< Попер   ЗМІСТ   Наст >

БІЗНЕС-ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

  • 7.1. Поняття бізнес-діагностики.
  • 7.2. Методологічні засади щодо проведення бізнес-діагностики.
  • 7.3. Основні сфери дослідження бізнес-діагносінки діяльності підприємства.
  • 7.4. Тимчасової горизонт бізнес-діагностики. 7.5. Діагностика бізнес-процесу підприємства.

Питання та завдання для самоконтролю.

Поняття бізнес-діагностики

Будь-які зміни на підприємстві необхідно починати з діагностики її діяльності.

Бізнес-діагностика це ретроспективне (на основі минулої діяльності), оперативне (поточний стан) та перспективне (прогноз розвитку) комплексне дослідження господарської діяльності підприємства на предмет розробки його господарської політики. Метою бізнес-діагностики є виявлення найбільш важливих проблем і пріоритетів ведення господарської діяльності та розробка програми короткострокових і довгострокових заходів, які дозволять поліпшити ефективність та фінансові показники діяльності підприємств.

Результатом комплексної бізнес-діагностики діяльності підприємств є розробка заходів щодо розвитку системи управління та фінансового оздоровлення підприємств, збільшення рентабельності виробництва, а також щодо підвищення реальної керованості підприємств та її ринкової привабливості. Останнє положення дуже важливо, тому що воно показує комерційну цінність бізнес-діагностики, її прямий зв'язок з підвищенням фінансових результатів ПЗ. Бізнес-діагностика може проводитися як силами планово-аналітичних служб самих підприємств у СЗІ, так і з залученням сторонніх консультантів, що гарантують більшу ступінь об'єктивності результатів факторів незалежності аналітиків.

Бізнес-діагностика підприємств у СЗІ дає керівникам:

  • – точніше розібратися у ситуації на підприємств у СЗІ. Для цього необхідно проаналізувати їх відсторонено і об'єктивно, без притаманної співробітникам підприємства (вільної або мимовільної) упередженості в оцінці;
  • – можливість виявити "слабкі місця" та визначити фактори, які на них вливають;
  • – знизити ризики, які пов'язані з управлінською діяльністю.
  • – виявити причинно-наслідкові зв'язки проблем підприємства;
  • – розробити організаційні, технічні, інформаційні та технологічні пропозиції для реалізації поставлених стратегічних цілей.

Цілісність проведених досліджень забезпечується короткостроковими, середньостроковим та довгостроковим характером бізнес-діагностики.

Короткостроковий аналіз спрямований на забезпечення гнучкості оборотних коштів і поточних зобов'язань при сталості основного капіталу і довгострокових джерел фінансування. Даний аналіз повинен відображати ступінь можливостей управління підприємства в поточному управлінні підприємницької діяльності.

Середньостроковий аналіз передбачає можливість збільшення власних коштів за рахунок накопичення прибутку та нарощування основних засобів.

Довгостроковий аналіз базується на забезпеченні гнучкості всіх активів і пасивів, включаючи довгострокове залучення коштів за рахунок емісій акцій, утворення спільних підприємств, довгострокового заставного кредитування та ін.

Методологічні засади щодо проведення бізнес-діагностики

Обов'язковою характеристикою бізнес-діагностики є її комплексність, оскільки дослідженню піддаються всі основні сторони господарської діяльності підприємства і тим самим розробляються збалансовані рекомендації щодо здійснення конкретних управлінських заходів, що враховують всі найважливіші аспекти підприємницької діяльності у СЗІ. Комплексність передбачає урахування всіх суттєвих факторів господарської діяльності підприємства при розробці його господарської політики. Так наприклад, при виборі "так" – "ні" оцінюється комплексний ефект того чи іншого управлінське рішення на наступні моменти:

  • – поточні та майбутні фінансові результати підприємства (прибуток);
  • – положення у СЗІ (конкурентні переваги);
  • – падіння ліквідності, пов'язане з іммобілізацією частини фінансових ресурсів;
  • – поточне падіння прибутковості, пов'язане з додатковим залученням кредитних джерел фінансування та, як наслідок, збільшенням собівартості за рахунок нарахованих відсотків та ін.

У ході бізнес-діагностики розглядаються такі питання, як:

  • – цілі та стратегії розвитку підприємницької діяльності в цілому по кожному структурному підрозділу (філії, центру, структурному підрозділу тощо) і функціональному напряму. їх вплив на організацію робіт;
  • – організація діяльності функціональних напрямів;
  • – використовувані показники та система оцінок;
  • – ефективність і оптимальність системи планування підприємства;
  • – повнота і достовірність звітності;
  • – специфіка реалізації процесів і використання методів (технологій);
  • – застосовність існуючих та планованих методологій і технологій;
  • – "вузькі" місця в процесах як при взаємодіях всередині, так і зі споживачами послуг (продукції, робіт) та постачальниками;
  • – необхідність і обґрунтованість тих чи інших перетворень і активності (з точки зору системи управління та організації підприємницької діяльності);
  • – можливі фінансові, ресурсні, часові обмеження для проведення перетворень;
  • – існуючі та прогнозовані ризики;
  • – пріоритетні потреби респондентів в інформації й організації взаємодії;
  • – корпоративна культура підприємств як фактор готовності підприємств до перетворень.

Методика проведення бізнес-діагностики є окремим випадком (проявом) діалектичного підходу до аналізу будь-якого процесу або явища відповідно до класичної тріади Гегеля: "теза – антитеза – синтез" або того, що іноді називається "системний підхід". Такий метод передбачає підхід до об'єкта дослідження як до системи, яка передбачає єдність змісту складових частин (змісту) і внутрішнього взаємозв'язку цих частин (форми).

Відповідно, на першому етапі дослідження фіксується загальна динаміка розвитку системи (для підприємства – це динаміка фінансових результатів, валюти балансу, величини власного капіталу та ін.); на другому етапі проводиться аналіз (розчленування об'єкта дослідження на складові і детальне автономне вивчення цих частин), а на третьому – синтез (тобто вивчення внутрішнього функціонального зв'язку цих частин).

Для підприємства третій етап дослідження – це синтез виявлених цілей розвитку з окремих аспектів господарської діяльності для розробки інтегральної збалансованої стратегії підприємства. Ігнорування третього етапу може привести у безвихідь, оскільки внутрішній зв'язок системи часто є суперечливим (тобто висновки, що випливають з результатів аналізу, часто не стикуються один з одним, тому необхідно знайти між ними розумний баланс).

Реалізація подібного підходу, заснованого на аналізі і наступному синтезі, дозволяє адекватно оцінити сформовану систему управління і фінансове становище підприємства і розробити пропозиції, що забезпечують максимальне зростання її фінансових результатів. Даний підхід дозволяє вирішити такі проблеми, як:

  • – "стикування" різних аспектів діяльності підприємств, що гостро стоять практично перед підприємствами у СЗІ;
  • – "ув'язка" цілей зростання обсягу і прибутковості операцій і збереження прийнятної фінансової стабільності – який оптимальний рівень фінансових резервів відволікаються від провадження господарської діяльності необхідний для підтримки розумного рівня платоспроможності підприємства;
  • – "стикування" цілей поточного і перспективного розвитку – який оптимальний розподіл коштів між поточними потребами та здійсненням капітальних вкладень (інвестицій);
  • – оптимізація політики в області ціноутворення – взаєморозрахунки між підприємствами у СЗІ, тарифи на послуги (продукції, робіт) зв'язку та інформатизації та ін.
 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >