Інвестиційні проекти

Зміст, етапи розробки та оцінка інвестиційних проектів

Інвестиційний проект – це план техніко-економічних рішень і організаційно-фінансових заходів щодо реалізації засобів і втілення їх в інвестиційний об'єкт у формі здійснення організаційно-правових, науково-дослідних, дослідно-конструкторських, будівельно-монтажних, випробувальних, пусконалагоджувальних, інформаційних та інших робіт і послуг з метою досягнення заданої економічної ефективності чи розв'язання соціальних проблем [13].

На практиці інвестиційний проект – це об'єкт реального інвестування, який може бути представленим у вигляді:

• 1. Інвестицій у підвищення ефективності виробництва. їх метою є зниження витрат виробництва за рахунок використання більш досконалого обладнання, енергозберігаючих технологій, зниження матеріаломісткості продукції, підвищення продуктивності праці.
• 2. Інвестицій у розширення виробництва. Завданням такого виду інвестування є розширення виробничих потужностей для випуску товарів (послуг) з метою заповнення додаткових сегментів для ринку. Що раніше сформувався.
• 3. Інвестицій у створення нових підприємств. Такі інвестиції забезпечують створення зовсім нових підприємств, які будуть випускати товари чи надавати послуги, що раніше не виготовлялися або дозволять вийти з існуючими товарами (послугами) на нові ринки.
• 4. Інвестицій задля реалізації інновацій. Ці інвестиції покликані реалізувати нововведення у формі нового продукту, науково-технічних розробок, "ноу-хау" тощо.
• 5. Інвестицій заради задоволення суспільних потреб. Цей різновид інвестиції стає необхідним у тому разі, коли фірма опиняється перед необхідністю задовольнити територіальні вимоги задля дотримання екологічних стандартів, регіонального природокористування, безпеки життєдіяльності.

Зважаючи на таку класифікацію, інвестиційний проект може існувати у формі:

• а) нульового проекту, який передбачає утворення нового виробництва;
• б) реконструкції – впровадження передових технологій без зміни профілю підприємства;
• в) розширення або перепрофілювання діючого підприємства.

Незалежно від виду та форми, змістом реальних інвестиційних проектів є заходи щодо проектування, будівництва, придбання технології та обладнання, підготовку кадрів тощо, спрямованих на утворення нового або модернізацію діючого виробництва з метою одержання економічної вигоди [29].

За допомогою інвестиційного проекту вирішується важливе завдання щодо з'ясування й обґрунтування технічної можливості й економічної доцільності створення об'єкта підприємницької діяльності заздалегідь визначеної цільової спрямованості. Усвідомлене рішення про інвестування в об'єкти підприємницької діяльності може бути прийнято лише на основі ретельно проробленого інвестиційного проекту.

Значимість або масштаб проекту визначається впливом результатів його реалізації на внутрішні чи зовнішні ринки товарів та послуг, праці, фінансових ресурсів, а також екологічне середовище та людський розвиток.

Залежно від значимості проекти поділяються на:

• • глобальні, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію у світі;
• • національні, реалізація який істотно впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в країні;
• • регіональні, реалізація яких істотно впливає на економічну, соціальну чи екологічну ситуацію в окремих регіонах чи галузях країни;
• • локальні, реалізація яких не чинить істотного впливу на економічну, соціальну й екологічну ситуацію в регіоні і не змінює рівень і структуру цін на товарних ринках, проте розв'язують проблеми конкретного підприємства, міста, району, області.

Якщо проект розробляється стосовно діючого підприємства в аспекті інвестиційного рішення, передбаченого стратегією розвитку підприємства, то першим етапом передінвестиційної фази слід вважати обґрунтування реальності інвестиційних ресурсів.

Існують наступні ознаки, які характеризують конкретний інвестиційний проект:

• • спрямованість та досягнення мети;
• • координація виконання взаємозв'язаних дій;
• • обмежена протяжність в часі;
• • оригінальність (унікальність).

Життєвий цикл інвестиційного проекту включає такі фази:

• 1. передінвестиційна фаза, або формулювання проекту;
• 2. проектний аналіз;
• 3. розробка проекту;
• 4. реалізація проекту;
• 5. оцінка отриманих результатів.

Розглянемо всі зазначені стадії докладніше.

Формулювання проекту – те, з чого починається будь-який інвестиційний проект.

На передінвестиційній фазі, як правило, проводяться необхідні для розробки і реалізації проекту дослідження, пов'язані з конструюванням наміченої до виробництва продукції, технологією її виготовлення тощо [5].

Виконання необхідних робіт на передінвестиційній фазі вимагає значних витрат, при цьому спостерігається тенденція до їх зростання. Витрати на проектування у складі продукції будівельного комплексу становлять за рубежем 4-6%, а в Японії навіть 8-10%. На передінвестиційній фазі якість інвестиційного проекту має більшу важливість, ніж фактор часу, у зв'язку з тим, що від якості проекту залежить рівень конкурентоспроможності виробництва, а також скорочення ризику відхилення фактичних економічних показників від передбачуваних у проекті. В останні роки спостерігається тенденція до зростання витрат на передінвестиційній фазі.

Основою першої фази життєвого циклу інвестиційного проекту є розробка техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) проекту, яка проводиться у два етапи:

• • попередня техніко-економічна оцінка проекту;
• • детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту.

На першому етапі проводиться укрупнена оцінка найважливіших техніко-економічних параметрів, яка дозволить виявити доцільність розробки конкретного інвестиційного проекту і приблизно оцінити його економічну життєдіяльність. Розробка ТЕО проекту починається з того, що формується кінцева мета проекту та виявляються можливі шляхи досягнення цієї мети, тобто розглядається багатоваріантність напрямів розробки проекту з точки зору вибору технології, устаткування, оптимальності виробничих потужностей, місця розташування, фінансування, термінів реалізації проекту тощо.

Другий етап розробки ТЕО передбачає розширену, деталізовану оцінку ефективності інвестиційного проекту в конкретних розрахунках та цифрах. Кінцевим результатом цієї роботи має стати Попередній Інформаційний Меморандум, що надалі використовується при переговорах з інвестором.

На практиці ТЕО проект досить часто помилково ототожнюють з бізнес-планом. В реальності на відміну від ТЕО бізнес-план є не що інше, як концентроване його вираження.

Про порядок розробки бізнес-плану детально мова йтиме в підрозділі 9.4. Враховуючи, що головним призначенням бізнес-плану є орієнтація його виключно для зовнішніх інвесторів, він повинен бути чітко структурованим, формалізованим і він обмежений в своєму обсязі.

На початку життєвого шляху проекту розглядаються [42]:

• • інвестиційний задум (ідея);
• • здійснюваний підхід (інноваційний, патентний тощо);
• • відповідність пропонованого техніко-технологічного рішення сертифікаційним вимогам;
• • попереднє узгодження інвестиційного задуму з регіональними, місцевими інтересами і галузевими пріоритетами;
• • відбір реципієнта, здатного реалізувати проект;
• • підготовка інформаційного меморандуму реципієнта.

Проектний аналіз – методологія комплексної оцінки переваг і недоліків проектів, альтернативних шляхів використання ресурсів з урахуванням їх макро- і мікроекономічних наслідків.

Проектний аналіз здійснюється по таких найважливіших напрямках:

Рис. 8.1. Види проектного аналізу

Технічний аналіз передбачає встановлення місця розташування і масштабу об'єкта, змісту використовуваних технологічних процесів, матеріалів, устаткування і оснащення; наявність капіталу і робочої сили, необхідної інфраструктури, методів реалізації, експлуатації і обслуговування інвестиційного проекту.

Економічний аналіз – це визнання інвестиційного проекту з позицій отримуваного ефекту і проведених витрат, тобто його ефективності стосовно національних, регіональних і місцевих інтересів.

Організаційний аналіз – це виявлення сутності організаційної структури. А також компетентності і здатності адміністративного персоналу успішно вирішувати всі завдання по реалізації інвестиційного проекту.

Соціальний аналіз передбачає виявлення впливу інвестиційного проекту на розвиток соціальної сфери, психологічну обстановку і гармонізовані стосунки серед людей.

Фінансовий аналіз – це обґрунтування достатності інвестиційних ресурсів для реалізації інвестиційного проекту у встановлені терміни, підготовка орієнтовного балансу доходів і витрат. Отримання у результаті реалізації проект}7 прибутків і збитків.

Екологічний аналіз – це розгляд існуючих природних умов і потенційного впливу інвестиційного проекту на навколишнє середовище, прогнозування можливих екологічних наслідків.

Розробка проекту – це комплекс заходів, спрямованих на учасників потенційного ринку, здійснення науково-дослідних розробок і конструкторсько-технологічних робіт, підготовку необхідної документації і конкурсних пропозицій, пошук потенційних інвесторів.

При розробці інвестиційних проектів треба керуватися певним порядком та правилами, які дозволяють враховувати діючі чинники і створювати реальну обґрунтованість проекту. До них відносяться:

• 1) обов'язкове моделювання потоків продукції, ресурсів і грошових коштів;
• 2) облік результатів аналізу ринку, фінансового стану виконавця проекту, визначення ступеню довіри до керівників проекту;
• 3) приведення майбутніх витрат і доходів до умов їх відповідності по економічній цінності в початковому періоді;
• 4) оцінка інфляції, можливих затримок платежів і інших чинників зміни вартості засобів, що вкладаються;
• 5) виявлення невизначеності і ризиків, пов'язаних із здійсненням проекту.

Реалізація проекту є найскладнішою фазою, яка включає виконання всього комплексу робіт по спорудженню об'єкта чи впровадженню науково-технічних розробок, навчання персоналу, укладення контрактів на постачання сировини і матеріалів, комплектуючих виробів і енергоносіїв, виробництво дослідного зразка, випуск дослідної партії і серії, випробування виробів, експлуатація і моніторинг об'єкту, що інвестується [7].

На цьому етапі здійснюється процес формування виробничих активів. Особливість цієї фази полягає в тому, що витрати тут мають необоротний характер, а оскільки проект є ще не довершеним, він поки не приносить доходів.

Основними її етапами є будівельні роботи, роботи з монтажу, налагодження і пуску устаткування. Цьому етапу передує проведення переговорів щодо постачання устаткування, виконання підрядних будівельно-монтажних робіт, придбання ліцензій, патентів. На цій стадії оцінюються фактори, пов'язані із залученням інвестицій: кредитами, емісією акцій, набором і підготовкою персоналу.

Специфіка цієї фази на відміну від попередніх полягає в тому, що встановлені часові рамки створення об'єкта підприємницької діяльності та розміри витрат, які передбачені кошторисом і повинні неухильно виконуватися. Перевищення цих параметрів зашкоджує дуже серйозними негативними наслідками, а можливо, і банкрутством. Не менш важливе значення має моніторинг усіх факторів і обставин, для того щоб вчасно вжити заходів щодо подолання негативних явищ, що виникають.

Оцінка отриманих результатів від реалізації інвестиційних проектів пов'язана з експлуатацією об'єкта.

Проблеми, що виникають в експлуатаційній фазі, необхідно розглядати в короткостроковій, середньостроковій і довгостроковій перспективах. Під короткостроковою перспективою розуміється початковий етап виробництва, при якому можуть виникнути проблеми з освоєнням виробничої потужності і проектних техніко-економічних показників – собівартості, продуктивності праці, якості продукції тощо.

Середньострокова і довгострокова перспективи пов'язані з усіма наступними періодами використання об'єкта.

Перспективи важливі з позиції їхнього обліку при оцінці надходжень від продажу, витрат виробництва, податків і різного роду відрахувань у позабюджетні фонди, при оцінюванні ліквідаційної вартості постійних активів. Загальна тривалість експлуатаційної фази впливає на показники економічної ефективності проекту: чим далі в часі буде віднесена експлуатаційна фаза, тим більше буде розмір чистого доходу. Цей період не може встановлюватися довільно, тому що існують економічно доцільні межі використання елементів основного капіталу, що диктуються, головним чином, їх моральним старінням.

Тривалість експлуатаційної фази встановлюється в ході проектування. Як правило її приймають на рівні нормативного терміну служби технологічного устаткування, у ряді випадків – залежно від темпів відновлення продукції, якщо останнє викликає необхідність в істотному технічному переозброєнні.

Оцінка результатів від реалізації інвестиційних проектів може бути представлена таким чином:

Рис. 8.2. Критерії оцінки інвестиційного проекту