного підросту та самосіву і визначаються у гривнях за кожний гектар. Зокрема, при знищенні лісових культур, що мають 5 і менше років такса становить 17918 грн. за кожен гектар. Відповідно, якщо пошкодженим об'єктам було від 6 до 10 років, то відшкодування зростає до 23188 гривень на кожному гектарі.

З метою поліпшення стану охорони зелених насаджень у межах міст та інших населених пунктів Кабінет Міністрів України затвердив такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної підприємствами, установами, організаціями та громадянами зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів внаслідок знищення або пошкодження дерев, чагарників, газонів і квітників, а також за використання не за призначенням парків, скверів, гідропарків, інших озеленених та земельних ділянок, відведених для їх створення, в тому числі за самовільний проїзд та заїзд на них транспортних засобів, засмічення водойм на їхніх територіях.

Тут такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної внаслідок знищення або пошкодження дерев і чагарників визначаються з огляду на діаметр дерева (у корі) біля шийки кореня в гривнях за кожен сантиметр. Наприклад, якщо товщина дерева становить лише 6 см, то такса при його знищенні визначається на рівні 80 грн., а при пошкодженні – 40 грн. У той же час знищене дерево товщиною 50 см потягне вже 1120 грн. За кожний сантиметр діаметра понад 50 сантиметрів такса зростає на 40 грн. при знищенні і на 20 грн. в разі пошкодження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 р. № 541 затверджено такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонду України. Даною Постановою затверджені такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду внаслідок:

• незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня припинення росту;
• пошкодження дерев та рослин, що мають здерев'яніле стебло, до ступеня неприпинення росту;
• знищення або пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців;
• знищення або пошкодження газонів та квітників;
• самовільної заготівлі сіна або випасання худоби;
• незаконного збору або знищення дикорослих трав'янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, другорядних лісових матеріалів;
• незаконного добування чи знищення об'єктів тваринного світу, пошкодження або знищення їх жител та споруд, місць перебування і розмноження;
• пошкодження карстово-спелеологічних, геологічних та гідрологічних об'єктів;
• проїзду транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів;
• самовільного використання земель, зняття ґрунтового покриття, забруднення та засмічення їх територій;
• знищення або пошкодження інформаційно-охоронних та інших знаків;
• знищення або пошкодження осушувальних канав, дренажних і протиерозійних систем, доріг та інших об'єктів.

Законодавство встановлює також такси для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод нашої держави. Вони запровадженні на виконання Міжнародної Конвенції по захисту Чорного моря від забруднення стороною якої є Україна та з метою відновлення екологічної рівноваги в територіальних та внутрішніх морських водах України для посилення відповідальності за їхню чистоту.

Такси застосовуються для відшкодування збитків, заподіяних підприємствами, установами, організаціями і громадянами України, а також іноземними юридичними особами та громадянами внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України. Розмір відшкодування збитків обчислюється посадовими особами територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів. Суми збитків визначаються у доларах США і сплачуються українськими судновласниками, судна яких плавають під прапором України, у валюті України за офіційним валютним курсом на день сплати сум відшкодування.

Іноземні судновласники, а також ті українські судновласники, судна яких працюють за фрахтом під прапорами іноземних країн, відшкодовують збитки у доларах США або еквівалент цієї суми в іншій вільно конвертованій валюті (за умови дотримання валютного законодавства) чи у валюті України за офіційним валютним курсом на день сплати сум відшкодування.

Наприклад, при скиданні забруднюючих речовин, за кожний кілограм нафти та нафтопродуктів стягується 329 доларів США, а за скидання пестицидів – відповідно 430 доларів. При скиданні до водного середовища господарсько-фекальних вод такса визначається у розмірі 140 доларів США за кожен кубометр.

Існують також такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних водних біоресурсів. Вони встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 р. №1209.

Чинне законодавство визначає також спеціальні правила компенсації за добування (збирання) та шкоду, заподіяну видам тварин та рослин, занесеним до Червоної книги України. Зокрема, Кабінетом Міністрів України затверджено такси для обчислення розміру компенсації за шкоду, завдану юридичними особами та громадянами незаконним добуванням (збиранням) або знищенням чи пошкодженням: тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України, які постійно або тимчасово перебувають у природних умовах на території України, в межах її територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони; тварин з числа видів, занесених до Червоної книги України, шляхом погіршення середовища їхнього перебування, у випадках, коли неможливо підрахувати абсолютну кількість загиблих тварин; рослин з числа видів, занесених до Червоної книги України, Європейського Червоного списку, та їхнього місцезростання.

Розмір компенсації шкоди обчислюється за відповідними таксами службовими особами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, його органів на місцях та інших спеціально уповноважених на те органів державної виконавчої влади, яким надано право накладення адміністративних стягнень.

Крім перелічених вище існує ще ряд випадків, коли за вчинення правопорушень проти довкілля законодавством передбачено застосування заходів таксової відповідальності. У сукупності з санкціями інших видів юридичної відповідальності вони сприяють належному дотриманню усіма природо користувачами законодавства у сфері охорони довкілля та забезпечують відповідний рівень екологічної безпеки.