< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація управління ліквідацією надзвичайних ситуацій.

Управління під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій полягає в керівництві силами системи цивільного захисту під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, рис. 6.5.

Головною метою управління є забезпечення ефективного використання сил і засобів різного призначення з тим, щоб роботи у зонах НС були проведені у повному обсязі, найкоротший термін, з мінімальними втратами населення і матеріальних засобів. Управління роботами починається з моменту виникнення надзвичайної ситуації і завершується після її ліквідації.

Воно здійснюється, як правило за добовими циклами, кожен з яких включає:

  • – збір даних про обстановку;
  • – аналіз і оцінку обстановки;
  • – підготовку висновків і пропозицій до рішення на проведення робіт;
  • – прийняття (уточнення) рішення і доведення завдань до виконавців;
  • – організацію взаємодії;
  • – забезпечення дій сил і засобів.

Склад система управління при ліквідації НС

Рис. 6.5. Склад система управління при ліквідації НС

Зміст функцій управління та їхня циклічність є характерними для планомірного проведення аварійно-рятувальних робіт. У випадках різких змін обстановки вони можуть бути зміненими і органи управління діятимуть відповідно до конкретної обстановки.

Дані про обстановку надходять до органів управління, як термінові і поза термінові відомості і, як правило, у формалізованому вигляді. Основними джерелами одержання найбільш повних і узагальнених даних про обстановку є підпорядковані формування (підрозділи) і органи управління. Значна частина інформації може надходити від органів управління вищого рівня та їх засобів спостереження і контролю.

Залежно від послідовності розвитку надзвичайної ситуації, підпорядковані органи управління надають повідомлення про вірогідність виникнення надзвичайної ситуації, про факт її виникнення, про обстановку в районі лиха, про хід аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, про різку зміну обстановки, про результати робіт (по періодах).

Повідомлення про вірогідність і факт виникнення НС надаються негайно. У них мають бути лише дані, необхідні для вжиття екстрених заходів і визначення завдань силами постійної готовності, а також для прийняття попереднього рішення щодо приведення в готовність сил і засобів, висування їх в район надзвичайної ситуації і ведення аварійно-рятувальних робіт. Більш детальне повідомлення надається після проведення розвідки, рекогносцировки і на початковому етапі робіт. Вони містять дані, за яких уточнюється попереднє або приймається нове рішення на проведення робіт основними силами.

Обстановку у повному обсязі аналізує керівник органу управління, який очолює аварійно-рятувальну операцію, його заступники, а також інші посадові особи – кожен в межах свой' компетенції і відповідальності.

Обстановка аналізується за елементами, основними з яких є:

  • – характер і масштаб розвитку надзвичайної ситуації, міра небезпеки для виробничого персоналу і населення, межі небезпечних зон (пожеж, радіоактивного забруднення, хімічного, бактеріологічного зараження, затоплення, руйнування тощо) і прогноз їх можливого поширення;
  • – види, обсяг і умови невідкладних робіт;
  • – потреба в силах і засобах для проведення робіт у якомога короткий термін;
  • – кількість, укомплектованість, забезпеченість і готовність до дій сил та засобів, послідовність введення їх в зону НС для розгортання робіт.

В процесі аналізу даних про обстановку спеціалісти порівнюють потребу в силах і засобах для проведення робіт з їх конкретною наявністю та можливостями, проводять розрахунки, аналізують варіанти застосування і обирають найбільш доцільний.

Висновки з оцінки обстановки і пропозиції щодо застосування сил і засобів доповідаються керівникові органу управління (керівнику ліквідації НС), пропозиції спеціалістів узагальнюються і використовуються в процесі прийняття рішень.

Рішення на проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в зоні НС є основою управління; його приймає і організовує виконання керівник органу управління (керівник ліквідації НС). Рішення включає наступні основні елементи:

  • – висновки з оцінки обстановки;
  • – замисел дій;
  • – завдання формуванням, які беруть участь в ліквідації НС;
  • – заходи щодо безпеки;
  • – організацію взаємодії;
  • – забезпечення дій сил цивільного захисту.

Висновки з оцінки обстановки містять в собі відомості про характер і масштаби НС, які мають проводитись, і умови проведення, наявність сил і засобів та їх можливості.

В замислі дій відображується мета, завдання, які належить виконувати органу управління і його силам, головні завдання і послідовність проведення робіт, об'єкти (райони, ділянки) зосередження основних зусиль, порядок використання технічних засобів, заходи з безпеки і забезпечення безперервності робіт.

Взаємодія між підпорядкованими підрозділами і спеціальними підрозділами інших відомств, а також з сусідами (силами інших районів, міст) зорганізується під час прийняття рішення і здійснюється у ході робіт, в першу чергу, під час рятування людей, локалізації і гасіння пожеж, ліквідації аварій на комунально-енергетичних системах, підготовки об'їзних шляхів для введення сил і евакуації постраждалих.

Під час організації взаємодії:

  • – уточнюються межі об'єктів робіт для кожного формування (підрозділу);
  • – встановлюється порядок дій на суміжних об'єктах, особливо у разі проведення робіт, які можуть створювати для сусідів небезпеку і вплинути на їхню роботу;
  • – узгоджується за часом і місцем зосередження зусиль у разі спільного проведення особливо важливих і складних робіт;
  • – визначається система обміну даними про зміни в обстановці і про результати робіт на суміжних ділянках;
  • – встановлюється порядок надання екстреної допомоги.

Забезпечення дій сил і засобів в районах проведення робіт організовується з метою створення для них необхідних умов успішного виконання поставлених завдань. Основними видами забезпечення є: розвідка, транспортне, інженерне, дорожнє, гідрометеорологічне, технічне, матеріальне і медичне.

Безпосереднє керівництво забезпеченням дій сил і використанням спеціальних засобів здійснюють територіальні органи і служби центральних органів виконавчої влади, які входять до складу держадміністрацій за принципом подвійного підпорядкування та посадові особи згідно обов'язків.

Під час організації розвідки визначається мета, райони (ділянки, об'єкти) і час ведення розвідки, порядок спостереження і контролю за станом навколишнього середовища та змінами обстановки в місцях проведення робіт, система сигналів і надання відомостей.

Транспортне забезпечення включає в себе визначення характеру і об'єму перевезень, облік всіх видів транспорту, час і місце навантаження, маршрути слідування, контрольні рубежі і час їх проходження, райони (пункти) вивантаження, створення резерву транспорту і порядок його використання.

Інженерне забезпечення вирішує завдання щодо проведення спеціальних інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, влаштуванню пунктів водопостачання і доставки води в місця проведення робіт.

Дорожнє забезпечення передбачає створення дорожньо-мостових загонів, кожному з яких визначається маршрут і час на підготовку до пропуску транспорту і техніки, утримання маршрутів у проїжджому стані, влаштування об'їздів на випадок неможливості використовувати окремі ділянки або дорожні споруди на маршрутах, які обслуговуються.

Гідрометеорологічне забезпечення включає встановлення об'єму і порядку передачі органам управління, начальникам і командирам формувань даних про сегменти погоди в районах проведення робіт, а також термінової інформації про небезпечні метеорологічні і гідрологічні явища та можливий характер їх розвитку.

Технічне забезпечення передбачає організацію роботи ремонтно- евакуаційних підприємств і спеціальних підрозділів з своєчасного проведення технічного обслуговування машин і механізмів, ремонт на місці і доставку несправної техніки на ремонтні підприємства, а також постачання запчастин і агрегатів.

Матеріальне забезпечення полягає у визначенні порядку постачання підрозділам, які проводять роботи, продовольства і питної води, технічних засобів, майна протирадіаційного і протихімічного захисту, медичного майна, обмінного і спеціального одягу, будівельних матеріалів, пального і мастильних матеріалів для транспортних та інженерних засобів.

Медичне забезпечення передбачає проведення конкретних заходів щодо збереження здоров'я і працездатності особового складу, який бере участь в ліквідації надзвичайної ситуації, своєчасне надання допомоги постраждалим і хворим, їх евакуацію в лікарняні установи, а також запобігання інфекційних захворювань.

З підготовкою рішення починається планування аварійно-рятувальних і невідкладних робіт, яке завершується після прийняття рішення і постановки завдань підлеглим. План проведення робіт оформлюється текстуально з додатком карт, схем, графіків і розрахунків. Він підписується керівником територіального органу управління (керівником ліквідації надзвичайної ситуації) і затверджується старшим начальником. Витяг з плану робіт доводиться до підлеглих в частині, яка їх стосується. В план можуть вноситися корективи упродовж всього періоду роботи в зоні надзвичайної ситуації.

Основою системи управління в районі надзвичайної ситуації є органи управління територіальних і функціональних систем підсистем єдиної державної системи цивільного захисту. Для керівництва діями формувань безпосередньо в районі НС створюються оперативні групи, використовуються стаціонарні і розгортаються рухомі пункти управління, а також організовується система зв'язку, головним елементом якої є рухомий вузол зв'язку; для забезпечення ефективної роботи системи управління створюється автоматизована підсистема управління, як мобільний інформаційно-управляючий центр.

Склад і структура системи управління визначається рішенням органу управління системи цивільного захисту, які організовують ліквідацію НС, з урахуванням її масштабів.

Керівництво всіма силами і засобами, залученими до ліквідації НС, і організацію взаємодію між ними здійснюють призначені для цього керівники ліквідації надзвичайної ситуації (керівники оперативних груп) і органи управління системи цивільного захисту. Рішення керівників ліквідації НС є обов'язковими для всіх громадян і організацій, які знаходяться в зонах дій, якщо інше не передбачено законодавством.

Керівники аварійно-рятувальних служб, формувань, які прибули в зону дій першими, беруть на себе повноваження керівника ліквідації НС і виконують їх до прибуття керівників, визначених законодавством або призначених органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, керівниками організацій.

Сили і засоби ліквідації НС, призначені або залучені до проведення аварійно-рятувальних, аварійно-відновних та інших робіт в зонах НС і осередках ураження становлять:

  • – оперативно-рятувальна служба цивільного захисту;
  • – спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані формування та їхні підрозділи;
  • – аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту;
  • – авіаційні та піротехнічні підрозділи;
  • – сили і засоби підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються до здійснення заходів з цивільного захисту;
  • – добровільні рятувальні формування.

З метою оперативного вирішення завдань з ліквідації НС організовується всебічне забезпечення дій сил і засобів цивільного захисту, які беруть участь у ліквідації надзвичайних ситуацій. Залежно від їх виду і масштабу забезпечення організовується відповідними підсистемами ЄДСЦЗ. У разі необхідності використовуються резерви фінансових і матеріальних ресурсів в порядку, який визначено законодавством, актами Президента України і рішеннями Уряду, інших органів виконавчої влади. Відповідальність за всебічне забезпечення ліквідації НС покладається на відповідних керівників КТЕБ та НС. Проведення аварійно- рятувальних робіт в зонах надзвичайних ситуацій умовно поділяється на 3 етапи:

  • – початковий етап – проведення екстрених заходів щодо захисту населення, рятуванню постраждалих місцевими силами і підготовки угруповань сил і засобів ліквідації НС до проведення робіт;
  • – перший етап – проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт угрупованням сил та засобів цивільного захисту;
  • – другий етап – завершення аварійно-рятувальних робіт, поступова передача функцій управління органам виконавчої влади, виведення угруповань сил, проведення заходів з першочергового життєзабезпечення населення.

Після проведення аварійно-рятувальних робіт створюється спільна комісія з представників ДСНС України, місцевих органів виконавчої влади, відповідних комісій з надзвичайних ситуацій і керівників об'єктів соціального та виробничого призначення для передачі управління в зоні надзвичайної ситуації місцевим організаціям.

За результатами роботи комісії складається акт, який підписується всіма членами комісії і затверджується відповідним керівником органу виконавчої влади або керівником об'єкта соціального і виробничого призначення. Після затвердження акту на передачу остаточне відновлення всієї інфраструктури покладається на керівника відповідного органу виконавчої влади, місцевого самоврядування або керівника організації (об'єкта).

Сили і засоби ЄДСЦЗ виводяться із зони НС після завершення аварійно-рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт. Слід зауважити, що оперативна побудова угруповання сил і засобів складається з декількох ешелонів і резерву. Черговість ешелонів залежить від часу на приведення в готовність і прибуття до осередку подій. До резерву включають сили і засоби, призначені для вирішення завдань, які раптово виникли.

Як правило, ліквідація надзвичайних ситуацій здійснюється силами і засобами тієї ланки ЄДСЦЗ, тієї підсистеми, на території якої вони виникли. У разі неможливості ліквідувати НС власними силами, вони нарощуються рішенням вищестоящої інстанції. Режим роботи встановлюється з урахуванням часу захисної дії засобів захисту органів дихання і закономірностей зміни працездатності людини у разі роботи в певних умовах. У разі цілодобового ведення робіт, тривалість робочих змін (циклів), включаючи перерви на відпочинок, не повинна перевищувати 8 годин і установлюється у кожному конкретному випадку на основі показників, які характеризують сталу працездатність впродовж завданого часу.

Вночі тривалість роботи рятувальників зменшується на 25 відсотків, відповідно збільшується час на відпочинок.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >