Апробація покої системи оцінки конкурентоспроможності в умовах комерційного банку

Апробацію ПУСКО проведено на основі аналізу конкурентоспроможності групи найбільших банків за класифікацією НБУ. Саме ці банки були й залишаються основою банківської системи України. Питома вага їх активів у загальних активах вітчизняних банків протягом останніх років коливалася в межах 50-60%; приблизно в цих межах коливаються також інші балансові показники (кредитний портфель, зобов'язання, залишки на поточних рахунках суб'єктів господарювання, депозити фізичних осіб тощо).

Етапи розрахунку оцінки банків за системою ПУСКО відображено на рис. 4.3.

При створенні інформаційної бази використовувалися публічні джерела (газети „Урядовий кур'єр” га „Голос України”) га деякі додаткові джерела інформації.

Рисунок 4.3. Етапи розрахунку рейтингової оцінки за системою ПУСКО

В табл. 4.3. та 4.4 наведено перелік банків, що отримали найвищі оцінки за окремими напрямами дослідження. З етичних міркувань результати дослідження оприлюднені з використанням умовних позначень банківських установ.

Таблиця 4.3.

Банківські установи, що отримали найвищі оцінки за окремими напрямами на першому етапі дослідження

Таблиця 4.4.

Банківські установи, що отримали найвищі оцінки за окремими напрямами на другому етапі дослідження

Як випливає з даних табл. 4.3., Банк А (за умова дослідження це ЗАТ КБ ,Дриватбанк”) найчастіше (за трьома напрямами оцінювання) входив до групи найкращих: він лідирував за достатністю капіталу, якістю активів і ліквідністю. Банк Б за результатами першого етапу став кращим системним українським банком за ефективністю діяльності і ліквідністю. Інші 5 банків – Банк Д, Банк Г, Банк 3, Банк К та Банк В – входили до групи лідерів за одним напрямом, що аналізується за системою ПУСКО.

За результатами аналізу діяльності банківських установ на другому етапі дослідження Банк А входив до трійки кращих банків за всіма напрямами, які оцінюються за системою ПУСКО (табл. 4.4.). Банк К та Банк Г також зміцнили позиції у групі найбільших банків і лідирували за двома напрямами оцінювання.

Банк Б послабив свої позиції і втратив лідерство щодо ефективності діяльності, хоча залишався лідером за рівнем ліквідності. Банк Д продовжував посідати чільне місце серед найкращих банків за достатністю капіталу. Банк Н увійшов до числа лідерів завдяки якості активів.

За допомогою таблиці 4.5. пропонується визначити, за якими напрямами оцінювання банки отримували кращі оцінки, а за якими – гірші. Загальна кількість балів за тим чи іншим напрямом оцінювання не має аналітичного змісту і слугує лише технічним інструментом аналізу.

Таблиця 4.5.

Відхилення оцінок за окремими напрямами дослідження за системою ПУСКО

Заданими табл. 4.5. можна зробити такі висновки:

• – за результатами першого етапу дослідження найвищі оцінки системні банки мали за достатністю капіталу, а найнижчі – за якістю активів; по результатам другого етапу зазначена тенденція зберігалася;
• – на другому етапі банки найдинамічніше поліпшували свою ліквідність (у середньому 0,233 бала кожен банк) та найменш динамічно – якість активів (у середньому на 0,099 бала кожен банк);
• – на другому етапі дослідження системні українські банки поліпшили оцінки за всіма напрямами, що аналізуються за системою ПУСКО.

В табл. 4.6. та 4.7. надано остаточні результати дослідження.

Таблиця 4.6.

Рейтинг банків за результатами першого етапу дослідження

Таблиця 4.7.

Рейтинг банків за результатами другого етапу дослідження

За результатами першого етапу найвищі оцінки отримав Банк А (2,145 бала), друге місце – Банк Б (92,293 бали), третє – Банк В (2,375 бали), четверте – Банк Г (2,395 бали). Саме ці чотири банки отримали округлений рейтинг 2 бали. Банки з таким рейтингом характеризуються як практично здорові фінансово-кредитні установи, які можуть успішно долати коливання ділової активності. Наступні три банки (Банк Д, Банк 3 та Банк К) можна віднести до банківських установ „перехідної” групи. З одного боку, їх округлений рейтинг становить 3 бали, а з іншого, розрахункова оцінка свідчить про їх перспективи входження до групи банків із рейтингом 2 бали. Останні три фінансово-кредитні установи (Банк Л, Банк М та Банк Н) мали найгірші показники і були віднесені до групи банків з рейтингом 3 бали.

За результатами другого етапу дослідження на друге місце вийшов банк К 92,063 бала). Цей банк продемонстрував найвищу динаміку зростання своєї розрахункової оцінки (відхилення становило -0,812 бала). Банк К поліпшив становище за рахунок лідерства за показниками дохідності (ефективності) та достатності капіталу. Банк В та Банк Г незначно поліпшили свої оцінки і залишилися на третьому та четвертому місцях. Негативну динаміку оцінок мав Банк Б: відхилення становило +0,270 бала та Банк 3 (+0,250). Значно підвищилися оцінки Банку Н (відхилення дорівнювало -0,522 бала), що допомогло йому піднятися з останньої позиції. Банк М не зміг істотно поліпшити свою діяльність і мав найгіршу оцінку.

Таким чином, отримані результати оцінки конкурентоспроможності 10 найбільших вітчизняних банків за системою ПУСКО можна інтерпретувати як адекватні реальні ситуації в банківському секторі економіки. За результатами двох етапів дослідження Приватбанк входить до трійки кращих банків за всіма напрямами, які оцінюються за системою ПУСКО. Згідно прийнятої бальної оцінки Приватбанк отримав 2,145 бала. Банки з таким рейтингом характеризуються як конкурентоспроможні, практично здорові фінансово-кредитні установи, які можуть успішно долати коливання ділової активності.