< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Завдання, принципи та зміст словникової роботи

Базуючись на сучасних уявленнях про семантичну структуру слова та її розвиток в онтогенезі, а також на даних дослідження лексики у дошкільників із ПМР, розроблені спеціальні методики формування лексики у цієї категорії дітей (Л. М. Єфімєнкова, В. М. Єрьоміна, І. Ю. Кондратенко, Л. В. Лопатіна, С. А. Миронова, Н. В. Серебрякова, Т. Б. Філічєва, Є. Ф. Соботович та інші).

Завдання словникової роботи визначають, виходячи з особливостей словника дітей. Виділяють загальні та спеціальні завдання. До загальних завдань відносять:

  • 1) збагачення словника новими словами, засвоєння дітьми раніше невідомих слів, а також нових значень низки слів, які вже є в лексиконі. Збагачення словника відбувається за рахунок загальновживаної лексики (назви предметів, дій, ознак і якостей тощо);
  • 2) закріплення та уточнення словника. У дітей із ПМР слово не завжди пов'язане з уявленнями про предмет. Вони часто не знають точного найменування предметів. Тому необхідне поглиблене розуміння вже відомих слів, наповнення їх конкретним змістом, на основі точного співвіднесення їх з об'єктами реального світу, подальше оволодіння узагальненням, розвиток уміння користуватися загальновживаними словами;
  • 3) активізація словника, перехід слів із пасивного словника (словник, який дитина розуміє, пов'язує з певними уявленнями, але не використовує у власному мовленні) в активний (слова, які дитина не лише розуміє, а й активно та усвідомлено використовує у мовленні). Це відбувається у тому випадку, якщо слово буде закріплене та відтворене дитиною у мовленні. Нове слово повинне увійти в словник у поєднанні з іншими словами, щоб діти звикли використовувати їх у необхідних випадках (наприклад, запашна квітка, запашне мило – це те, що добре пахне). Звертають увагу на уточнення значення слів на основі протиставлення антонімів і зіставлення слів, близьких за значенням, а також на засвоєння відтінків значень слів, на розвиток гнучкості словника, на використання слів у зв'язному мовленні;
  • 4) вилучення з мовлення дітей нелітературних слів (діалектні, жаргонні, простомовні). Це важливо, якщо діти перебувають в умовах несприятливого мовленнєвого середовища.

До спеціальних завдань відносять: збагачення словника дітей народними образними виразами, прислів'ями, приказками, антонімами, синонімами, метафорами, епітетами, емоційною лексикою, засвоєння дітьми узагальнень, понять, переносного значення слова, формування навичок словотворення тощо.

Принципи словникової роботи визначають її характер, зміст, форми організації, методи та прийоми навчання.

1. Принцип єдності розвитку словника з розвитком сприймання, уявлень, мислення; встановлення у свідомості дитини зв'язку між фактом дійсності та словом, що означає цей факт.

В основі словникової роботи лежить чуттєвий досвід дитини, процеси відчуття та сприймання. Вони є єдиним джерелом наших знань про навколишній світ. Відчуття та сприймання психологи називають сенсорикою, сенсорним досвідом дитини, сенсорним вихованням, яке і становить суть основного принципу словникової роботи. Для того, щоб засвоїти значення слова, дитина повинна відчути якості, властивості, ознаки, побачити їх, „покуштувати”, доторкнутись. У ході такого безпосереднього ознайомлення з предметами та явищами у дитини формуються уявлення про них, які потім закріплюються у словах.

2. Принцип зв'язку змісту словникової роботи з можливостями пізнання навколишнього світу, які поступово розвиваються, з мисленнєвою діяльністю дітей.

Центральне місце у дошкільному віці займає ігрова та продуктивні види діяльності. В іграх із предметами, іграшками, овочами, фруктами діти знайомляться з їхніми властивостями, якостями, ознаками. Настільно-друковані ігри сприяють закріпленню родових назв і частин цілого. Рухливі та народні хороводні з текстом сприяють закріпленню слів, образних виразів. У творчих іграх закріплюється словник дітей, набутий на заняттях.

Під час трудової діяльності діти знайомляться з властивостями ґрунту, знаряддями праці, процесом праці тощо. Вони дізнаються, що земля м'яка, чорна, волога, її потрібно копати, рихлити, поливати тощо. У молодшому та середньому віці діти пізнають зміст праці переважно під час виконання окремих доручень. У старшому дошкільному віці зміст праці досить різноманітний і його можна використовувати для збагачення мови дітей новими словами та розвитку зв'язного мовлення без додаткової витрати навчального часу. Це праця в природі, господарсько-побутова праця.

У процесі образотворчої діяльності діти знайомляться з властивостями глини, фарб, пластиліну, матерії, паперу, засвоюють назви процесів (малювати, ліпити, вирізувати, вишивати тощо).

  • 3. Принцип комплексного розв'язання всіх завдань словникової роботи у взаємозв'язку між собою (збагачення, уточнення, активізація) та з формуванням граматичної і фонетичної будови мови, з розвитком зв'язного мовлення.
  • 4. Принцип семантизації лексики – розкриття значень нових слів, уточнення та розширення значень уже відомих слів у певному контексті, через зіставлення, підбір синонімів, словосполучень.
  • 5. Принцип єдності навчальних, виховних і завдань словникової роботи під час виконання визначених вимог з усіх розділів загально-освітньої програми як на заняттях, так і у повсякденному житті. Це передбачає взаємозв'язок у роботі над словником у процесі корекційних логопедичних занять і занять вихователя з інших розділів програми. Адже кожний розділ програми виховання має свою специфічну лексику, з якою дітей знайомлять на спеціальних заняттях: із формування первинних математичних уявлень, із фізичного та музичного виховання, з ознайомлення з природою.
  • 6. Принцип поетапності. Під час розробки методики розвитку лексичної системи враховується онтогенетична послідовність формування лексики, ступінь складності формування різних компонентів структури значення слова, характер труднощів у оволодінні лексикою дошкільниками з ПМР, послідовність вивчення лексичного матеріалу за програмою дитячого садка та загальних етапів логопедичної роботи з корекції різних вад мовлення.

Зміст словникової роботи передбачає постійне розширення, поглиблення та узагальнення знань про предметний світ. Він визначається на основі аналізу загальної програми розвитку та виховання дітей: це лексика, яка необхідна дитині для спілкування, задоволення своїх потреб, орієнтування в навколишньому, пізнання світу, розвитку та удосконалення різних видів діяльності. З цього погляду у змісті словникової роботи виділяють слова, які позначають матеріальну культуру, природу, людину, її діяльність, способи діяльності, слова, які виражають емоційно-ціннісне ставлення до дійсності.

Насамперед, це побутовий словник: назви частин тіла, обличчя, назви іграшок, посуду, меблів, одягу, предметів побуту, їжі, приміщень;

природничий словник: назви явищ неживої природи, рослин, тварин;

суспільствознавчий словник: слова, які позначають явища суспільного життя (праця людей, рідна країна, національні свята, армія тощо);

емоційно-оціночна лексика: слова, які позначають емоції, переживання, почуття (сміливий, чесний, радісний), якісну оцінку предметів (хороший, поганий), слова, емоційна значущість яких утворюється за допомогою словотворчих засобів (голосок, сонечко), утворення синонімів (прийшли – припленталися);

лексика, яка позначає час, простір, кількість.

В активному словнику дітей повинні бути не тільки назви предметів, але й назви дій, станів, ознак (колір, форма, величина, смак), властивостей і якостей, слова, які виражають родові (фрукти, посуд, іграшки) і абстрактні узагальнюючі поняття (добро, зло, краса тощо).

В залежності від віку та рівня розвитку мовлення дітей зміст словникової роботи ускладнюється у декількох напрямках (В. І. Логінова):

  • – розширення словника на основі ознайомлення з колом предметів і явищ, яке поступово збільшується;
  • – засвоєння слів на основі поглиблення знань про предмети і явища навколишнього світу;
  • – введення слів, які позначають елементарні поняття на основі розрізнення та узагальнення предметів за суттєвими ознаками.

Отже, зміст словникової роботи передбачає поступове розширення, поглиблення та узагальнення знань про предметний світ. Конкретний обсяг словника визначається на основі аналізу програми навчання та виховання дітей дошкільного віку („Малятко”, „Дитина”, „Я у світі”), частотного словника дітей відповідного віку, особливостей його розвитку при різних мовленнєвих порушення.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >