Менеджмент якості проекту

Менеджмент якості в рамках управління проектом – це система методів, засобів і видів діяльності, спрямованих на виконання вимог і очікувань клієнтів проекту до якості самого проекту і його продукції.

Таким чином, можна виділити менеджмент якості самого проекту і менеджмент якості продукції проекту. Взаємозв'язок між якістю проекту і якістю продукції може бути проілюстрований наступними прикладами:

• – прагнення забезпечити виконання робіт із проекту в договірний термін за допомогою перевантаження персоналу може привести до збільшення кількості помилок у технологічних процесах і, крім того, приведе до погіршення морального клімату колективу команди проекту;
• – прагнення забезпечити виконання робіт із проекту в договірний термін за допомогою прискорення проведення контрольних заходів і іспитів обов'язково спричинює збільшення кількості невиявлених невідповідностей.

Управління якістю включає усі функції загального керівництва з розробки політики в області якості, установлення цілей, повноважень і відповідальності, а також процеси планування, контролю і забезпечення якості, за допомогою яких у рамках системи якості відбувається реалізація даних функцій. Структура менеджменту якості зображена на рисунку 5.3.

Планування якості (в загальному вигляді) – це виявлення вимог до якості проекту і продукції проекту, а також визначення шляхів їх задоволення. Для початку планування необхідно мати інформацію про політику проекту у галузі якості, зміст проекту, опис продукції, стандарти і вимоги до: якості продукції, послуг, інформації і реалізації технологічних процесів, документацію по системі якості.

У процесі планування якості може застосовуватися такий інструментарій:

• – аналіз витрат і вигод;
• – установлення рівня показників якості;
• – діаграми причин-наслідків;
• – блок-схеми, що показують процес взаємодії елементів системи;
• – експерименти.

Рис. 5.3. Типова структура управління якістю проекту

У результаті планування якості з'являється план якості (план організаційно-технічних заходів щодо забезпечення системи якості проекту), що повинен описувати конкретні заходи щодо реалізації політики в області якості з зазначенням термінів виконання, відповідальних за виконання, критеріїв оцінки, бюджету.

У план якості повинні входити описи процедур проведення контрольних випробувальних заходів або вказівки на вже існуючі, перелік контрольних показників по всіх роботах і видах продукції. У план якості можуть також входити технологічні карти окремих складних процесів і перевірочні аркуші, що передбачають виконання конкретних кроків процедур або процесів.

Забезпечення якості передбачає регулярну перевірку ходу реалізації проекту з метою встановлення відповідності визначеним раніше вимогам до якості. Статус контролю й випробувань є основою рішення про поліпшення якості проекту.

Контроль якості – відстеження конкретних результатів діяльності по проекту з метою визначення їх відповідності стандартам і вимогам по якості і визначення шляхів усунення причин реальних і потенційних невідповідностей. Для контролю якості необхідна інформація про хід реалізації проекту, план якості, документація з якості.

Існують різні методи контролю якості продукції, серед яких особливе місце займають статистичні методи. Багато з них досить складні для сприйняття, а тим більше для широкого застосування всіма учасниками процесу управління якістю. Тому японські учені відібрали з всієї множини сім методів, які найбільш прийнятні в процесах контролю якості. При всій своїй простоті ці методи дозволяють зберегти зв'язок з статистикою і дають можливість професіоналам при необхідності удосконалювати їх.

Отже, до семи основних методів або інструментів контролю якості відносяться наступні статистичні методи: контрольний листок, гістограма, діаграма розкиду, діаграма Парето, стратифікація (розшарування), діаграма Ісікави (причинно-наслідкова діаграма), контрольна карта.

Послідовність застосування семи методів може бути різною залежно від мети, яка поставлена перед системою. Так само система контролю якості не обов'язково повинна включати всі сім методів. їх може бути менше, а може бути і більше, оскільки існують й інші статистичні методи.

Контрольний листок. Застосування статистичних методів, завжди починають зі збору початкових даних, на базі яких потім застосовують той або інший інструмент. Контрольний листок (або лист) це інструмент для збору даних і автоматичного їх впорядкування для полегшення подальшого використання зібраної інформації. Зазвичай контрольний листок є паперовим бланком, на якому заздалегідь надруковані контрольовані параметри, згідно з якими можна заносити в листок дані за допомогою позначок або простих символів. Він дозволяє автоматично упорядкувати дані без їх подальшого переписування. Контрольний листок – це засіб реєстрації даних (рис. 5.4).

Рис. 5.4. Контрольний листок.

На підставі зібраних за допомогою контрольних листків даних складають таблицю сумарних дефектів. Форма листка повинна бути простою і зрозумілою без додаткових пояснень. Важливо і те, щоб всі дані сумлінно фіксувалися, і зібрана в контрольному листку інформація могла бути використана для аналізу процесу.

Гістограма. Для наочного представлення тенденції зміни спостережуваних значень застосовують графічне зображення статистичного матеріалу. Найбільш поширеним графіком, до якого вдаються при аналізі розподілу випадкової величини при проведенні контролю якості, є гістограма. Гістограма – це інструмент, що дозволяє наочно оцінити закон розподілу статистичних даних. Гістограма розподілу зазвичай будується для інтервальної зміни значення параметра. Для цього на інтервалах, відкладених на осі абсцис, будують прямокутники (стовпчики), висоти яких пропорційні частотам інтервалів. По осі ординат відкладають абсолютні значення частот. Аналогічну форму гістограми можна отримати, якщо по осі ординат відкласти відповідні значення відносних частот. При цьому сума площ всіх стовпчиків буде дорівнювати одиниці. Гістограма також дуже зручна для візуальної оцінки розташування статистичних даних в межах допуску. Щоб оцінити адекватність процесу вимогам споживача, ми повинні порівняти якість процесу з полем допуску, встановленим користувачем. Якщо є допуск, то на гістограму наносять верхню (SU) і нижнюю (SL) його межі у вигляді ліній, перпендикулярних осі абсцис, щоб порівняти розподіл параметра якості процесу з цими межами. Тоді можна побачити, чи добре розташовується гістограма усередині цих меж (рис 5.5).

Рис. 5.5. Гістограма