< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Організація основних видів забезпечення у зоні НС.

Матеріально-технічне, фінансове та медичне забезпечення.

Виявлення загрозливих зон і небезпечних осередків та аналітично- прогнозне забезпечення виконується силами розвідувальних та інших аварійно-рятувальних формувань ЦЗ, пошукових та аварійно- рятувальних підрозділів ДСНС, спеціально підготовлених галузевих, територіальних, об'єктових формувань із залученням сил та засобів, що знаходяться на відповідній адміністративній території і можуть здійснювати або забезпечувати наземну, повітряну та морську (річкову) розвідку, аналіз обстановки та прогнозування її розвитку.

Інженерне забезпечення реалізується силами інженерних аварійно- рятувальних підрозділів ЦЗ у взаємодії з інженерними формуваннями галузевих і територіальних органів та об'єктів, які створюються на базі будівельних, будівельно-монтажних та ремонтно-будівельних організацій комунального господарства, енергетичних та інших мереж. Дорожньо-мостове забезпечення знаходиться у веденні сил галузевих і територіальних команд ремонту та відновлення доріг і мостів, а також формувань дорожньо-мостових загонів та зведених формувань загального призначення.

Протипожежне забезпечення покладено на сили ДСНС, підрозділи Держкомлісгоспу із залученням спец- та авіатехніки.

З метою першочергового життєзабезпечення, постраждалого населення зону НС висуваються мобільні формування життєзабезпечення, у тому числі пунктів торгівлі, харчування, водопостачання тощо. Забезпечуються перерозподіл, ресурсів на користь постраждалого району (зони НС), а також максимальне використання місцевих ресурсів для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення, населення у районі НС. Організується паливно-енергетичне і транспортне забезпечення, а за необхідністю і відновлення функціонування систем та об'єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення. Обсяг заходів першочергового життєзабезпечення залежить від чисельності постраждалого населення і ступеня руйнування СГ.

Під час ліквідації НС в залежності від її рівня, за поданням зацікавлених центральних, регіональних та місцевих органів виконавчої влади, використовуються спеціальні фінансові та матеріальні резерви, у тому числі кошти відповідних резервних фондів та запаси матеріальних резервів техніки і спеціальних видів майна. У разі вичерпання зазначених джерел фінансування, у виняткових випадках, виділяються у встановленому порядку необхідні кошти в обґрунтованих межах з резервного фонду КМ України.

Медико-санітарне забезпечення здійснюється силами та засобами лікувально-профілактичних закладів Державної служби медицини катастроф. У міру потреби медичними закладами та установами МОЗ територіального рівня додатково розгортається необхідна кількість відповідних формувань медичних бригад постійної готовності першої черги (бригад ШМД), підрозділів санітарно-епідеміологічної служби, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги. У медичних закладах готується необхідна кількість ліжко-місць, у тому числі у спеціалізованих центрах та відділеннях, а в разі потреби – в інших медичних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування. Для санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки приводяться у готовність до розгортання санітарно-обмивальні пункти, станції обробки одягу та станції обробки техніки. Виходячи з місцевих запасів, готуються до видання 313 населення (з пересувного резерву).

Інформаційне забезпечення організовується прес-службою ДСНС і міжвідомчим оперативним штабом, здійснюється силами та засобами Держкомінформу, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади з метою своєчасного й об'єктивного інформування населення і зацікавлених організацій, установ про обстановку у зоні НС, хід ліквідації її наслідків і можливий розвиток подій.

Матеріально-технічне, фінансове та медичне забезпечення (далі- забезпечення) заходів ЦЗ – це комплекс організаційних, практичних, інженерно-технічних, правових та інших заходів, які спрямовані на безперервне постачання органів управління, сил ЦЗ та потерпілого населення продовольством, змінним одягом, взуттям, пально- мастильними матеріалами, фінансами, медичними засобами, а також на захист продовольства, харчової сировини і фуражу від НХР та біологічних засобів. До забезпечення заходів ЦЗ належить також частина завдань по життєзабезпеченню населення, яке потерпіло внаслідок аварій, катастроф та стихійних лих. Воно здійснюється за видами постачання у відповідності з Кодексом Цивільного Захисту України та законом України "Про надзвичайний стан". Для попередження небезпеки та ліквідації наслідків НС, крім засобів державного резерву, територіальних резервів, резервів міністерств та відомств, використовуються матеріальні засоби підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності. В особливий період Урядом України може вводитися особистий порядок розподілу продуктів харчування та речей першої необхідності. Відповідальність за організацію безперервного забезпечення органів управління, формувань ЦЗ та потерпілого населення в умовах НС покладається на міністерства, комітети (відомства) та їх територіальні органи в межах їх повноважень і обов'язків щодо рішення задач ЦЗ. Загальне керівництво забезпеченням здійснює КМ України, Рада міністрів АР Крим, місцеві органи державної виконавчої влади у відповідності з Конституцією України. Координацію дій органів забезпечення ЦЗ виконує ДСНС. Для швидкого і своєчасного ліквідування наслідків НС необхідно негайне залучення матеріальних ресурсів. Такої оперативності можна досягти тільки шляхом завчасного створення відповідних запасів матеріальних ресурсів. Номенклатура та обсяг яких визначається в залежності від ступеня схильності територій до різноманітних НС, досвіду аналогічних ситуацій в інших місцях та від розміру асигнувань, що спрямовуються для цього. Під запасами матеріально-технічних ресурсів (МТР) розуміють визначену кількість (величину) техніки, технічних засобів військово-технічного майна, пально-мастильних матеріалів, продовольства та іншого майна, яке зберігається на базах, складах сил ЦЗ ДСНС. За масштабами вирішення завдань та належності місць зберігання запаси матеріально-технічних ресурсів поділяються на: стратегічні (державні), які використовуються для ліквідації наслідків НС загальнодержавного рівня; оперативні (відомчі) – для ліквідації наслідків НС регіонального рівня; місцеві – для ліквідації наслідків НС регіонального рівня; об'єктові – для ліквідації наслідків НС місцевого рівня. Стратегічні запаси МТР повинні задовольняти потреби держави на мирний та особливий період, їх розміри встановлюються з урахуванням планів ЦЗ та військово-економічних можливостей держави. Існуючий в Україні Державний резерв призначається для: надання державної підтримки окремим галузям господарювання, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно- мастильних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку; надання гуманітарної допомоги; забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС. До складу державного резерву належать: мобілізаційний резерв – запаси матеріально-технічних та сировинних ресурсів, призначених для забезпечення розгортання виробництва військової та іншої промислової продукції, ремонту військової техніки та майна в особливий період, розгортання у воєнний час робіт з відновлення залізничних та автомобільних шляхів, морських та річкових портів, аеродромів, ліній і споруд зв'язку, газо-, нафтопродуктопроводів, систем енерго- і водопостачання для організації безперебійної роботи промисловості, транспорту і зв'язку, надання медичної допомоги;

  • – запаси сировинних матеріально-технічних і продовольчих ресурсів для забезпечення стратегічних потреб держави;
  • – запаси МТР для виконання першочергових робіт під час ліквідації наслідків НС та для виконання інших заходів, передбачених законодавством.

Оперативні (відомчі) запаси МТР повинні задовольняти потреби сил ЄДС ЦЗ на ліквідацію наслідків НС протягом 3...4 діб (для забезпечення) від мобілізування формувань сил ЦЗ. Місцеві запаси МТР повинні задовольняти потреби угруповань, формувань ЦЗ на період ліквідації наслідків НС протягом 4...6 діб. За цільовим призначенням та порядком витрат запаси МТР розподіляються на витратні (поточне забезпечення), недоторканий запас (НЗ) та незнижуваний запас. Недоторканий запас – це частина МТР, котра витрачається в особливих випадках за рішенням відповідного начальника для забезпечення сил ЦЗ при їх відмобілізуванні. Незнижуваний запас МТР – це мінімально допустимий рівень забезпеченості сил ЦЗ матеріально-технічними засобами. Потреба сил ДСНС в запасах МТР включає:

  • – витрати матеріальних засобів, що плануються для ліквідації наслідків НС;
  • – поповнення незворотних втрат матеріальних засобів;
  • – поповнення запасів матеріально-технічних засобів до рівня норм та обсягів накопичення.

Виграти матеріальних засобів на ліквідацію наслідків НС встановлені (можуть бути) – 15...25% (середньодобові). Величина незворотних втрат може бути – 0,5...1%. При ліквідації наслідків НС запаси МТР кожну добу поповнюються. їх розмір та ешелонування встановлюється директивою міністра (його першого заступника) і повинні забезпечувати ведення рятувальних робіт та ліквідацію наслідків НС протягом 7...10 діб. Створення запасів МТР здійснюється в єдиній системі Державного резерву на підставі Закону України "Про державний матеріальний резерв" та відповідних Постанов Кабінету Міністрів України. Завчасне створення запасів МТР як для забезпечення сил ЦЗ, так і для постраждалого населення (в першу чергу харчуванням, змінним одягом, взуттям та ін.), а також необхідних фінансових резервів становить одне з головних завдань держави.

Заходи щодо життєзабезпечення повинні розпочинатись і здійснюватись одночасно з початком АРіНР.

Для забезпечення цих заходів створюються пункти життєзабезпечення. Вони повинні розташовуватися на місцевості неподалік від місця проведення АРіНР з урахуванням характеру небезпечних факторів НС. На рис. 6.6. наведено варіант організації пункту життєзабезпечення.

Варіант організації пункту життєзабезпечення

Рис. 6.6. Варіант організації пункту життєзабезпечення

Пункту життєзабезпечення передбачає розгортання наступних елементів: група розміщення; група забезпечення харчуванням; група медичної допомоги; група забезпечення водою; стоянка автомобільної техніки.

Група комплектується наметами типу УСБ (УСТ) за кількістю залученого особового складу з комплектом ліжок та постільного приладдя, пересувною освітлювальною електростанцією типу ЕСБ-4ВО-1, дезінфекційним душовим агрегатом типу ДДА (польовий душ), польовим умивальником на 20 кранів та польовим туалетом на 10 місць. Крім того, на кожен намет передбачаються засоби обігріву, такі як уніфікований підігрівач повітря типу УМП-350, каталітичний обігрівач або польова піч обігріву. Обладнання групи розміщення пункту життєзабезпечення показано на рис. 6.7.

Обладнання групи розміщення пункту життєзабезпечення

Рис. 6.7. Обладнання групи розміщення пункту життєзабезпечення

Група розміщення залежно від кількості особового складу, який підлягає розміщенню, складається із обслуги чисельністю 5...10 осіб. Група забезпечення харчуванням комплектується автомобільною польовою кухнею ПАК-200, польовою кухнею типу КП-130 або польовою плитою типу ПП-40, наметами типу УСБ (УСТ) під їдальню, причепом-рефрижератором типу ОАР-2, цистерною для води типу ЦВ-1,2 та транспортними автомобілями, рис. 6.8.

Чисельність обслуги залежно від кількості осіб, які числяться на харчуванні та оснащення, складає 4...8 осіб.

Група медичної допомоги комплектується санітарним автомобілем типу АС-66 (УАЗ-452) та наметом УСТ-56, рис. 6.9.

Обладнання групи харчування

Рис. 6.8. Обладнання групи харчування

Обладнання групи медичної допомоги

Рис. 6.9. Обладнання групи медичної допомоги

Чисельність групи медичної допомоги, залежно від кількості залученого до ліквідації НС особового складу, складає 2... 5 осіб.

Група забезпечення водою комплектується обладнанням для добування води типу УДВ-15, фільтрувальною станцією типу МАФС, автоцистерною типу АЦВ-2 та цистерною для води типу ЦВ-1.2, рис. 6.10. Чисельність обслуги залежно від кількості осіб, які стоять на годуванні та оснащення, складає 4...8 осіб.

Обладнання групи забезпечення водою

Рис. 6.10. Обладнання групи забезпечення водою

Адміністрація пункту життєзабезпечення укомплектовується, як правило, за рахунок особового складу підрозділів забезпечення аварійно-рятувальних: загонів. При цьому її чисельність визначається, виходячи з чисельності особового складу, залученого до виконання рятувальних робіт.

Безпосередньо в районі виникнення НС для максимального наближення оперативної групи (ОГ), штабу з ліквідації НС, спеціальної комісії з ліквідації НС та комісії з питань ТЕБ та НС до місця проведення АРіНР і заходів щодо захисту населення, розгортається пересувний пункт управління (ППУ) – це спеціально обладнане та оснащене технічними засобами місце, з якого уповноваженим керівником з ліквідації НС, штабом з ліквідації НС або (ОГ), здійснюється управління силами і засобами на місці виникнення НС.

Захист та раціональне розміщення основних виробничих фондів, зонування території об'єкту.

Захист технологічного обладнання, удосконалення господарсько- виробничих зв'язків, робота за спрощеною технологією, використання місцевих ресурсів.

Підвищення стійкості виробничих будівель і споруд, комунально- енергетичних і технологічних мереж. Підвищення протипожежної стійкості.

Обмеження ураження від вторинних факторів при аваріях. Підготовка до відновлення виробництва.

Резервування матеріальних та фінансових ресурсів.

Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта в НС (межа стійкості, найбільш уразливі його елементи, характер і ступень руйнувань і ушкоджень, можливі збитки, межа доцільного підвищення стійкості).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >