< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Побічні продукти в бджільництві: технологія їх отримання та використання

Зміст лекції

  • 1. Народногосподарське значення галузі бджільництва
  • 2. Економічна ефективність пасічницьких господарств
  • 3. Побічна продукція бджільництва
  • 3.1. Підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських культур внаслідок запилення бджолами
  • 3.2. Бджолиний підмор: технологія обробки, користь та його цінність
  • 3.3. Воскова міль та її біологічні особливості. Приготування лікарських препаратів і їх застосування при різних захворюваннях

Народногосподарське значення галузі бджільництва

Сучасне бджільництво в Україні має статус добре розвиненої галузі. Відповідно до природно-кліматичних і медозбірних умов в Україні сформувалися і набули значного поширення три аборигенні породи бджіл: українська, карпатська, середньоросійська (поліська популяція).

Однак, у результаті організаційно-структурних змін в аграрному секторі в останні роки в бджільництві, як і в багатьох інших галузях сільськогосподарського виробництва, спостерігається негативна тенденція до скорочення чисельності бджолиних сімей та зниження їхньої продуктивності. Незважаючи на це Україна входить до п'яти провідних держав світу, що мають розвинене бджільництво. Ця галузь відіграє важливу роль в економіці країни та забезпечує виробництво меду, воску, квіткового пилку, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути, запилення ентомофільних культур. Великі площі медоносних угідь, сприятливі кліматичні умови, тисячолітній досвід утримання бджіл, високопродуктивний порідний потенціал бджіл свідчать про можливість подальшого розвитку та ефективного функціонування галузі.

Особливо важливе народногосподарське значення в умовах великих сільськогосподарських підприємств набуває запилення медоносними бджолами ентомофільних культур.

Отже, бджільництво – це галузь, цінність якої визначається з однієї сторони, виробництвом лікувально-дієтичних продуктів харчування, а саме: меду, воску, прополісу, бджолиної отрути і маточного молочка, які одержують безпосередньо від бджіл, а з іншої – величезною роллю медоносних бджіл в запиленні ентомофільних культур, підвищенні їх врожайності, покращенні якості насіння та їх плодів.

Економічна ефективність пасічницьких господарств

В районах інтенсивного землеробства при концентрації і спеціалізації сільського господарства бджільництво є важливим резервом підвищення якості плодів і насіння багатьох зернових, кормових, технічних і плодових культур.

Нині, в Україні налічується близько 3 млн. бджолиних сімей, з яких 20 % зосереджено в державних і 26 % – в кооперавивних підприємствах, решта – в індивідуальних підсобних господарствах.

Однак економічна ефективність бджільництва в багатьох підприємствах як державного, так і приватного сектора ще низька. Вихід товарного меду знаходиться на рівні 7-10 кг на одну бджолосім'ю, в той час, як в передових господарствах, де бджільництво ведеться на науковій основі він вищий в 3-4 рази.

Для визначення резервів підвищення економічної ефективності бджільництва в пасічницьких господарствах необхідно провадити аналіз його господарської діяльності.

Економічними показниками у бджільництві є вартість валової продукції пасіки у державних закупівельних цінах, виробництво продукції в перерахунку в середньому на одну бджолину сім'ю, витрати на виробництво продукції, собівартість продукції, рентабельність виробництва, продуктивність праці. Чим більше вироблено основної продукції бджільництва низької собівартості, тим вища економічна ефективність бджільництва.

Продукція бджільництва складається з основної (мед, віск), додаткової (бджоли, матки, квітковий пилок, прополіс, бджолина отрута, маточне молочко) та побічної (внаслідок підвищення врожайності запилених бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур, бджолиний підмор, воскова міль).

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >