< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Оцінка радіаційної обстановки при аваріях на радіаційне небезпечних об'єктах.

Захист від дії ІВ відбувається в залежності від величини можливих доз опромінення робітників, службовців СГ, населення, що мешкає поблизу, у зоні їхнього можливого ураження під час аварії на атомній електростанції (АЕС).

Є декілька способів визначення доз опромінення людей на відкритій місцевості, наприклад, з використанням наступної формули:

де: – рівень радіації на будь-який термін після аварії на АЕС; – час початку опромінення, год; – час кінця опромінення, год, -0,4 – показник ступеня для водо-водяного енергетичного реактору (ВВЕР). – визначається за формулою:

де – рівень радіації через одну годину після аварії АЕС, рад/год (табл. 3.56 додатку 3), – коефіцієнт перерахунку рівнів радіації (табл. 3.6. додатку 3).

Визначення дози опромінення людей у житлових та виробничих приміщеннях.

де – коефіцієнт ослаблення рівня радіації (таблиця 3.7. додатку 3).

Визначають прогнозовану дозу зовнішнього опромінення () у контрольних точках при знаходженні населення (виробничого персоналу) на відкритій місцевості та у житлових (виробничих) будівлях за перші 2 доби та 10 діб після аварії під час перебування населення на відкритій місцевості та у житлових будинках:

де – коефіцієнт накопичення дози радіації з часом (табл. 3.8 додатку 3).

На підґрунті наведених розрахунків робляться висновки стосовно проведення першочергових захисних заходів за "Критеріями для прийняття рішень про заходи захисту населення у разі аварії ядерного реактору" (додаток 3, табл. 3.9). Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ) встановлено наступні три категорії опромінених людей:

Категорія А – персонал, що постійно або тимчасово працює з джерелами іонізуючого випромінювання, а також залучений для виконання аварійних та рятувальних робіт;

Категорія Б – обмежена частина населення, яка за умовами мешкання або роботи може піддаватися дії PP та інших джерел іонізуючого випромінювання.

Категорія В – решта всього населення (області, республіки Крим, держави).

Еранично допустимі дози (ГДД) опромінювання для мирного часу (багаторазова протягом року):

  • – для персоналу категорії А – 20 м3 в рік-1;
  • – для населення категорії Б та В – 2, 1 м3 в рік-1 відповідно.

Наведені ГДД встановлено для відкритої місцевості, без врахування захисних властивостей будівель, споруд і т.п., а також медичного обстеження (лікування) і природного радіаційного фону Землі.

Рішення приймаються на підставі порівняння прогнозованих (оцінених) рівнів з нижнім та верхнім рівнями критерію. Якщо прогнозоване опромінення не перевищує нижній рівень, немає потреби запроваджувати будь які заходи. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то здійснення заходів може бути відстрочене. У цьому випадку слід виконувати заходи щодо зниження можливих дозових навантажень на персонал СГ з урахуванням конкретної радіаційної обстановки та місцевих умов. Якщо прогнозоване опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то проведення заходів, що перелічені у таблиці 3.10 додатку 3, є обов'язковим, навіть коли вони пов'язані з порушенням нормальної життєдіяльності (евакуація, переселення) населення та господарського функціонування території.

Науково-методологічні передумови для прогнозування НС на основі синергетичного підходу.

Як правило, більшість об'єктів техносфери та природних об'єктів, на яких відбуваються НС, належать до складних нелінійних динамічних систем. Опис стану та поведінки таких систем, а також керування ними стає можливим на підґрунті сучасних досягнень синергетики, тобто синергетичної теорії прогнозування виникнення аварій, катастроф і небезпечних природних явищ.

Суть ідеї прогнозування стану системи випливає з постановки задачі керування нелінійними об'єктами за допомогою синергетичних динамічних регуляторів з асимптотичними спостерігачами. Будемо, вважати, що динамічну систему описує система нелінійних диференціальних рівнянь:

де: у – спостережуваний вектор стану системи; v - неспостережуваний вектор стану системи; и – вектор керування;- безперервні нелінійні функції.

Завдання полягає в побудові асимптотичної оцінки вектора v за спостережуваними значенням вектора у і відомому вектору и, що є функцією часу. Така постановка задачі поширюється не тільки на випадок неповної інформації про вектор стану об'єкта, але й на випадок нелінійних систем, інваріантних до впливів заданої форми. Окрім розглянутої в прикладі постановки задачі, можна було б навести й інші варіанти динамічних систем, при вивченні синтезу керованих синергетичних систем. Таким чином, використання досягнень синергетики для рішення задач прогнозування стану й розвитку складних нелінійних динамічних систем дозволяє сподіватися, що в найближчому майбутньому синергетичний метод прогнозування виникнення та розвитку НС може стати реальністю. Оскільки наука синергетика стосується саморегуляції й керованої саморегуляції складних систем різного характеру, у тому числі й природних систем, можна вважати, що надалі одержать розвиток і синергетичні методи прогнозування НС.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >