Удосконалення системи оцінки конкурентоспроможності комерційного банку

Посилення конкурентної боротьби між вітчизняними та зарубіжними банками об'єктивно зумовлює потребу в розвитку системи рейтингової оцінки функціонування банків та створення незалежних авторитетних інститутів, які б здійснювали таку оцінку и користувалися довірою клієнтів.

Враховуючи актуальність питання, запропоновано методологію та методику проведення комплексної оцінки діяльності банків на базі оригінального підходу, в основі якого лежить не лише використання для аналітичних цілей доступної статистичної інформації, а й доцільність характеристики банків за особливими критеріями.

Основними принципами створення публічної системи комплексної оцінки (ПУСКО) конкурентоспроможності та діяльності банків є:

• – комплексність – проведення різнобічного аналізу діяльності банку;
• – об'єктивність і прозорість – використання визначеного набору показників і зрозумілого алгоритму інтерпретації розрахованих даних;
• – публічність – використання лише публічних джерел інформації.

Вивчення методологічних особливостей та досвіду застосування рейтингових систем свідчить про те, що побудова ПУСКО найбільше відповідає задекларованим принципам рейтингової системи CAMEL. При створені ПУСКО запозичено парадигму CAMEL:

• – діяльність банку оцінюється за п'ятьма напрямами, причому за кожним із них розраховується єдина оцінка як середньоарифметичне оцінок проаналізованих коефіцієнтів;
• – оцінювання проводиться за п'ятибальною шкалою від 1 бала (найкраща оцінка) до 5 (найгірша);
• – розраховується узагальнююча (агрегована) комплексна оцінка.

Разом з тим деякі особливості системи CAMEL не відповідають принципам публічності та об'єктивності. А саме:

• – необхідність використання інформації, яка є банківською таємницею і не підлягає оприлюдненню;
• – аморфність (розмитість) інформаційної моделі, оскільки для неї характерні відсутність жорсткої регламентації системи показників та цілковита невизначеність методики оцінки менеджменту банку.

Отже, постає питання розробки методології публічної системи комплексної оцінки діяльності банку на основі нової інформаційної моделі (рис. 4.2.).

Рисунок 4.2. Інформаційна модель публічної системи комплексної оцінки банку

Нова інформаційна модель має дві істотні відмінності порівняно з системою CAMEL: використовуються лише публічні джерела інформації (стаття 70 Закону України,Дро банки і банківську діяльність”), а конкурентний напрям оцінювання діяльності банку прив'язується до певних джерел інформації (передбачаться визначення сталого набору коефіцієнтів за кожним напрямом оцінки).

Баланс, звіт про прибутки (збитки) та анкета надаються банками чотири рази на рік протягом наступного за звітним кварталом місяця. Така періодичність надання фінансової звітності є мінімально достатньою для ефективного функціонування розробленої системи.

У системі ПУСКО використано 14 показників та ряд параметрів для оцінки рівня конкурентоспроможності (табл. 4.1.).

Таблиця 4.1.

Система показників ПУСКО

Головний критерій підбору показників – можливість розрахунку на основі синтетичних рахунків „Квартального балансу” або на основі узагальнюючих показників „Кварталі,ного звіту про прибутки та збитки”. Щодо більшості показників (9 із 14) висувалася вимога наявності теоретично обгрунтованого оптимального (найкращого) або мінімально можливого (задовільного) критеріального значення (інтервалу) показника. Також всі показники відбиралися як чинники, які характеризують конкурентоспроможність банку.

Щодо кожного показника розраховуються критеріальні рівні, за якими розрахункові значення співвідносяться с5-балью шкалою. Для розрахунку показників застосовано синтез двох методів: формально-логічного та рівномірного розподілу параметрів (табл. 4.2.).

Таблиця 4.2.

Критеріальні рівні для показників ПУСКО

Кожен із цих показників має теоретично обґрунтований рівень значень: оптимальний або мінімально можливий, якому, за формально-логічним методом, присвоюється значення 1 або 3 бали відповідно. Далі проводиться рівномірний (пропорційний) розподіл параметра для розрахунку його значень стосовно всіх інших бальних оцінок. Метод рівномірного розподілу параметра обрано з огляду на його простоту і поширеність при математичному описі найрізноманітніших процесів та явищ. Порівняння критеріальних рівнів деяких показників системи CAMEL (коефіцієнт сукупного капіталу, зважений агрегований показник якості активів) з гіпотетичним рівномірним розподілом цих показників (через механізм середньоквадратичного відхилення) свідчить про допустимість використання такого розподілу. Для 7 з 9 показників побудовано двосторонні критеріальні інтервали, що зумовлено особливостями оцінки значень цих показників.

Для побудови критеріальних рівнів 5 показників (прибутковості активів, прибутковості капіталу, величини процентної маржі, рівня формування резервів під активні операції та рівня витратності діяльності) використано метод встановлення критеріальних рівнів на основі фактичного рівня відповідальних показників для певної групи банків за досліджувальний період. Використано саме цей метод з огляду на те, що оптимальні або задовільні значення для даної групи показників важко описати теоретично – вони істотно корелюють із макроекономічними (кон'юнктурними) факторами. Застосування методу визначення критеріальних рівнів на основі фактичного рівня відповідних показників передбачає поділ банків на групи за величиною їх активів. За цим методом середня величина 15% найкращих показників відповідає 1 балу, наступні 30% – 2 балам, інші 30% – 3 балам, 15% – 4 балам, решта 10% – 5 балам. Усі показники кожної групи банків оцінюються за емпіричними (фактичними) даними їх діяльності у певному періоді.

Функціональним призначенням системи ГТУСКО є оцінка універсальних банківських установ. Обмеження об'єкта дослідження універсальними грошово- кредитними установами зумовлено підбором коефіцієнтів та особливостями встановлення критеріальних рівнів оцінки розрахованих значень. Аналіз спеціалізованих банків можливий за умови адаптації набору коефіцієнтів та встановлення специфічних критеріальних рівнів, які можуть відрізнятися від загальноприйнятих теоретичних значень.

У якості доповнення системи оцінювальних показників виступає конкурентоспроможність бренду. В основу визначення конкурентоспроможності бренду покладено особливості організації і функціонування системи банківського бренд-маркетингу, що залежить від результативності дій та кваліфікації.

Менеджмент оцінюється за допомогою анкетування. Оцінці підлягають лише керівники банку (особи, зазначені в частині першій статті 42 Закону України „Про банки і банківську діяльність”). Оцінювати менеджерів середньої та низової ланки недоцільно, оскільки вони не мають достатніх повноважень для впливу на стратегію діяльності банківської установи.

Передбачається щоквартальне анкетування визначеного кола робітників банку з метою з'ясування об'єктивної інформації щодо їх кваліфікаційного рівня, моральних засад, управлінських якостей тощо. Індивідуальні результати анкетування є таємницею, оприлюднюються лише загальна (агрегована) оцінка менеджменту банку.