< Попер   ЗМІСТ   Наст >

Удосконалення планування фінансової роботи комерційного банку

У країнах з розвиненими ринковими відносинами планування банківської діяльності почалося в 60-х роках XX століття, що було пов'язано з чисельними змінами, які значною мірою ускладнили банківський бізнес і підсилили конкуренцію в банківській сфері:

  • – банки стали виходити з операціями на міжнародні ринки, що викликало загострення конкуренції в сфері банківського підприємництва;
  • – нові фінансові ринки сильно змінили характер фінансування в банках і корпораціях;
  • – в умовах регулювання банківської діяльності, банки стали диверсифікувати свою продукцію і послуги;
  • – підсилилася конкуренція між банками і небанківськими фінансовими інститутами;
  • – у банках почалася глобальна комп'ютеризація.

У цих умовах зросла роль конкурентних стратегій і планування їхньої реалізації на рівні кожного окремого банку і його структурних підрозділів.

Необхідність планування діяльності банків в Україні в даний час обумовлена:

  • – проявом загальносвітових тенденцій, що спонукало банки до планування своєї діяльності;
  • – зниження рівня прибутковості активних операцій в умовах стабілізації грошового обігу, уповільнення темпів інфляції;
  • – підвищення вартості ресурсів відносно ціни їхнього розміщення;
  • – посиленням державного регулювання банківської діяльності;
  • – зниженням рівня рентабельності банків у зв'язку з відсутністю системи інтегрованого управління їхніми активами і пасивами;
  • – непідготовленістю більшості банків до робота в нових умовах.

У ситуації, що склалася менеджери усвідомили необхідність розробки й провадження системи планування діяльності банку.

У міжнародній практиці система планування поділяється на стратегічне (3-5 років), тактичне (1-3 роки) і оперативне (у межах 1 року) планування. Специфікою українських банків є те, що перспективне планування їхньої діяльності, як правило, охоплює період не більше 1 року. Це обумовлено рядом причин, найважливішими з яких є:

  • – нестабільність економіки;
  • – обмеження рамками одного року планування на макрорівні;
  • – недосконалість і нестабільність законодавчо-нормативної бази функціонування банківської системи країни.

Планування банківської діяльності здійснюється на трьох рівнях:

  • – банк в цілому;
  • – структури підрозділу банку;
  • – функціонально-операційний рівень.

Процес планування передбачає розробку бізнес-плану банку. Бізнес- план – це документ, що відображає основні види діяльності банку. Він не має директивного характеру, регулярно коректується й адаптується до поточної ринкової ситуації, тобто є індикативним.

Для розробки бізнес-плану необхідне наступне:

  • – проведення SWOT-аналізу шляхом оцінки сильних і слабких сторін банку, потенційних можливостей і загроз;
  • – визначення цілей діяльності;
  • – розробка плану дій;
  • – реалізація плану.

Цілі бізнес-плану, що складається, повинні бути конкретні й контрольовані і поділяються на фінансові та нефінаснові. Фінансові цілі передбачають приріст на певну величину в абсолютному і відносному вираженні процентних і комісійних доходів, прибутку банку. Нефінансовими цілями можуть бути: підвищення якості обслуговування клієнтів, упровадження передових банківських технологій, оновлення основних фондів, підвищення кваліфікації персоналу.

План дій, що передбачається бізнес-планом, включає план продажів і маркетингу, план персоналу; фінансовий план. Невід'ємною частиною бізнес-плану є упровадження накреслених дій. Бізнес-план повинен включати: маркетинговий план; виробничий план; організаційний план.

Складання маркетингового плану банку передбачає:

  • – аналіз макроекономічного стану;
  • – аналіз позиції банку на міжбанківському ринку;
  • – розробку основних напрямків діяльності банку на майбутній рік;
  • – визначення витрат на маркетинг і рекламу.

На основі обробки зібраної інформації визначається позиція банку на ринку в порівнянні з основними конкурентами. Відповідно до маркетингового плану в банку запропоновано вести облік руху рахунків клієнтів для чого розраховується ряд показників:

1. Показник плинності (мінливості) клієнтів:

(3.1)

де КЗР – середня кількість закритих рахунків клієнтів за певний період;

КР- середня кількість рахунків юридичних і фізичних осіб за той же період.

Величина КЗР розраховується за формулою середньої арифметичної, а КР- за формулою середньої хронологічної.

2. Показник залучення клієнтів:

(3.2)

де КВР – середня кількість відкритих рахунків юридичних і фізичних осіб за певний період. Величина КВР розраховується за формулою середньої арифметичної.

3. Показник закріплення клієнтів:

(3.3)

4. Показник стабільності клієнтів:

(3.4)

5. Показник ефективності комплексу маткетингових комунікацій (КМК), який визначається на основі матриці інструментів (N) КМК:

(3.5)

Ці показники можуть розраховуватися не тільки за всією клієнтською базою банку, але й окремо за юридичними і фізичними особами, за видами рахунків (по поточним і депозитним – для юридичних осіб; по вкладах до запитання, строковим вкладам у цілому і за окремими їхніми видами – для фізичних осіб).

Істотну роль у просуванні банківського продукту на ринок виконує реклама. Рекомендується така структура бюджету витрат на рекламу і маркетинг: 30% – на централізовану рекламу; 20% – на маркетингові дослідження; 40% – на цільову рекламу в місцевих засобах масової інформації; 10% – на резерви для фінансування незапланованих рекламних компаній.

Складанню виробничого плану банку передує аналіз діяльності банку в попередньому періоді. Він включає аналіз:

  • – складу і структуру власного капіталу;
  • – активів банку за ступенем ліквідності й прибутковості;
  • – складу і структури доходів і витрат банку з виділенням у їхньому складі процентних і непроцентних доходів і витрат, що у свою чергу, можуть бути проаналізовані за видами;
  • – структури прибутку банку за джерелами її формування.

Виробничий план банку включає кілька розділів: ресурсний план, кредитний план, план доходів і витрат банку щодо операцій, план фінансових результатів.

У розділі "Ресурсний план банку" на запланований період за кожним джерелом залучених ресурсів розраховуються планові суми їхніх надходжень у національній і іноземній валюті, процентній ставки і сума витрат банку щодо залучення коштів.

У розділ "Кредитний план банку" на майбутній рік включаються розрахунки запланованої заборгованості за позиками, процентних ставок за кредит і суми доходів, короткострокових і довгострокових кредитних вкладень, термінових, пролонгованих і прострочених кредитів як у національній, так і в іноземній валюті.

У розділі "Планові доходи та витрати щодо операцій банку" плануються доходи й витрати банку стосовно операцій з цінними паперами, від розрахунково-касової діяльності, операцій неторгового характеру, інші доходи й витрати банку.

У виробничому плані на майбутній період повинні бути визначені фінансові результати діяльності банку від кредитної, ресурсної діяльності, щодо операцій із цінними паперами і від розрахунково-касового обслуговування клієнтів, інший прибуток банку. Окремо необхідно розрахувати величину адміністративно-управлінських витрат і врахувати їхню суму при визначенні суми прибутку (збитку) у плановому періоді. У цьому необхідно показати планові показники ефективності діяльності банку: загальну рентабельність; загальні доходи на 1-го працівника; загальні виграти на 1-го працівника; прибуток на 1-го працівника.

Особливе місце в системі фінансового менеджменту приділяється фінансовому плануванню. Фінансове планування – це планування процесі формування, розподілу, перерозподілу і використання фінансових ресурсів. Комплексний фінансовий план розробляється на основі попередньо погоджених між собою документів:

  • – фінансової моделі;
  • – плану руху капіталу;
  • – плану розробки й впровадження нових програм і проектів;
  • – плану банківських операцій; бюджету і розрахунку прогнозних показників.

У фінансовій моделі і плані банківських операцій задаються планові обсяги операцій, доходи і виграти щодо них, що дозволяє побудувати планові показники для балансу і звіту про прибутки та збитки банку.

Фінансова модель включає: баланс ресурсів і вкладень банку з розробкою за видами; маржа за активно-пасивними операціями; загальний фінансовий результат; план руху капіталу, у якому показується зростання/зменшення статутного капіталу; формування і витрата фондів з урахуванням даних банківського бюджету.

План банківських операцій включає поділ активних і пасивних операцій за видами; розподіл маржі за видами активно-пасивних операцій; прибутковість окремих комісійно-посередницьких операцій. У ньому передбачається також перерозподіл груп ресурсів і вкладень, визначення пріоритетів у наданні послуг з урахуванням найбільшої ефективності з розподілом за підрозділами банку. Складання балансу ресурсів і вкладень, обсягів комісійно-посередницьких операцій нерозривно пов'язано з аналізом їхньої прибутковості і витратності. Після того як складений цілісний план розвитку банківських операцій, необхідно розглянути його з погляду виконання норми прибутку, закладеної в бюджеті. Якщо не виконується, необхідно переглянути види й обсяги окремих операцій банку, зробити зміни в запланованих джерелах надходжень і напрямках їхнього розміщення. У план банківських операцій може бути закладений план розробки нових програм і проектів, якщо він не складається в банку як самостійний вид плану.

Бюджетування в банку – це процес планування майбутніх доходів і витрат банку в цілому і його структурних підрозділів, які в деталізованому вигляді можуть бути заплановані у вартісному вираженні. Бюджет і план банківських операцій містять повний перелік базованих показників на плановий період і є основою для розрахунку прогнозних форм фінансової звітності.

Удосконалення фінансового планування в банку стосується розрахунку прогнозних показників діяльності банку, який необхідний для оцінки дотримання банком нормативних вимог регулятивних органів і внутрішніх управлінських нормативів. До числа таких показників відносяться: прогнозний баланс і звіт про фінансові результати; прогноз дотримання нормативів НБУ; прогнозний розрахунок системи внутрішніх показників платоспроможності, ліквідності й ефективності роботи банку.

У загальному вигляді фінансове планування орієнтоване на складання альтернативних бюджетів, що враховують необхідні витрати капіталу на нові програми або проекти, і планових балансів банку, які мають забезпечити реалізацію цих програм і одночасне дотримання затверджених лімітів.

Щодо головного інструменту тактичної реалізації стратегії банку – бюджету банку, то він, власне кажучи, є вираженим у вартісному вимірі планом майбутніх операцій комерційного банку, що формується із використанням особливої технології планування, обліку і контролю грошей та фінансових результатів.

У фінансовій моделі та плануванні банківських операцій задаються планові обсяги операцій, доходи і видатки за ними, що в остаточному підсумку дає можливість побудувати планові показники для балансу, звіту про прибутки і збитки, які є надійним засобом контролю за показниками діяльності банку в наступному році. Фінансова модель містить:

  • – баланс ресурсів і вкладень банку з розбивкою за укрупненими видами;
  • – маржу від активно-пасивних операцій;
  • – прибутковість комісійно-посередницьких операцій;
  • – видатки на утримання банку;
  • – загальний фінансовий результат.

Фінансова модель може також містить план руху капіталу банку. Як правило, такий план є окремими документом (рис. 3.2.), який узгоджується з інвесторами банку і складається з розрахунку таких показників – зростання/зниження акціонерного капіталу; формування і витрачання фондів з урахуванням даних банківського бюджету.

Узгодження компонентів фінансового плану

Рис. 3.2. Узгодження компонентів фінансового плану

План банківських операцій містить: поділ активних і пасивних операцій за детальними видами; розподіл маржі за видами активно-пасивних операцій; обсяги комісійно-посередницьких операцій з поділом за видами; прибутковість окремих видів комісійно-посередницьких операцій.

План банківських операцій передбачає також перерозподіл груп ресурсів і вкладень, визначення пріоритетів у наданні послуг з урахуванням найвищої ефективності з розподілом по підрозділам банку. Таким чином, фінансове планування є складовою частиною процесу планування і невід'ємною частиною фінансового менеджменту в банку. Розроблений фінансовий план надалі підлягає контролю за його виконанням. Щодо виявлених відхилень керівництво банку приймає управлінські рішення.

 
< Попер   ЗМІСТ   Наст >